Розділ «3.4. Риторика»

Виступати перед слухачами у невеликій кімнаті простіше, ніж у великій залі. Дуже важливим для успіху публічних виступів є доброзичливе ставлення до аудиторії. Фахівці рекомендують для виступів користатися цікавим матеріалом. Якщо ж такого немає або його обмаль, то необхідно своєму виступу надати оригінальну форму. Слухачі люблять, коли їх розважають, навіть, повідомляючи їм професійну інформацію. Якщо ж виступ доповідача є "сірим", то багатий масив інформації не справить на слухачів очікуваний ефект.

Увагою слухачів потрібно заволодіти впродовж перших же хвилин виступу. З цією метою необхідно зрозуміти, які основні питання цікавлять аудиторію та що слухачі очікують від доповідача. Завчасно слід скласти психологічний портрет вашого пересічного слухача і у думках під час виступу звертатися до нього.

Фахівці зазначають, що ніколи не слід одягатися нижче рівня одежі слухачів, перед якими виступаєте. Якщо доповідач має намір заволодіти увагою слухачів, то він має бути одягнений не гірше, ніж вони.

Якщо є можливість, то до свого виступу бажано познайомитися зі слухачами, принаймні, з певною їх частиною.

Успіх виступу багато в чому залежить від його часу. Важливо вибрати, якщо така можливість існує, той час, коли громада готова й хоче вислухати вас. На початку конференції, семінару, зборів тощо їх учасники особливо налаштовані на роботу. На початку заходу слухачі бадьорі, зацікавлені, сприйнятливі до засвоєння інформації. Наприкінці заходу слухачі вже думають про щось інше. Ваш виступ зацікавить їх менше, порівнюючи з тим як це могло б трапитись у випадку виступу на початку заходу.

Коли у багатті не підтримувати вогонь, - він гасне. Публічно виступати слід якомога частіше. Не завадять тренування з публічних виступів. Якщо ваша дружина чи чоловік не захочуть бути "піддослідними кроликами", то за слухача можна використати собаку чи іншу домашню тварину (нею, зрозуміло, не є теща).

Ділова кар'єра у сучасній фірмі залежить від уміння вмовляти підлеглих, уміння користуватися не становищем в ієрархії, а потенціалом власної красномовності.

За радянських часів формувався менталітет на кшталт "Ти начальник, я - дурень. Я начальник, ти - дурень". Ті часи минули. Усталеним стає підхід "Impact Without Authority". Він передбачає перетворення начальників у координаторів, які спрямовують діяльність підлеглих у потрібному напрямі, налаштовують комунікацію між окремими групами співробітників. Такі начальники - координатори слідкують за тим, щоб діяльність їх підлеглих відповідала очікуванням компанії.

У рамках зазначеного підходу підлеглим надається більша самостійність. Водночас це передбачає і більшу відповідальність. Підхід сприяє виявленню потенційних лідерів та відсіюванню тих, кому лідерських якостей не вистачає. Участь у прийнятті рішень перетворює співробітника у зацікавлену особу. Така участь - сильний мотивуючий фактор.

У компаніях, які взяли на озброєння вказаний підхід, зменшується бюрократизм. Внутрішній клімат у колективі поліпшується завдяки тому що взаємини стають лише формальними.

Традиційною "Ахіллесовою п'ятою" керівників було те, що вони не розмовляли з підлеглими і не вміли їх вислуховувати. Зазвичай керівники давали підлеглим завдання у наказному тоні.

Люди старшого покоління, в яке з кожним роком настирливо вписується й автор цієї книги, пам'ятають свої студентські роки. Тоді професори казали студентам, що В. Ленін вважав, що соціалізм на голому ентузіазмі не побудуєш.

Скрізь потрібна мотивація. А її не досягнеш без аргументації. Аргументувати ж потрібно вміло. Для цього потрібно знати логіку, конфліктологію, риторику, психологію.

Головна умова успішної аргументації - потрібно самому вірити у те, у чому намагаєтеся переконати оточуючих. У сучасних компаніях навички аргументації стають ключовими. Переконувати слід не будь - як, а красиво.