Застосування розріджених та ажурних трикотажних тканин значно покращує фізико-гігієнічні властивості спортивних виробів. Такі тканини мають кращу повітро- й паропроникність, менше електризуються.
Для спортивних виробів необхідна якомога м'якіша і гнучкіша тканина. До таких тканин відноситься біеластик. Ця нова тканина виробляється з поліуретанових смол. Вона міцна, еластична, може розтягуватися майже на чверть від своєї довжини, добре пропускає повітря. Біеластик дуже легкий, костюм із нього важить декілька десятків грамів.
На теперішній час для пошиття спортивного одягу широко використовуються тканини зі штучних волокон і синтетичних матеріалів. Синтетичні тканини відносно дешеві й мають ряд цінних властивостей: легкість, міцність, стійкість до різних впливів. Основними недоліками більшості з них є низькі гігроскопічність, здатність електризуватися й под.
Тканини з лавсану, нітронів, орлон за теплозахисними характеристиками, пружністю і зовнішнім виглядом наближаються до шерсті, але малогігроскопічні. Вироби з капрону й нейлону мають високі міцність та еластичність, проте погано вбирають вологу, а отже, ускладнюють роботу потових і сальних залоз і можуть викликати подразнення шкіри. Тому такі тканини не рекомендується використовувати для білизни й іншого одягу, що має безпосередній контакт із тілом. Потрібно зазначити, що тканини з нейлону, капрону і віскози добре пропускають ультрафіолетове проміння. Водночас, на відміну від натуральних (рослинного і тваринного походження) волокон, сучасні синтетичні тканини відводять вологу (піт), оскільки не мають клітинної структури. Виражений капілярний ефект досягається за рахунок спеціальних способів плетення пряжі. Практично ці властивості проявляються в надзвичайно швидкому висиханні одягу з сучасної синтетики й відчуття, що вона продовжує зігрівати тіло, навіть при намоканні.
Сучасна текстильна промисловість виробляє пористі тканини. Найвідомішою з них є гортекс (gore-tex) – тканина, "що дихає", яка має високу водонепроникність. Продукується вона фірмою "W. L. Gore & Associates", винайдена Р. Тейлором (Rowena Taylor), В. Л. Гором (Wilbert L. Gore) і його сином Р. В. Гором (Robert W. Gore) для використання в космосі.
Гортекс – тришарова система, що складається з зовнішньої тканини, власне мембрани і підкладки (внутрішньої тканини). Основними властивостями тканини є водонепроникність і зносостійкість. Водонепроникність забезпечує мембрана – дуже тонка фторопластова (тефлонова) плівка (до речі, фторопласт, як і капрон, кевлар, лайкру і багато іншого винайшли на фірмі "DuPont"), особливість якої полягає в тому, що вона має велику кількість отворів на одиницю площі (декілька міліардів пор на см2). Ці отвори відзначаються надмалим розміром, тому молекули води у вигляді пари через них проходять, а краплі, більші за молекули, – ні. Водостійкість гортексу складає 28000 мм водяного стовпа і потрібна тому, що тіло людини створює на одяг великий тиск. Цей тиск може бути навіть більшим за 10000 мм водяного стовпа (наприклад, з являється на плечах людини при втиранні води лямками рюкзака).
Окрім фірми "W. L. Gore & Associates", існують й інші виробники пористих ("що дихають") мембранних тканин. Один з найвідоміших – європейський "Sympatex і Dermizax" японської фірми "Тогау", також є корейські та інші компанії. Вироблені ними тканини відрізняються своєю основою: плівка не має пор. У ній є вільні хімічні зв'язки, за рахунок яких водяна пара передається, як по конвеєру, від внутрішнього боку плівки до зовнішнього. Є ще один тип мембран, який виробляють багато фірм ("Ultrex®", "Entrant" та ін.), – поліуретанова мембрана (гортекс-фторопластова). Нині існує велика кількість тканин із додатком "текс".
Гортекс та інші подібні тканини, "що дихають", використовують для виготовлення спеціального одягу і взуття, зокрема й спортивного. Якщо спортсмен правильно одягнений (мікроволокно, термоодяг, фліс без будь-якої бавовни чи шерсті), йому достатньо сухо і комфортно, тому питанням одягу "під гортекс" потрібно приділяти особливу увагу.
Сучасний спортивний одяг, як правило, виготовляється з еластичних тканин із високою повітропроникністю, добре всмоктує піт і сприяє його швидкому випаровуванню. Одяг фізкультурника і спортсмена зазвичай складається з майки, трусів, а також костюма, виготовленого з сучасних тканин. Під час занять зимовими видами спорту застосовується спортивний одяг з високими теплозахисними і вітрозахисними властивостями. Водночас слід пам'ятати, що не гігієнічно користуватися спортивним одягом у повсякденному житті.
Термобілизна може виготовлятися з різних матеріалів: від поліестеру до натуральної шерсті. З точки зору максимального відведення вологи від тіла, поліестер кращий; термобілизна з нього призначена для найбільшого фізичного навантаження. Поліестер кращий при тривалому контакті з тілом, на відміну від поліпропілену, оскільки той більш алергенний. Білизна з шерсті або суміші з синтетики і натуральних волокон призначена для менших фізичних навантажень, а з бавовни – для нічного відпочинку.
Сучасні дослідження свідчать, що зимовий одяг, наприклад, туриста чи рибалки-спортсмена, повинен бути чотиришаровим, коли кожен його шар виконує певну функцію: 1-й безпосередньо прилягає до шкіри, відводить надмірну вологу (піт) від тіла (термобілизна); 2-й шар – основний, що зберігає тепло, на основі різних флісів (сорочки); 3-й шар – додатковий утеплювач на основі синтетичних тканин, пуху тощо (куртка); 4-й шар – вітро- і вологозахисний – мембранні тканини (вітрівка).
Гігієнічні вимоги до спортивного взуття
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічні вимоги до спортивного одягу“ на сторінці 2. Приємного читання.
