Геліотерапевтичні процедури здійснюють шляхом тривалого перебування хворих в одязі або в ліжку на відкритому повітрі в години розсіяної ультрафіолетової радіації, а також у формі сонячних ванн. Останні призначаються різної інтенсивності відповідно до режиму, зі строгим дотриманням правил прийому і дозування. Дітям та особам похилого віку рекомендується щадний режим. Перші процедури прийому сонячних ванн тривають при температурі повітря +23–25 °С під навісом або в густій тіні з 17-ої до 19-ої години дня. Сонячні, місцеві й загальні, опромінення проводяться на пляжах, в аеросоляріях, кліматопавільйонах, на відкритих балконах і серед зелені на кліматичних майданчиках. Здоровим людям через 5–7 днів перебування на курорті рекомендується приймати сонячні й повітряні ванни в поєднанні з іграми (фізичними вправами) із подальшим купанням.
Протипоказанням для геліотерапії можуть бути міома матки, гіпертонічна хвороба II–III ст., інфаркт міокарда, туберкульоз, тиреотоксикоз, захворювання крові, підвищена чутливість до ультрафіолетового опромінення.
Основою кліматотерапії є аеротерапія. Фізіологічна дія повітряної ванни вимірюється рівнем холодового навантаження, тобто різницею між тепловіддачею і теплопродукцією, віднесеною до одиниці поверхні тіла (у ккал/м2). Ця величина, що характеризує дефіцит тепла, визначає справжнє охолодження під час повітряної процедури. У залежності від еквівалентно-ефективної температури (ЕЕТ) повітряні ванни поділяють на холодні (+1-8 °С), помірно холодні (+9-16 °С), прохолодні (+17-20 °С), індиферентні (+21-22 °С) і теплі (вище за +22 °С). За дією на організм розрізняють повітряні ванни
• а) слабкого холодового навантаження – до 25 ккал/м2, ЕЕТ -не нижче від +19 °С;
• б) середнього холодового навантаження – до 35 ккал/м2, ЕЕТ – не нижче від +17 °С;
• в) сильного холодового навантаження – до 45 ккал/м2.
Повітряні ванни приймаються не раніше ніж через 1 годину після приймання їжі й проводяться як у вигляді спеціальних процедур у палатах при відкритих вікнах, на верандах, у кліматопавільйонах, на пляжах, відкритих спортивних майданчиках, у парках, так і під час ранкової гігієнічної гімнастики, спортивних ігор, прогулянок тощо. Для попередження переохолодження організму впродовж повітряних ванн збільшують вироблення тепла шляхом фізичних вправ.
Тривалість перебування хворих на відкритому повітрі поєднується з дозованою ходьбою (теренкур) в рівному, спокійному, звичному темпі (60-80,80-100 кроків за хв.) за маршрутами: легкий (до 500-1000 м); середній (до 1500 м); важчий (до 3000 м), кут підйому – 3–10 °, в окремих випадках – не вище за 20 °. На шляху маршрутів через кожні 200 м установлюються лавочки або бесідки для відпочинку.
Протипоказання для аеротерапії: застудні захворювання, бронхіт, пневмонія, ангіна, фронтит, гайморит, фурункульоз, гострі гнійно-запальні захворювання та ін.
Таласотерапія (лікування морем) – комплекс ландшафтно-кліматичних і агрохімічних факторів морських прибереж і відкритого моря, поєднаний із геліотерапією, аеротерапією, купанням (у відкритому морі, басейнах, ваннах). Цей вид лікування має не тільки загальнозміннювальний і гартувальний ефекти, але й лікувальний – підсилює обмін речовин, підвищує споживання кисню. Застосовується при хронічних і професійних захворюваннях легень, травмах і захворюваннях опорно-рухового апарату.
Лікувальна дія гірського клімату залежить від висоти над рівнем моря. З лікувальною метою застосовується переважно клімат низьких гір (висотою 400-1000 м – субальпійська зона) і середніх гір (1000-2000 м – альпійська зона), рідше – високих гір (вище від 2000 м – надальпійська зона). Гірський клімат характеризується високою інтенсивністю прямої сонячної радіації при одночасному зниженні розсіяної радіації сонця. При піднятті з 200 до 3000 м інтенсивність прямої сонячної радіації збільшується взимку на 50 %, улітку – на 35 %. Завдяки меншому вмісту в гірському повітрі водяної пари (абсолютна вологість повітря) значно підвищується його прозорість для інфрачервоного проміння сонця. Проте, незважаючи на більшу інтенсивність прямої сонячної радіації, тіло людини у зв'язку з низькою температурою навколишнього середовища і зменшеним умістом води в повітрі втрачає в горах значно більше тепла за рахунок випромінювання. Треба пам'ятати, що температура повітря знижується в середньому на 0,5-0,6 °С на кожні 100 м піднімання. У горах амплітуда як середньодобової, так і середньорічної температури повітря менша, ніж у долинах. Ця властивість температури гірського повітря має аналогію з морським кліматом, що також відзначається малою добовою амплітудою температури.
З висотою знижується барометричний тиск і пов'язаний з ним парціальний тиск кисню, що створює умови кисневого голодування. Споживання кисню в умовах гірського клімату залишається таким самим, що і на рівні моря, але зменшується забезпечення організму киснем. Перебування людини в умовах гірського клімату зі зниженим барометричним тиском супроводжується розвитком ряду фізіологічних пристосувальних реакцій, зумовлених кисневою недостатністю.
Загалом гірське чисте повітря з підвищеною іонізацією і вмістом ароматичних речовин рослинного походження, достатня кількість ультрафіолетової радіації створюють позитивну (лікувально-оздоровчу) дію.
Клімато-лікувальні споруди повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам і захищати організм людини від можливих несприятливих факторів. Для цього вибираються місця, віддалені від житлових будов, скупчення людей, вогнищ забруднення повітря та з найкращими мікрокліматичними і ландшафтними умовами. Територія повинна бути озеленена, захищена з півночі й відкрита з півдня.
Аеросолярій – спеціально обладнане сухе, відкрите з південного боку місце у вигляді майданчика або приміщення, призначених для одночасного прийому повітряних і сонячних ванн. Може бути пляжного, надвірного, паркового, терасного і верандного типів, із затінювальними пристроями або у вигляді відкритого кліматолікувального майданчика в тіні дерев. Мінімальна площа для одного лежачого – 4 м , а лежаки розташовують так, щоб можна було повертати їх до сонця: краще – в один ряд, при декількох рядах – у шаховому порядку. Аеросолярій повинен мати жіноче і чоловіче відділення, роздягальню, приміщення для душу, санвузол тощо.
Аерарій – майданчик для приймання повітряних ванн; незалежно від розміщення (веранда, балкон, лоджія, тераса, павільйон) він не повинен створювати сонячного перегрівання і протягів. У таких приміщеннях підлогу вкривають тепло- ізолювальним матеріалом (дерево, пористий пластик), стіни оббивають дерев'яними панелями висотою в людський зріст, дах роблять суцільний і висотою 4,5-5 м на південному боці, 2,5–3 м – на північному, між лежаками встановлюють перегородки в ріст людини (або у вигляді окремих кабін). Неотоплювані веранди повинні мати тепле приміщення для переодягання.
Кліматолікувальні павільйони можуть бути у вигляді веранд, окремих кабін, а також засклених приміщень зимового саду-аеродендрарію або кімнат штучного клімату з кондиціонерами.
Кліматомедичні басейни – невеликі відкриті споруди з підігрівом, обладнані зручним входом і виходом із води, поручнями біля стінок, підсвіченням із дна, роздягальнею, майданчиком для геліо- й аеротерапії, що призначені для використання кліматичних і бальнеологічних факторів.
Пляж – відносно рівна поверхня берега будь-якої водойми (моря, озера, річки, водосховища), що зберігає природні умови й використовується з рекреаційною метою, має прибережну смугу для сонячних ванн, затінену – для повітряних ванн (під зонтами, навісами або кронами дерев), позначені місця для купання, обладнана душем, роздягальнею, санвузлом, контейнерами для сміття, а також місцями для рухомих ігор, прогулянок тощо.
Прогулянкові доріжки влаштовуються в санаторно- курортній зоні (паркова, лісова, гірська) й обладнуються вказівниками віддалі, напрямку маршрутів і лавочками для відпочинку, а на півдні – фонтанами питної води.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 7
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Санаторно-курортне оздоровлення і профілактика хвороб“ на сторінці 2. Приємного читання.
