2. детоксикація, нейтралізація дії циркулюючого токсину;
3. корекція змін функцій органів і систем;
4. відновлення форми і функції ураженого органу.
Фундамент лікування – рання і радикальна операція. При анаеробній інфекції проводять три типи операцій:
1. Широке розсічення уражених тканин, "пампасні" розрізи (до кістки з розкриттям апоневрозу і фасціальних футлярів), що створює добрі умови для аерації рани. Проводять при обмежених формах інфекції.
2. Висічення уражених тканин.
3. Ампутація кінцівки.
Покази до ампутацій – гангрена кінцівки, блискавичний перебіг, прогресуючий ендотоксикоз, сумнівна функціональна придатність кінцівки в майбутньому.
Ампутацію проводять набагато вище візуального рівня життєздатних тканин. Шви на куксу не накладають. При набряку або скупченні газу вище місця ампутації виконують економні розрізи (в т.ч. розсічення фасціальних футлярів). При ампутації стегна чи плеча судини перев'язують з окремого доступу, при ампутації гомілки, передпліччя – в рані.
Місцеве лікування – промивання ран окислювачами (їх ефективність оцінюють по різному), пов'язки з осмотично- активними речовинами, сорбентами, розчином клостридіального бактеріофагу, ведення рани відкритим способом з частою зміною (2-3 рази/день) волого-висихаючих пов'язок, іммобілізація.
Загальне лікування – див. "Сепсис".
Серотерапія. Полівалентна протигангренозна сиворотка містить в одній ампулі антитоксин проти трьох видів збудників газової гангрени (по 10 тис МО проти СІ. perfringens, oedomatiens, septicum). Моновалентні сиворотки містять антитоксин тільки одного виду по 10 000 МО. Перед введенням основної дози проводять внутрішньошкірну пробу розведеною 1:100 сивороткою. З профілактичною метою (при масивних розтрощеннях м'язів, забруднених землею і шматками одягу) сиворотку в дозі 10 тис МО вводять в максимально ранні терміни п/ш і в/м. Лікувальна доза протигангренозних сивороток – 150 тис. МО (по 50 тис. МО сиворотки кожного виду). З лікувальною метою сиворотку застосовують в/в, крапельно (1 мл/хв.), в дозі 100 мл в 400 мл теплого ізотонічного розчину хлориду натрію.
Гіпербарична оксигенація (ГБО). Її застосування зумовлене антибактеріальною дією гіпероксії і наявністю у хворого гіпоксії (циркуляторна, тканинна, змішана). Антибактеріальний вплив кисню пов'язаний з утворенням в культурах анаеробів високої •концентрації перекису водню (фермент каталаза, що їх розкладає, у них відсутній). При 3 атм (рO2 –1520 мм рт. ст.) кисень чинить пряму бактерицидну дію. При 2 атм (рO2 – 250 мм рт. ст.) припиняється утворення токсинів. Тканини зв'язують вільні токсини і інактивують їх. ГБО підвищує активність антибіотиків і стимулює фагоцитоз. ГБО не має нейтралізуючої дії на циркулюючий токсин, але його продукція завдяки бактеріостатичному ефекту ГБО суттєво затримується уже з перших сеансів. При септичному шоку ГБО не ефективна.
Профілактика анаеробної ранової інфекції – боротьба з травматичним і геморагічним шоком, анемією, іммобілізація ураженої кінцівки, рання хірургічна обробка рани і відмова від глухого шва, захист магістральних судин, відмова від остеосинтезу, застосування антибіотиків (бензилпеніциллін – 1-2 млн. ОД), відмова від циркулярних глухих гіпсових пов'язок і тугої тампонади рани, повна відвідна колостома при глибоких пораненнях тазу, прямої кишки, промежини, сідниці, проксимальних відділів нижніх кінцівок, ішіоректальних і пельвіоректальних гнійниках, великих пролежнях задньо-нижніх відділів тулуба, застосування специфічних сироваток і клостридіального бактеріофагу (ін'єкції в тканини 100-200мл). Дію токсинів можна нейтралізувати лише відповідними антитоксинами, що продукує організм активно імунізованих людей (Сергеев, 1995).
Догляд. Режим. У відділенні встановлюють суворий протиепідемічний режим, що виключає контакт пацієнта з іншими хворими. Хворого ізолюють в добре освітленій і провітрюваній палаті. Бажана автономна припливно-витяжна вентиляція. Для миття і туалету хворих використовують мило в дрібній розфасовці. Виділяють окремий персонал, предмети догляду, обладнання, інвентар, посуд, білизну.
Медперсонал перед входом в палату переодягається в спеціальні халати, бахіли. Під час огляду і перев'язки використовують клейончасті фартухи, які обробляють 6% розчином перекису водню. Перев'язочний матеріал під час перев'язки або операції збирають в спеціально виділений бікс, автоклавують і знищують. Використаний інструментарій дезінфікують (див. "Асептика"). Після знезараження інструментарій розбирають і промивають проточною водою.
Їжа має бути висококалорійною, легкозасвоюваною, включати свіжі продукти із високим вмістом білків і вітамінів.
Під час сеансу ГБО хворий має індивідуальний підголівник і матрац, обшитий клейончастою тканиною. Після кожного сеансу чохли підголівників і матраца обробляють 6% розчином перекису водню разом з 0,5% розчином миючого засобу.
Натільну і постільну білизну хворого збирають у щільні бавовняні або поліетиленові мішки і згодом замочують у 1-2% розчині бікарбонату натрію або миючого засобу, потім кип'ятять протягом 90 хв. Матрац, подушку і ковдру, піжаму піддають камерній дезінфекції по режиму для спороутворюючих форм мікроорганізмів.
Прибирання приміщення проводять 2 рази в день вологим способом із застосуванням 6% розчину перекису водню з 0,5% розчином миючого засобу. Прибиральний матеріал маркірують і після використання автоклавують при 2 атм. протягом 20 хв.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна хірургія з клінічною психологією» автора Саждера С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.1.5. Гостра специфічна хірургічна інфекція“ на сторінці 4. Приємного читання.