Розділ 13. Аналіз існуючої технології руху товарів з місць виробництва в райони споживання і шляхи її удосконалювання (на прикладі плодоовочевої продукції)

Раціональне розміщення продуктивних сил, поява нових економічних районів і поліпшення транспортних зв'язків створюють передумови для подальшого удосконалювання руху товарів. Один з напрямків раціонального розміщення продуктивних сил — створення навколо великих промислових й адміністративних центрів спеціалізованих господарств по виробництву картоплі й овочів, що значно скорочує витрати часу, праці і матеріалів на переміщення цих продуктів від виробників до споживачів.

Тільки повна і сукупна оцінка трьох зазначених факторів — часу, праці, матеріалів — на всьому шляху проходження товару може з'явитися критерієм ефективності різних способів руху товарів.

Під критерієм ефективності руху товарів варто розуміти систему факторів, що впливають на розмір поточних витрат і капітальних вкладень, що несуть учасники процесу переміщення товарів від потокових (пакувальних) ліній сільськогосподарських і промислових підприємств до торговельних залів магазинів.

Необхідно підкреслити, що при русі товарів облік поточних витрат і капітальних вкладень повинний вестися не від складів постачальників, як було прийнято вважати раніше, а від потокових ліній, де товар укладається в транспортну тару (звичайно шухляда, мішок, короб і т.п.) і в такому вигляді переміщається засобами транспорту (автомобільного, залізничного) до споживача.

Такий підхід обумовлений тим, що раціональна технологія руху товарів можлива тільки при застосуванні прогресивних видів транспортної тари — контейнерів і піддонів. їхнє використання дає максимальний народногосподарський ефект у тому випадку, коли завантаження товару здійснюється безпосередньо з потокових ліній постачальників. Завдяки цьому з'являється можливість переміщення продукції в укрупнених вантажних одиницях без застосування дорогої ящикової тари.

Відомо, що в даний час існують два способи транспортування і збереження картоплі й овочів: навальний і контейнерний. Для кожного способу використовуються свої технології заготівлі, транспортування, збереження, товарної обробки і реалізації плодоовочевої продукції, що не одержали ще наукової систематизації. У ряді літературних джерел опис технологій навантажувально-розвантажувальних, стропових, складських, допоміжних і інших операцій не відбиває всього обсягу фактично виконуваних робіт, що підлягають не тільки деталізації, але й облікові витрати часу, праці і матеріалів на їхнє виконання. Часто технологія переміщення плодоовочевої продукції від поля до сховищ зводиться до чотирьох основних видів робіт: навантаженню, перевезенню, розвантаженню і закладці на зберігання, при цьому не показується, що кожна з них складається з різних самостійних операцій, які виконуються як вручну, так і механізовано.

Як показав досвід, повний економічний ефект транспортування і збереження картоплі й овочів у схемі "поле-сховище" має бути отриманий за умови розробки і впровадження, а також суворого дотримання технології контейнеризації процесу переміщення плодоовочевої продукції, що базується на наступних принципах:

• завантаження контейнерів відсортованою продукцією безпосередньо в господарствах із застосуванням засобів механізації (КСП-15, автонавантажувачів і ін.);

• транспортування контейнерів з урахуванням вибору оптимальних транспортних засобів за критерієм мінімізації собівартості перевезень і капітальних вкладень у рухомий склад;

• використання для НРТС робіт у сховищах плодобаз засобів електрифікованого над підлогового транспорту оптимальної вантажопідйомності, що відповідає масі вантажної одиниці;

• ефективне використання ємності сховища;

• повне відмовлення від завантаження контейнерів продукцією на плодоовочевих базах;

• постійна боротьба з втратами врожаю як у полі, так і при транспортуванні, перевантаженнях, зберіганні і реалізації.

Суворе дотримання зазначених принципів, закладених в основу раціональної технології руху плодоовочевої продукції, буде сприяти рішенню проблеми ефективного використання економічного потенціалу в аграрному, промисловому і торговельному секторах.

Як показав проведений нами аналіз використання матеріально-технічної бази в Україні є резерви для подальшого удосконалювання і збільшення обсягів контейнерних перевезень, збереження і реалізації плодоовочевої продукції а саме:

• виробничі потужності сховищ для картоплі використовуються не більше ніж на 85%, для овочів — на 55-60%;

• значна кількість продукції завантажується в контейнери на базах після доставки з поля навалом;

• перевезення картоплі й овочів у контейнерах ще не стали основним способом транспортування в схемах "поле-сховище" і "поле-магазин".

Експериментальними роботами УкрНДІТГХ, Львівського торгово-економічного інституту, ВНДІЕТсистем і ін. доведено, що максимальна ефективність контейнерної технології транспортування і збереження плодоовочевої продукції досягається тільки за умови її завантаження в контейнери у відсортованому вигляді на полях. Відхилення від цієї технології веде до застосування ручної праці і зниженню якості овочів і картоплі при збереженні. Так, за даними УкрНДІТГХ, лише при одному додатковому перевантаженні незатареної продукції механічно ушкоджується в середньому 15% бульб картоплі, тоді як при суворому дотриманні раціональної технології з застосуванням контейнерів ушкоджується тільки 1,5-2%.