Розділ 5. Контейнеризація і пакетизація в логістичних системах

5.1. Роль контейнерів і піддонів у логістичних системах

Початок розвитку пакетно-контейнерних перевезень відноситься ще до 1889 року, коли був побудований "знімний кузов" і проведений перший експеримент на станції Вержболово Московської області. Він підтвердив доцільність впровадження такого способу, що дозволяє прискорити перевантажувальні роботи і знизити їхню вартість.

У 1918 р. інженер Алексєєв С.Г. розробив і випробував у Москві конструкцію "змінного кузова", місткість і вантажопідйомність якого складала третю частину критого вагона. З тих пір види перевезень розширювалися, з'явилися контейнери вагою брутто 1 т і більше.

Перший державний стандарт на контейнери вагою брутто 1,25; 2,5; 5 т був затверджений у бувшому СРСР у 1935 р. Зараз масштаби контейнеризації перевезень у СНД характеризуються такими даними:

* парк універсальних контейнерів складає понад 900 тис. одиниць, а спеціальних для картоплі й овочів близько 3 млн. одиниць;

* на залізниці відкрито понад 1000 контейнерних пунктів;

• у контейнерах перевозиться за рік більш 30 млн. т. різних вантажів;

• на контейнерних перевезеннях зайнято більш 50 тис. вагонів, понад 10 тис. автомобілів, близько 1000 вантажопідйомних кранів.

Економічний ефект від впровадження контейнерів значний: контейнер окупається протягом 9 місяців експлуатації, кожен мільйон тонн вантажу, перевезеного в контейнерах, дозволяє звільнити 1500 вантажників і заощадити близько 4 млн. грн.

Вивчення й аналіз процесу переміщення товарів від виробника до споживача дозволяє науково обґрунтувати вибір способу доставки вантажів і їхню механізовану переробку на складах і в магазинах. Високі показники механізації робіт, досягнуті на підприємстві постачальника продукції без обліку приймання, складування, переміщення вантажів на підприємстві споживача, мало впливають на загальну ефективність транспортно-логістичного процесу доставки, переробки вантажів. Тому, комплексний підхід до вирішення організації механізованої доставки продукції від постачальника до споживача є одним з основних шляхів досягнення високих показників ефективності при виборі різної логістичної системи.

Найбільш прогресивним методом організації доставки вантажів, що дозволяє комплексно механізувати весь процес навантажувально-розвантажувальних операції на етапах переміщення продукції, виключити зайві операції, скоротити простій і підвищити продуктивність транспортних засобів і механізмів, є пакетизація і контеризація. Пакетизація передбачає об'єднання (формування) вантажу в пакет, тобто створення вантажної одиниці на піддоні із ящиків з продукцією чи без них. Габарити і вага пакетів обумовлюється розмірами, що відповідають міжнародному стандарту (1200x800 мм). Пакети бувають транспортні, виробничі (технологічні), транспортно-технологічні. Транспортні пакети служать для перевезення вантажів від складу постачальника до складу одержувача. Виробничі використовуються усередині підприємства для переміщення вантажів по технологічних переходах. Транспортно-технологічні пакети призначені для наскрізного переміщення продукції, сформованої в потоковій лінії постачальника, до місця розформування вантажної одиниці у споживача при реалізації товару. Основні вимоги, пред'явлені до таких пакетів наступні:

• відповідність їхніх розмірів габаритам рухомого складу (чи універсальних контейнерів), що забезпечує повне використання місткості (кузова, вагона, контейнера);

• багато ярусність складування;

• стійкість пакета при транспортуванні на рухомому складі і вантажу в пакеті;

• можливість захоплення пакета підйомно-транспортними механізмами;

• достатня міцність, зносостійкість для багаторазового використання;

• вписування пакетів і зручність подачі до робочих місць. Поштучні вантажі на плоских піддонах зв'язуються в пакети дротом чи стрічкою, що охоплює пакет безпосередньо або через дерев'яні (картонні) прокладки. Для цього застосовується сталева напівм'яка стрічка (НМ) шириною від 15 до 50 мм, товщинною від 0,3 до 0,9 мм, поліпропіленова стрічка шириною 13 мм, товщиною 0,25 мм чи зв'язувальний дріт діаметром 4- 6 мм.

Натяжні стрічки навколо пакета і скріплення її кінців у замок виконується напівавтоматичними й автоматичними стрічко-обв'язувальними машинами чи пристроями. Викликає інтерес новий спосіб кріплення пакетів за допомогою термоусадочної плівки. Він полягає в обгортанні пакета в термоусадочну полімерну плівку, краї якої зварюються. Після цього пакет подається у нагрівальний пристрій, у якому він витримується при температурі 200-3000 С протягом 30 сек., у результаті чого плівка дає усадку і щільно обтягує пакет, який зберігає свою форму при його повертанні і перекиданні.

Пакетизація різних видів продукції дозволяє зекономити до 3 грн./т і знаходить широке застосування в галузях народного господарства поряд з контейнеризацією.