Розділ «4.3.2. Модальна логіка»

Аксіоми епістемічної логіки:

Певні формули, що містять суперечність, можна визначити як парадокси епістемічної логіки. Наприклад:

1. -" КхР -> ВхР (чит.: якщо х не знає, що Р, то він вважає, що Р).

2. ВхР -" КхР (чит.: якщо х не вважає, що Р, то х знає, що Р).

Семантику "епістемічної" логіки розробляють з метою інтерпретації формальної системи знання для різних інтелектуальних суб'єктів - "ідеально розумних суб'єктів", "реальних суб'єктів пізнання" і под.

Інтерпретація епістемічної логіки дається через абстракцію - "епістемічний можливий світ", яку впровадив в епістемічну логіку Я. Хінтікка. У праці "Знання і погляд" він розглядав епістемічну логіку як напрям (розділ) модальної логіки й екстреполював "семантику можливих світів" для інтерпретації формальних систем з епістемічними контекстами.

Термін "можливий світ" в епістемічній логіці має такі значення:

- як стан знання інтелектуального суб'єкта;

- як епістемічні уявні світи (моделі), котрі сумісні зі всім тим, що насправді відомо інтелектуальному суб'єктові;

- як епістемічні альтернативи, тобто такі моделі, які будуються на підставі знання інтелектуального суб'єкта і які можуть суперечити дійсному стану знання.

Інтерпретація епістемічної логіки може бути здійснена в різних пізнавальних системах, де набуваються різного виду і типу знання, а також у сфері міркувань інтелектуальних суб'єктів, які виражають своє знання і вірування з метою визначення їх об'єктивності. Для цього визначають:

- конкретну сферу міркувань інтелектуальних суб'єктів, котрі виражають своє знання та вірування у висловлюваннях з модальністю "знає" і "вважає";

- предмет міркувань (наприклад, економічна ситуація у світі, політична ситуація в державі /-/., польоти людини на Марс, існування життя після смерті тощо);

- істиннісне значення висловлювань із модальностями "знає" та "вважає";

- логічні відношення між висловлюваннями з епістемічними модальностями.