Вона взяла слухавку не одразу. Напевно, вже спала.
— Доброї ночi… Слухаю вас…
— Пробачте, Олено. Напевно, розбудив.
— Нiчого. Щось сталося?
— Навiть не знаю, як сказати. I так i нi. Усе зайшло в глухий кут. Голова розвалюється. Думки дурнi…
— Анатолiю, — не зрозумiла вона. — Щось сталось таке, що потребує термiнового прийняття рiшення? Зараз, о такiй годинi?
— Менi просто потрiбна пiдтримка. I просити про це бiльше нi в кого.
— Уже пiзно, — пiсля невеликої паузи промовила Олена. — Раджу вам заспокоїтись i лягти спати. А завтра про все поговоримо. Добре?
— Дякую, — вiдповiв я. — Пробачте, що потурбував. Просто пiсля останньої зустрiчi з вами менi здалося, що можу розраховувати на таку допомогу. До того ж ви самi пропонували телефонувати при потребi у будь-який час. Незручно вийшло. Ще раз пробачте.
Телефон вимкнувся. Не знаю, що там вона подумала, але менi у цей момент дiйсно так потрібні були кiлька слiв підтримки, один погляд жiнки, яка у мене вiрила б, яка за мене переживала б. Та очевидно, я не мав права на це претендувати. I нехай. Бракувало ще тiльки сердечних пригод…
На бiк усе зайве! До бісової матері! Я мав знайти Андрiана Чумака живого чи мертвого. I для цього у мене залишався ще мiсяць. Якщо, звiсно, не станеться ще чогось.
ХXV
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Слід на воді» автора Волков О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XХIV“ на сторінці 2. Приємного читання.