— Вже! — наказав.
Зоряна сиділа у вітальні перед телевізором. На столику вабили голим горлечком його улюблене вино і риба. В'юни. Він страх як любив цю рибу. Може, тому, що вона була така вертка, як він. Зоряна мовчки звела свої шикарні брови. Це було здивоване запитання: «Куди?»
— Я ненадовго, — сказав впевнено Ярема. — Дякую, що чекала. Вибач, що приділив мало уваги. Надолужимо.
Вона встала і провела його до дверей. Якби Ярема не був таким тренованим, щоб не піддаватися своїм емоціям, він би залишився — риба була зготована спеціально для нього!.. Без сумніву, він цінував Зорянині старання, дуже цінував, але... Він став сильним лише тому, що вмів повелівати своїми емоціями... І справа навіть не в рибі... Бо він і без риби хотів Зоряну... Взагалі-то, в тому числі й через таку дрібничку, як риба...
— Мені їхати додому? — запитала кохана. Зоряна ще ніколи не залишалася без Яреми в будинку.
— Ні, — відповів Ярема. — Тобі треба звикати жити тут.
Він поцілував її у розтулені на відстань зваби вуста і зник за дверима.
35
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Привид безрукого ката» автора Процайло Андрій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „34“ на сторінці 3. Приємного читання.