— Може, так ретельно готуватися... не треба? — карбував кожне слово, приховуючи між паузами насмішку.
— Може не поможе, — відрубав Лев. — Пішли.
Рудий відверто забряжчав наручниками.
— Добре, що гіпс зняли, — ляпнув.
— Не помогло б. І так кисті нема. Обрубок вислизне.
— М-да, — тільки й промимрив рудий, бо зрозумів, що дав маху. — Доведеться вас припнути до себе.
— Можна без прикрас? — налетів на слідчого Лев. — Не треба робити шоу. Я сам. Тим більше... — Безрукий махнув головою у бік шаф, мовляв, диви, яка сила...
— Не кажіть, не кажіть, Леве Львовичу, шістьох спортсменів поклали...
— П'ятьох, — поправив Лев. Аж тепер до нього дійшло, звідки росте в кобили хвіст. — То як?
— Можна, — погодився слідчий. — Нині вам чомусь вірю. Хоча ви буваєте непередбачуваним, якщо чесно.
Левову непередбачуваність слідчий відчув уже на сходовій клітці. Безрукий раптово зупинився і сіпнувся до сусідчиних дверей. Пані Стефа зразу відчинила, бо підглядала. Лев миттєво стягнув з себе куртку і віддав сусідці.
— Заберіть, жарко щось, — сказав. — І рухи сковує...
Клацнули наручники. Слідчий все-таки вирішив не ризикувати.
— Тримайте в себе. Потім заберу! — кричав знизу зі сходів до сусідки Лев, удаючи з себе дурника.
25
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Привид безрукого ката» автора Процайло Андрій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „24“ на сторінці 3. Приємного читання.