Обгрунтований стратегічний набір – той, що є результативним для підприємства і якого можна досягти за допомогою наявного потенціалу та певних зусиль щодо його трансформації для забезпечення конкурентоспроможного рівня в далекій перспективі.
У практиці стратегічного менеджменту виокремлюють наступні стратегії:
• загальні для всього підприємства в цілому (корпоративні);
• загальноконкурентні за окремими бізнес-напрямами;
• для кожного з напрямів діяльності організації;
• для кожної з функціональних підсистем підприємства;
• ресурсні для забезпечення досягнення стратегічних орієнтирів загального, функціонального та продуктово-товарного типів.
У розробці стратегії враховується багато факторів: характер діяльності підприємства, його структура, кадровий потенціал, особливості галузі, тенденції розвитку макроекономічних процесів, стан правової бази, що регламентує умови господарської діяльності та ін.
Визначення головних цілей організації, ресурсів, необхідних для їх досягнення та політики, направленої на придбання та використання цих ресурсів відбувається в процесі стратегічного планування, яке має на меті довгострокове забезпечення результативності підприємства і освоєння його нових можливостей. Для цього необхідно, перш за все, найбільш повно враховувати зміни в навколишньому середовищі, які є потенційними загрозами і можливостями для підприємства. Потрібно передбачити непідконтрольні сили, критичні тенденції з боку оточення та обмежити їх можливий вплив на підприємство.
Характерними ознаками стратегічного планування є, по перше, виділення стратегічних зон господарювання (СЗГ) та стратегічних господарських центрів (СГЦ).
Стратегічні зони господарювання – це окремі сегменти зовнішнього середовища або ринково-продуктові сегменти, на які підприємство має чи хоче отримати вихід. Відповідно до СЗГ всередині підприємства виділялись виробничі підрозділи, відповідальні за стратегію розвитку СЗГ – стратегічні господарські центри. Згодом СЗГ здобули назву "стратегічні поля бізнесу". Поле бізнесу – це продукт, котрий знаходиться у взаємозв'язку з ринком.
По-друге, важливою ознакою стратегічного планування є аналіз зовнішнього середовища та внутрішніх можливостей підприємства.
По-третє, методика стратегічного планування передбачає розробку багатоваріантної стратегії. Кожен варіант орієнтований на розвиток підприємства залежно від стану зовнішнього середовища, тобто розробляється декілька стратегічних альтернатив з урахуванням можливих ситуацій в майбутньому.
Основні етапи формального стратегічного планування можна подати у вигляді схеми (рис. 7.2).
Зі схеми видно, що головним плановим рішенням є вибір цілей для підприємства – місії та конкретних цілей, що забезпечують її реалізацію. Місія підприємства – це його головна загальна ціль, суть існування підприємства. Значення місії полягає в тому, що вона виступає для керівництва як основа, орієнтир для прийняття всіх наступних рішень. Оскільки будь-яке підприємство – це відкрита система, яка існує завдяки тому, що задовольняє якусь потребу своїх споживачів, клієнтів, то й місія його повинна шукатись у навколишньому середовищі, а не всередині підприємства. Отже, прибуток не може бути місією підприємства, бо він цілком внутрішня проблема, хоч і дуже суттєва.
Рис. 7.2. Схема процесу стратегічного планування
Після визначення місії на її підставі встановлюються конкретні цілі, через які досягається місія підприємства. Цілі доводяться до виконавців, керівництво стимулює їх досягнення, і тільки в цьому випадку вони стають значимою частиною стратегічного планування.
Наступний етап стратегічного планування – діагностичний, який включає аналіз навколишнього середовища та внутрішніх можливостей підприємства.
Аналіз навколишнього середовища має на меті виявити потенційні загрози та можливості, з якими підприємство може зустрітись у майбутньому. Зазвичай їх виділяють як наступні фактори: економічні; політичні; ринкові; фактори технології; фактори конкуренції; міжнародні; соціокультурні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і підприємництво, менеджмент» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Процес стратегічного менеджменту, його особливості“ на сторінці 2. Приємного читання.
