Забезпеченість аграрних підприємств технікою і високопродуктивне використання її мають особливе значення. Адже кількість і якість сільськогосподарської продукції значною мірою залежать від дотримання визначених строків виконання окремих виробничих процесів і робіт.
У складі техніки, що використовується в господарствах, переважає машинно-тракторний парк. За його допомогою виконуються механізовані роботи в рослинництві, тваринництві, на транспорті та в інших галузях. Обсяг механізованих робіт машинно- тракторного парку обчислюється в умовних еталонних гектарах. Еталонний гектар – це умовна одиниця, яка відповідає оранці 1 га ріллі за певних (еталонних) умов. Відповідно до цього встановлено коефіцієнти переведення різних видів механізованих робіт в умовні еталонні гектари.
Умовно-еталонні гектари визначають шляхом множення кількості виконаних нормозмін трактором відповідної марки на його змінний еталонний виробіток. Його розраховують для кожної марки тракторів шляхом множення коефіцієнта (для переведення цієї марки тракторів в умовно-еталонний) на тривалість зміни в годинах. Кількість нормозмін визначають шляхом ділення фактично виконаного обсягу робіт за зміну на змінну норму виробітку. У тих випадках, коли трактор працює погодинно, кількість нормозмін визначають шляхом ділення відпрацьованого часу на 7 годин.
Для трактора кожної марки визначений нормативний виробіток в еталонних гектарах за одиницю робочого часу. Виробіток за 1 год. для трактора ДТ-75 становить 1 умовний гектар, тому його взято за еталонний. Трактори всіх інших марок переводяться в умовні еталонні трактори за відповідними коефіцієнтами.
Фізичні трактори переводять в умовно-еталонні за коефіцієнтами, що визначені, виходячи з нормативного виробітку за зміну. За одиницю прийняті трактори класу 3 т (ДТ-75, Т-74, Т-75) з нормативним виробітком 7 га. Тоді, наприклад, трактор Т-150 з нормативним виробітком 11,6 га матиме коефіцієнт для переведення в умовно-еталонний 1,65 (11,6:7).
Сучасний процес технічного переоснащення сільськогосподарського виробництва характеризується істотним ускладненням машин і механізмів у конструктивному відношенні, що вимагає удосконалення обслуговування, зберігання та експлуатації техніки. При цьому важливого значення набуває нині питання фінансування розвитку матеріально-технічної бази підприємств на основі придбання високопродуктивної, але порівняно дорогої техніки.
У зв'язку з цим важливим напрямом технічного переозброєння аграрних підприємств є лізинг.
Лізинг – це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна за умови сплати ним періодичних лізингових платежів. Це визначення лізингу дано відповідно до Закону України “Про лізинг”.
Лізинг (анг. leasing – оренда) можна розглядати як довготермінову оренду машин, обладнання, транспортних засобів, виробничих споруд на умовах поворотності, терміновості та платності і на підставі відповідного договору між орендодавцем і орендарем, що передбачає можливість їх наступного викупу орендарем.
У визначенні лізингу Світовим банком зазначається, що це "контрактні відносини між двома сторонами, які дають змогу одній стороні використовувати майно, що є власністю іншої сторони, в обмін на обумовлені контрактом періодичні платежі".
Лізинг можна розглядати також як різновид довготермінового кредиту, наданого в натуральній формі, який погашається лізингоодержувачем в розстрочку, тобто лізинг – це поєднання оренди і кредиту. При цьому використовуються різні форми оплати – коштами, товарами та послугами.
Для аграрних підприємств значення лізингу полягає в тому, що без значних одноразових витрат можна одержати в користування дорогу високопродуктивну техніку і швидко удосконалити свою матеріально-технічну базу. При цьому лізингові платежі здійснюються у формі поточних витрат, не поділяються на відсотки та амортизаційні відрахування.
Лізинг здійснюється за договором, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу, і, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів – фінансовий чи оперативний.
Фінансовий лізинг – це лізинговий договір, в якому передбачено виплату за період дії договору суми, що дорівнює повній амортизації машин і устаткування, або не менше 60 % вартості об'єкта лізингу. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу переходить у власність лізингоодержувача або викупається ним за залишковою вартістю.
Оперативний лізинг – це договір лізингу, який укладають на короткий термін, тобто менший за амортизаційний період орендованих засобів праці. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю, тобто власнику засобів праці.
Оснащеність аграрних підприємств високопродуктивною технікою обумовлює необхідність поєднання технічних можливостей машин і вимог їх ефективного використання. Адже використання машинно-тракторного парку підприємства значною мірою визначає обсяг витрат на виробництво сільськогосподарської продукції та її економічну ефективність.
Рівень ефективності використання парку визначається за трьома групами показників:
• 1. Показники інтенсивності використання машинно- тракторного парку:
– коефіцієнт використання визначають шляхом ділення машино- днів у роботі на машино-дні перебування в підприємстві;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і підприємництво, менеджмент» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Машинно-тракторний парк і ефективність його використання“ на сторінці 1. Приємного читання.
