Тема 8. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК МАЛИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Економіка і підприємництво, менеджмент


Об'єктивні умови формування та розвитку малих підприємницьких структур на селі


У повному обсязі рентабельне ведення сільського господарства можливе тільки у відносно великих підприємствах, що мають достатній виробничо-ресурсний потенціал при постійному його якісному поліпшенні та підвищенні рівня інтенсивності використання. Підприємства з високим рівнем концентрації праці і капіталу здатні швидко провести модернізацію виробництва і налагодити випуск високоякісної конкурентоспроможної продукції за мінімальний термін. Тому збереження великих підприємств у сільському господарстві варто вважати об'єктивною необхідністю розвитку високоефективної економіки, яка базується на різноманітті форм власності і господарювання.

Особисте селянське господарство – особлива форма не тільки власності, а й сільськогосподарського виробництва. її неправомірно ототожнювати із домашнім господарством, а також прирівнювати до міських садових кооперативів, тому що вони не мають такого ж рівня продовольчого постачання населення. ОСГ не просто сільськогосподарське виробництво а певною мірою автономне сімейне виробництво. Цим воно відрізняється від інших форм дрібного виробництва в сільському господарстві.

У сучасних умовах ОСГ є структурним елементом агропромислового комплексу країни й виконує такі економічні функції: виробництво додаткової сільськогосподарської продукції – валової і товарної; підвищення рівня життя сільського населення шляхом збільшення доходів, поліпшення матеріального споживання, у тому числі продуктів харчування; використання ресурсів праці й засобів виробництва, що недоступні суспільному господарству. Тому з огляду на реалії становлення ринкових відносин у сільському господарстві особисте селянське господарство є організаційно-правовою формою сільськогосподарського виробництва, багатогалузевим споживчо- товарним господарством, історично зумовленим соціально- економічним феноменом у вигляді самозайнятості сільської родини, що спрямована на задоволення власних потреб у сільськогосподарській продукції, а також можливе фінансове її забезпечення шляхом реалізації надлишків виробництва.

Об'єктивні умови розвитку ОСГ зумовлюють необхідність об'єднання їх з різними формами господарювання для створення власних структур з переробки та реалізації продукції, виробничо- технічного обслуговування тощо. Перехід до ринкової економіки створює передумови для якісно нового етапу кооперативного руху, широкого проникнення його у сферу ринкових структур АПК. Кооперативи здатні гнучко реагувати на попит, що змінюється, повніше використовувати місцеві умови, підприємницькі здібності власників. Варто підкреслити, що розвиток кооперативних відносин у ході реформування господарського механізму і формування ринкових структур АПК має стати пріоритетним в найближчій перспективі.

Проблема ефективного функціонування ОСГ є актуальною, і її успішне вирішення допоможе надійно забезпечити населення якісними продуктами харчування. Ефективність як економічна категорія є формою вираження мети виробництва і показує його результативність. Суть поняття економічної ефективності найчастіше зводиться до порівняння витрат на виробництво продукції з його результатами. Стосовно ОСГ поняття економічної ефективності можна конкретизувати як порівняння виробленої продукції з використаними на її виробництво ресурсами. Порівнянність, як одна з вихідних вимог в аналізі зіставлення ефективності різних форм господарювання, повинна розглядатися, насамперед, з позицій забезпечення подібних для виробництва природних умов, що не спотворює його результати.

Обмеженість можливостей вартісної оцінки господарської діяльності в ОСГ через ускладнення повного і точного врахування витрат у ньому роблять практично неможливим використання з цією метою таких показників економічної ефективності, як прибуток, собівартість, рентабельність продукції, насамперед, через недосконалість методів обліку й оцінювання витрат праці та її оплати, неточність обліку витрат у суспільному господарстві на допомогу власникам ОСГ, нелегальне використання кормових та інших ресурсів суспільного господарства. Тому для порівняльного оцінювання ефективності особистого селянського господарства використовуються натуральні (врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тварин) і вартісні (виробництво валової продукції з розрахунку на одиницю використовуваних ресурсів: земельних; праці; фондів) показники. Узагальнюючим у цьому ряді є показник вартісної оцінки виробленої продукції на одиницю використовуваних ресурсів.

Проблема підвищення ефективності функціонування, взаємодії особистих селянських господарств із сільськогосподарськими підприємствами, а також внутрішнього кооперування набула особливої актуальності у зв'язку з переходом на ринкові механізми економічного регулювання, зі зниженням рівня платоспроможності підприємств і падінням доходів їх працівників від суспільного виробництва. Незважаючи на те, що вже створено законодавчу базу, яка надає селянам право вибору форм господарювання на основі приватної власності на землю, у тому числі й шляхом виходу з колективних господарств із одержанням земельного паю, немає масових прикладів реалізації цього права, оскільки при обмеженій підтримці зі сторони суспільного виробництва особисте селянське господарство виконує функції підсобного виробництва й не забезпечує одержання доходів, які покривали б повною мірою потреби селянської родини.

З падінням доходів від колективного виробництва зростає роль особистого селянського господарства у вирішенні соціальних проблем сільських жителів, збільшується його частка у витратах на відтворення робочої сили агропромислового виробництва й у забезпеченні продуктами харчування міських жителів. Воно сприяє трудовому вихованню молоді, нагромадженню навичок сільськогосподарської праці й професійних знань.

Проте у період кризи високотоварного виробництва зв'язок між суспільними й особистими селянськими господарствами наповнюється новим економічним змістом, набуває форми взаємодії, при якій особисте подвір'я через цілий ряд обставини не може існувати в розмірах, що забезпечують усі потреби родини, без сприяння з боку сільськогосподарських підприємств, які мають технічні ресурси. Останні ж через важке фінансове становище найчастіше не можуть забезпечити умов для відтворення робочої сили без ОСГ. У зв'язку з цим питання підвищення ефективності ОСГ на основі взаємодії з підприємствами суспільного сектора виробництва, внутрішнього кооперування в умовах кризового стану високотоварного сільськогосподарського виробництва потребують теоретичного обґрунтування, тому що в сформованій ситуації необхідні нові підходи до збереження виробничого потенціалу села й самозабезпечення сільського населення продуктами харчування, підвищення якості життя селян.

Особисте селянське господарство як таке історично існувало в Україні як частина загального селянського господарства. Його параметри зумовлені типом розселення селян у селах, де поруч із житлом вирощувалися овочі, утримувалася худоба, будувалися підсобні приміщення, а рілля, сіножаті й пасовища перебували на віддалених ділянках.

На нинішньому етапі основними напрямами розвитку особистих селянських господарств в Україні можна вважати такі: створення нормативно-правового середовища й підвищення соціального й правового статусу ОСГ як форми приватного підприємництва в сільському господарстві; поширення на їх власників заходів державної підтримки; розширення й удосконалення інтеграційних зв'язків суспільного господарства й ОСГ, розвиток форм їх взаємодії; широке залучення ОСГ в коопераційні господарські зв'язки в агропромисловому комплексі; удосконалення системи збуту продукції; виникнення на базі ОСГ високотоварних господарств; введення закупівель продукції ОСГ у державні фонди за гарантованими закупівельними цінами; посилення ролі місцевих органів самоврядування й сільської адміністрації в регулюванні індивідуальної сільськогосподарської діяльності; підвищення питомої ваги прямих цільових субсидій і кредитів держави сільським родинам; звільнення на певний термін від оподаткування ОСГ та кооперативів, створюваних власниками особистих селянських господарств; зміцнення прав земельної власності селян, удосконалення системи економічного регулювання земельних відносин, створення екологічно-безпечного землеробства; розвиток орендних відносин між приватними власниками.

Одним із результатів аграрної реформи є зростання значення господарств населення, їх становище як лідера за обсягами сільськогосподарського виробництва серед усіх категорій господарств. Орієнтація аграрних перетворень на розвиток особистого сектора і дрібного виробництва зумовили зростання частки населення у виробництві сільськогосподарської продукції по Україні з 27,5% у 1990 р. до 60% за останні роки. Аналіз засвідчує, що за рахунок підсобних господарств сільське населення повністю задовольняє не тільки свої потреби в основних продуктах харчування, а й частково попит міського населення шляхом реалізації надлишків на ринку.

Слід зазначити, що ОСГ відіграє не тільки економічну роль. У них зростає покоління, якому передаються трудові навички. Завдяки їм у виробництво включаються і більш повно використовуються трудові і матеріальні ресурси, які інакше могли б залишитися незатребуваними. Велике значення має рекреаційна функція господарств населення.

Аналіз виробництва продукції в сільському господарстві дає змогу зробити висновок, що умови функціонування особистих селянських господарств населення визначаються масою факторів, у тому числі і безумовного впливу. Обстеження, зроблені в ряді ОСГ показують, що у великих населених пунктах більш сприятливі умови для ведення ОСГ, ніж у малих. За такими факторами господарювання, як площа оброблювальної землі особистими селянськими господарствами, забезпеченість кормами, можливість отримання послуг від підприємств, перевага на боці великих населених пунктів, насамперед це обумовлено тим, що такі господарства максимально наближені до великих ринків збуту і можуть займатися виробництвом продукції що швидко псується. Окрім того витрати праці в ОСГ малих населених пунктів більші. Також слід зазначити, що це переважно праця сільських жителів без застосування засобів механізації.

Здійснюючи порівняльне оцінювання ефективності виробництва продукції в ОСГ і сільськогосподарських підприємствах можна зробити висновок про те, що продуктивність праці в сільськогосподарських підприємствах значно вища ніж в особистих селянських господарствах, що пов'язано, насамперед, з вищим рівнем спеціалізації і механізації суспільного виробництва, технічної озброєності і технології. Так, продуктивність праці по виробництву картоплі, овочів, молока, м'ясу худоби у сільськогосподарських підприємствах у 3-5 разів вища, ніж в особистих селянських господарствах.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і підприємництво, менеджмент» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 8. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК МАЛИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Методологічні та методичні засади дослідження курсу

  • Особливості сільського господарства як галузі суспільного виробництва

  • Тема 2. ПІДПРИЄМСТВО ЯК СУБ'ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Класифікація підприємств та характеристика їх видів

  • Форми об'єднань підприємств

  • Тема 3. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

  • Державний земельний кадастр

  • Земельний кодекс України

  • Ефективність використання земельних ресурсів

  • Тема 4. ТРУДОВІ РЕСУРСИ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ТА її ОПЛАТА

  • Продуктивність праці: поняття і види

  • Поняття, види і методи мотивації праці

  • Оплата праці персоналу підприємства

  • Тема 5. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Енергетичні ресурси підприємства

  • Машинно-тракторний парк і ефективність його використання

  • Транспортні засоби та їхнє використання

  • Тема 6. КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА

  • Амортизація основних засобів підприємства

  • Показники руху, відтворення, забезпеченості та ефективності використання основного капіталу підприємства

  • Економічна суть, склад та ефективність використання оборотного капіталу

  • Тема 7. ІНВЕСТИЦІЙНІ РЕСУРСИ

  • Капітальні вкладення та їхня структура

  • Оцінка економічної ефективності капітальних вкладень

  • Тема 8. ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Показники інтенсифікації сільськогосподарського виробництва

  • Поняття і види інноваційної діяльності

  • Науково-технічний прогрес і основні його напрями в сільському господарстві

  • Тема 9. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА Й СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

  • Методика визначення собівартості сільськогосподарської продукції

  • Тема 10. ЦІНИ І ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Принципи ціноутворення на сільськогосподарську продукцію

  • Якість і конкурентоспроможність продукції

  • Стандартизація та сертифікація продукції

  • Тема 11. РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА

  • Сутність і методи визначення рентабельності виробництва

  • Поняття і сутність ефективності

  • Тема 12. РОЗМІЩЕННЯ, СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ТА КОНЦЕНТРАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Суть і об'єктивні умови розвитку спеціалізації аграрних підприємств

  • Концентрація сільськогосподарського виробництва

  • Інтеграційні процеси в сільськогосподарському виробництві

  • Тема 13. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА

  • Розвиток і розміщення виробництва зерна

  • Формування ринку зерна в Україні

  • Тема 14. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

  • Економіка виробництва цукрових буряків

  • Економіка виробництва олійних культур

  • Тема 15. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ ТА ОВОЧІВ

  • Економіка виробництва овочів

  • Тема 16. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА ПЛОДІВ, ЯГІД ВИНОГРАДУ

  • Економіка виробництва винограду

  • Тема 17. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА КОРМІВ

  • Джерела кормових ресурсів та їх економічна характеристика

  • Економічна оцінка кормових культур

  • Тема 18. ЕКОНОМІКА ТВАРИННИЦТВА

  • Економіка вівчарства

  • Економіка птахівництва

  • Розділ II. ПІДПРИЄМНИЦТВО

  • Суб'єкти та об'єкти підприємницької діяльності. Функції та моделі підприємництва

  • Мета та завдання курсу. Предмет і методи науки

  • Тема 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

  • Принципи підприємництва. Свобода підприємницької діяльності

  • Державне регулювання і державна підтримка підприємництва

  • Ліцензування підприємницької діяльності

  • Тема 3. ПІДПРИЄМНИЦЬКА ІДЕЯ, ДЖЕРЕЛА І МЕТОДИ ПОШУКУ ШЛЯХІВ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ФОРМУВАНЬ

  • Пошук шляхів та джерела підвищення економічної ефективності підприємництва в аграрній сфері

  • Тема 4. ВЛАСНІСТЬ НА ЗАСОБИ ВИРОБНИЦТВА І ЗЕМЛЮ ТА її ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА НА СЕЛІ

  • Визначення потреби в машинах і знаряддях та організація їх використання

  • Організація матеріально-технічного постачання та агросервісного обслуговування

  • Тема 5. МАРКЕТИНГОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ В АГРОПРОМИСЛОВІЙ СФЕРІ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК УСПІШНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Комплекс маркетингу

  • Роль і риси сучасної реклами

  • Тема 6. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ФОРМУВАНЬ

  • Товариство з обмеженою відповідальністю

  • Повне товариство

  • Акціонерне товариство

  • Сільськогосподарський кооператив

  • Структура, установчі документи підприємств

  • Вимоги до змісту установчих документів

  • Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив

  • Міжгосподарські і агропромислові підприємства, об'єднання

  • Особисті підсобні господарства

  • Тема 7. ОРГАНІЗАЦІЯ СЕЛЯНСЬКИХ (ФЕРМЕРСЬКИХ) ГОСПОДАРСТВ ТА ЇХ ВИРОБНИЧО-ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Передовий досвід фермерства України

  • Тема 8. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК МАЛИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
  • Шляхи удосконалення виробничо-підприємницької діяльності в підсобних господарствах населення

  • Тема 9. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕФЕКТИВНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – ОСНОВА ПІДПРИЄМНИЦТВА В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

  • Спеціалізація підприємств та принципи раціонального поєднання галузей

  • Принципи організації праці та трудових процесів

  • Тема 10. ОРГАНІЗАЦІЯ РОСЛИННИЦЬКИХ ГАЛУЗЕЙ У ВЕЛИКИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУРАХ

  • Організація кормо виробництва

  • Організація овочівництва

  • Організація садівництва і виноградарства

  • Тема 11. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТВАРИННИЦЬКИХ ГАЛУЗЕЙ

  • Організація відтворення стада

  • Організація тваринницьких галузей

  • Тема 12. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДСОБНИХ І ДОПОМІЖНИХ ГАЛУЗЕЙ

  • Тема 13. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕРОБКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

  • Організація зберігання і переробки цукрових буряків

  • Організація зберігання і переробки овочів та картоплі

  • Організація зберігання і переробки плодів та ягід

  • Тема 14. БІЗНЕС-ПЛАН АГРАРНОГО ФОРМУВАННЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО СКЛАДАННЯ

  • Тема 15. ОРЕНДНІ ВІДНОСИНИ В ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ФОРМУВАННЯХ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Внутрішньогосподарські економічні взаємовідносини при оренді у виробничих підрозділах

  • Доходи і видатки орендних колективів

  • Тема 16. МОТИВАЦІЯ, ОПЛАТА ТА НОРМУВАННЯ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

  • Форми, види та системи оплати праці в сільському господарстві

  • Економічна суть і функції нормування праці. Класифікація норм праці

  • Способи вивчення трудових процесів і затрат робочого часу

  • Тема 17. РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЇ ТА КООПЕРАЦІЇ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ

  • Інтеграція та міжгосподарська кооперація

  • Тема 18. ОПОДАТКУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Особливості оподаткування аграрних підприємств

  • Тема 19. КРЕДИТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА СІЛЬГОСПТОВАРОВИРОБНИКА

  • Особливості кредитування аграрного сектора

  • Розділ III. МЕНЕДЖМЕНТ

  • Завдання і принципи менеджменту

  • Функції та види менеджменту

  • Менеджмент в умовах переходу до ринкової економіки. Підприємництво і менеджмент

  • Розвиток теорії і практики менеджменту

  • Тема 2. МЕНЕДЖМЕНТ ЯК СИСТЕМА

  • Організація як система. Характеристика організації

  • Зовнішнє і внутрішнє середовище організаційних систем як об'єктів управління

  • Структуризація управління підприємством

  • Регулювання і самоуправління в системі менеджменту

  • Комунікації в менеджменті

  • Тема 3. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Поняття організаційної структури і структури управління підприємств та їх вплив на організацію менеджменту

  • Основні типи та принципи формування структур управління

  • Організаційні цілі та плани. "Дерево цілей" організації у менеджменті

  • Зміст понять "делегування повноважень" і "відповідальність" у менеджменті

  • Формування центрів відповідальності в сільськогосподарському підприємстві

  • Організація вироблення, прийняття і реалізації управлінських рішень

  • Основні типи управлінських рішень в аграрному виробництві

  • Чинники ризику та невизначеності при прийнятті управлінських рішень

  • Тема 4. МЕНЕДЖЕР В ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Сутність та основні засади керівництва, стилі керівництва

  • Влада і лідерство в менеджменті. Види влади

  • Вимоги до особистості сучасного менеджера, його саморозвиток. Роль знань та умінь менеджера

  • Оптимізація поведінки менеджера

  • Тема 5. МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Система методів менеджменту. Організаційний, економічний, соціально-психологічний механізми управління

  • Тема 6. МОТИВАЦІЇ В СИСТЕМІ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Теорії мотивації

  • Процесуальні (процесні) теорії мотивації

  • Формування мотиваційного механізму управління поведінкою працівників

  • Механізм підвищення рівня мотивації працівників галузі рослинництва

  • Тема 7. СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

  • Процес стратегічного менеджменту, його особливості

  • Методи стратегічного планування

  • Вибір, формування та реалізація стратегії. Види стратегій

  • Процес планування реалізацій стратегії

  • Управління процесами диверсифікації на сільськогосподарських підприємствах. Проблеми гнучкості і синергізму в стратегічному менеджменті

  • Тема 8. ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В УПРАВЛІННІ ВИРОБНИЦТВОМ

  • Загальні проблеми фінансування аграрних підприємств. Роль і функції фінансового менеджменту в аграрному підприємстві

  • Інвестиційна діяльність у підприємстві

  • Фінансові ресурси в реалізації інновацій

  • Фінансові стратегії підприємства, їх складові елементи

  • Фінансове забезпечення інноваційного розвитку галузі рослинництва

  • Тема 9. УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

  • Екологічна безпека й екологічна стратегія. Види і принципи екологічної політики

  • Сутність екологічного менеджменту. Предмет і задачі екологічного менеджменту

  • Мета і завдання екологічного менеджменту як наукової дисципліни, зв'язок з іншими дисциплінами

  • Стан екологічного менеджменту в Україні. Система екологічного менеджменту

  • Концепція становлення екологічного менеджменту в Україні

  • Тема 10. УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРАЦІ І ПРОДУКЦІЇ

  • Комплексна система управління якістю праці і продукції

  • Методи управління якістю

  • Механізм оцінювання якості праці управлінського персоналу

  • Тема 11. УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВИМИ ПРОЦЕСАМИ

  • Принципи, завдання та функції маркетингу

  • Система засобів маркетингу та його структура. Види маркетингу

  • Еволюція концепції маркетингового менеджменту

  • Стратегії маркетингу

  • Управління маркетинговими процесами

  • Маркетинг в контексті підприємницької діяльності

  • Механізм забезпечення розвитку виробництва сільськогосподарської продукції на основі маркетингового підходу

  • Тема 12. УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА ЇХ ГАЛУЗЕЙ

  • Організаційні зміни та організаційний розвиток як об'єкти управління

  • Управління організаційним розвитком організацій

  • Поняття, цілі і напрями інноваційного менеджменту. Інновації в системі розвитку

  • Інноваційний потенціал організації рослинницької галузі. Пріоритетні напрями інноваційного розвитку рослинництва

  • Визначення та класифікація ризиків

  • Тема 13. ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА

  • Склад і взаємозв'язок елементів організації

  • Проектування виробничого процесу

  • Оперативне управління виробництвом

  • Особливості операційного менеджменту в рослинництві

  • Тема 14. УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМУВАННЯХ АПК

  • Особливості управління в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання

  • Організація функціонування товариства з обмеженою відповідальністю

  • Організація функціонування акціонерних товариств

  • Організація функціонування фермерського господарства

  • Організація функціонування приватного підприємства

  • Агропромислова інтеграція

  • Організація управління матеріально-технічним та іншим агросервісним забезпеченням галузі рослинництва

  • Тема 15. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ МЕНЕДЖЕРА РОСЛИННИЦЬКОЇ ГАЛУЗІ

  • Об'єктивні основи виникнення, сутність, предмет, об'єкт та засоби організації праці менеджера

  • Зміст роботи менеджера та ΰ класифікація. Психофізіологічні дослідження

  • Сутність, значення та завдання наукової організації праці на сучасному етапі

  • Планування особистої роботи менеджера

  • Організація робочих місць. Умови праці управлінського працівника і його працездатність

  • Особливості праці менеджера рослинницької галузі

  • Тема 16. УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

  • Зміст категорії "ефективність" та "результативність" управління

  • Концепції визначення ефективності управління

  • Значення ефективності діяльності, її критерії

  • Ресурсно-потенціальний підхід до оцінки ефективності системи менеджменту

  • Механізм управління в системі забезпечення результативності функціонування рослинницької галузі