Найважливішою властивістю праці є її продуктивність, рівень якої характеризує ефективність використання персоналу підприємства. Продуктивність праці – це здатність конкретної праці створювати певну кількість продукції за одиницю робочого часу. Продуктивність праці підвищується, якщо збільшується виробництво продукції на одиницю робочого часу або зменшуються затрати праці на одиницю вироблюваних продуктів.
Сільськогосподарська праця має такі особливості:
• 1) унаслідок переплетіння економічного й природного процесів відтворення час, витрачений на працю, і час, одержання готової продукції, не завжди збігаються;
• 2) збереження значною мірою універсального характеру праці, зумовленого великою кількістю операцій з вирощування різних культур, обслуговування тварин та, відповідно, з використання засобів праці;
• 3) сезонність праці, особливо в землеробстві, яка є результатом незбігу робочого періоду з періодом виробництва;
• 4) у процесі виробництва праця є сполучною ланкою між його основними елементами – землею, з одного боку, і живими організмами (рослинами й тваринами) – з іншого. При цьому вона має враховувати закони росту та розвитку рослин і тварин, закони природи й певного мірою пристосовуватись до них;
• 3) праця, особливо в рослинницьких галузях, просторово розпорошена на великій території, що вимагає додаткових трудових і матеріальних витрат;
• 6) сільськогосподарська праця має постійно враховувати конкретні погодні умови, які впливають на предмети та засоби праці, технологію виробництва.
Затрачена праця на виготовлення одиниці продукції поділяється на живу та уречевлену (минулу). До живої праці відносять діяльність людей (працівників), які безпосередньо виготовляють певний продукт. Уречевлена (минула) праця – це діяльність машин, механізмів, устаткування, на виготовлення яких було затрачено працю, але в минулому.
Вимірювання продуктивності праці здійснюється шляхом зіставлення результатів праці у вигляді обсягу виробленої продукції з витратами праці (середньообліковою чисельністю персоналу).
Рівень продуктивності праці характеризується показником виробітку, який показує кількість продукції, що виготовлено за одиницю часу або приходиться на одного середньооблікового працівника.
Різноманітність підходів до визначення продуктивності праці залежить від галузевої специфіки діяльності підприємств, а також від мети розрахунків. Особливості сільськогосподарського виробництва зумовлюють використання відповідної системи показників та опрацювання методики обчислення продуктивності праці в аграрних підприємствах. Оскільки рівень продуктивності праці визначається співвідношенням обсягу виробленої продукції й затрат живої праці, то насамперед необхідно уточнити методику обчислення валової продукції сільського господарства та відповідних затрат праці. Обсяг валової продукції сільського господарства обчислюється як у натуральному, так і у вартісному виразі. У сільськогосподарських галузях підприємства, де виробляється однорідна продукція (зерно, молоко, вовна тощо), обсяг валової продукції виражається в натуральних або вартісних показниках. В аграрних підприємствах виробляється багато видів сільськогосподарської продукції, тому обсяг їхньої валової продукції виражається лише у вартісній формі. При цьому продукція сільського господарства оцінюється в порівняльних цінах.
Затрати праці в сільськогосподарських підприємствах виражають в таких одиницях робочого часу: людино-годинах, людино-днях, середньорічних працівниках. Під час виробництва сільськогосподарської продукції затрачається праця безпосередніх виробників (механізаторів, майстрів машинного доїння, скотарів, чабанів, пташниць та ін.) та спеціалістів і керівників господарств. В аграрних підприємствах рівень продуктивності праці визначається за затратами робочого часу лише тих працівників, які беруть безпосередню участь у виробництві сільськогосподарської продукції, тобто лише за прямими затратами праці.
Рівень продуктивності праці в аграрних підприємствах визначається системою прямих й обернених показників. До прямих показників належить виробіток продукції розрахунку на одиницю робочого часу (людино-годину, середньорічного працівника), що безпосередньо характеризує рівень продуктивності праці. Залежно від одиниці обчислення обсягу виробництва виробіток продукції виражається в натуральній або вартісній формі. Відповідно до цього рівень продуктивності праці визначається в натуральному й вартісному виразі.
Виробіток у натуральному виразі характеризують такі показники:
• 1) виробництво окремих видів продукції в натуральному виразі (ц, шт.) на одну людино-годину;
• 2) виробництво окремих видів продукції в натуральному виразі на одного середньорічного працівника.
Натуральні показники найбільш точно відображають рівень і динаміку продуктивності праці, але можуть бути застосовані лише в галузях і підприємствах, що випускають однорідну продукцію.
Для визначення рівня продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах, що виробляють різні види продукції, використовують вартісні показники, які характеризують виробіток у вартісному виразі, а саме:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і підприємництво, менеджмент» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Продуктивність праці: поняття і види“ на сторінці 1. Приємного читання.
