Тема 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
Сутність управління та менеджменту
Розвиток продуктивних сил суспільства супроводжується поглибленням поділу праці, що породжує об'єктивну необхідність координації різних видів і різновидностей праці в добре організованих соціально-ринкових системах. Управління – це сфера людської діяльності, яка виникла в результаті розподілу праці, за допомогою якої людина впливає на соціально-політичні, техніко-економічні й соціально-культурні процеси для досягнення поставлених цілей. У науковій літературі поняття "управління" трактується по-різному. І хоча визначення передбачають різні підходи, проте суть їх однакова, тому управління – це свідома цілеспрямована діяльність людини, за допомогою якої вона впорядковує й підпорядковує своїм інтересам елементи зовнішнього середовища – суспільства, живої й неживої природи, техніки тощо.
Елементи, на які спрямована ця діяльність, створюють об'єкт управління, який має, як правило, параметри як у просторі, так і в часі. Об'єктами такого виду управління, перш за все, є різні форми суспільних відносин, поведінки і діяльності людей. На підприємстві об'єктами управління виступають також всі матеріальні й грошові ресурси. У зв'язку з цим широко використовуються такі поняття, як управління фінансами, маркетингом, науково-технічним прогресом, якістю праці і продукції, ефективністю виробництва тощо.
Управління можна трактувати як цілеспрямовану дію на об'єкт з метою змінити його стан або поведінку в зв'язку зі зміною обставин. Воно як явище об'єктивного світу дуже різноманітне. Характеризуючи оточуюче середовище, дослідники виділяють три основні сфери управління: нежива природа, жива природа й соціальне управління.
Сутність соціального управління можна визначити з позицій економічної теорії, кібернетики, соціології, психології, права, філософії та інших наук. За принципами комплексного, системного підходу соціальне управління – це цілеспрямована діяльність управлінського апарату в соціально-економічній системі, пов'язана з виконанням специфічних функцій (планування, організації, регулювання, координації, мотивації, контролю) на основі пізнання й використання об'єктивних законів та закономірностей виробництва в інтересах постійного підвищення його ефективності.
У межах соціального управління виділяють дві основні його форми: управління матеріальними ресурсами та управління людськими ресурсами.
Управління підприємством або іншими первинними суб'єктами господарювання – це постійний і системний вплив на діяльність його структур для забезпечення узгодженої роботи й досягнення кінцевого позитивного результату. Близьким до згаданого є визначення процесу управління як діяльності об'єднаних у певну структуру суб'єктів управління, направленої на досягнення поставленої мети управління шляхом реалізації певних функцій і використання відповідних методів і принципів управління.
“Управління” – найбільш загальне поняття, яке поширюється на велике коло різноманітних об'єктів, явищ і процесів, наприклад: технічні системи; господарські системи; суспільні системи; державні системи тощо.
“Менеджмент” – це поняття, яке використовують переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями (підприємствами).
У сучасній теорії й практиці управління існують різні визначення терміна "менеджмент". Більшість авторів дотримуються думки, шо менеджмент – тип управління, який найбільше відповідає потребам та умовам ринкової економіки. Він виник і сформувався у своєрідну концепцію практичного управління як тип останнього, що з'явився в умовах вільного підприємництва, конкуренції, економічної мотивації. Поняття "менеджмент" є досить загальним і має різнобічне застосування. Воно охоплює різні принципи, цілі, види діяльності та функції.
Етимологічно менеджмент походить від латинського слова "manus" – рука. Початково це слово означало вміння дбайливо вести домашнє господарство, майстерно володіти засобами праці, вправно працювати. З появою багатьох видів роботи, з поглибленням спеціалізації виникла потреба в діяльності, яка пов'язувала в єдине ціле роботу багатьох окремих виконавців. Відповідно до цього трансформувався і зміст поняття “менеджмент”. Це слово увібрало у себе всі чисельні вимоги до управління як до науки, мистецтва ведення справ і стилю роботи.
Термін "менеджмент" походить від англійського management і є похідним від to manage – "управляти", стояти на чолі, завідувати, бути здатним "упоратись з чимось".
Існує багато визначень сутності менеджменту. Фундаментальний Оксфордський словник англійської мови містить такі тлумачення:
• менеджмент – це спосіб та манера спілкування з людьми;
• менеджмент – це влада та мистецтво керівництва;
• менеджмент-це вміння та адміністративні навички в організації ефективної роботи апарату управління (служб працівників);
• менеджмент – це орган управління, адміністративні одиниці, служби й підрозділи.
Отже, термін "менеджмент" необхідно відрізняти від терміна "управління", що є набагато ширшим, оскільки застосовується в різних сферах діяльності (наприклад, управління державою, управління ростом і розвитком рослин, управління механізмами тощо). Термін "менеджмент" застосовується лише в одній сфері – господарській діяльності (підприємство, банк та інші господарські одиниці).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і підприємництво, менеджмент» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ III. МЕНЕДЖМЕНТ“ на сторінці 1. Приємного читання.
