Організація тваринницьких галузей

Економіка і підприємництво, менеджмент

До основних тваринницьких галузей належать: скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво та інші менш поширені – конярство, кролівництво, звірівництво, бджільництво. Організація їх залежить від природно-економічних умов, які забезпечують найбільш ефективне ведення тієї чи іншої галузі, а розмір визначається попитом на продукцію та техніко-технологічними і господарськими можливостями утримання тварин.

Структура та виробничий напрям кожної галузі визначаються виробництвом певної кількості основного кінцевого продукту. У скотарстві – яловичини і молока; в свинарстві – свинини м'ясної, сальної, беконної, поросят віком до 2-х міс; у вівчарстві – баранини, вовни, шкур, смушок; у птахівництві – м'яса, яєць, пуху, пера.

З метою підвищення продуктивності тварин у всіх тваринницьких галузях широко застосовують промислове схрещування (поліпшення породних якостей), прогресивні технології, концентрацію поголів'я на фермах, міжгосподарську кооперацію, впровадження промислових методів виробництва. Організація кожної галузі тваринництва має певні особливості, які необхідно враховувати при створенні будь-якої галузі.

Скотарство. Типи скотарських підприємств, розміри ферм та системи утримання тварин залежать від напряму розвитку галузі, питомої ваги окремих видів продукції та природно-економічних умов. Усі скотарські ферми за своїм напрямом поділяють на молочні, молочно-м'ясні, м'ясо-молочні і спеціалізовані на відгодівлі худоби.

Молочні ферми, як правило, створюються поблизу великих міст і промислових центрів. Характерною їх особливістю є те, що питома вага корів у стаді є досить високою – до 70%. Розмір цих ферм коливається від 600 до 1200 корів і більше. Найефективнішою технологією тут виявилася потоково-цехова з виділенням дійного стада, пологового відділення (цех), цеху сухостійних корів, іноді цеху роздоювання (промислові комплекси).

Молочно-м'ясні та м'ясо-молочні ферми найбільш поширені в колективних господарствах усіх регіонів України. Вони є основними постачальниками молока і яловичини на ринок. Питома вага корів у стаді молочно-м'ясного напряму коливається в межах 40-50 %; м'ясо-молочного – 35- 40%. Розмір ферм коливається від 400 до 800 корів з утриманням усього приплоду на одній фермі або окремо – на фермі по дорощуванню і відгодівлі молодняка. Технологія виробництва на таких фермах досить різноманітна – від потоково-цехової до змішаної з утриманням тварин за статево-віковими групами в одному або в окремих приміщеннях.

Спеціалізовані відгодівельні підприємства (ферми) по виробництву яловичини, як правило, створюються на міжгосподарській основі, переважно поблизу цукрових і спиртових заводів з метою найбільш ефективного використання їх відходів (жом, м'язга, барда). Ефективність відгодівлі в таких підприємствах досить висока за рахунок того, що використовуються висококалорійні об'ємисті корми з мінімальними витратами на транспортування. Поєднання цих недорогих грубих кормів (солома, сіно) із концентрованими дає змогу збалансувати їх за поживними речовинами.

Свинарство. До основних типів свинарських ферм належать: репродукторні, відгодівельні ферми та промислові комплекси із замкнутим циклом. Розміри свинарських ферм коливаються досить суттєво: від 20-50 свиноматок із приплодом, що забезпечують свининою внутрішньогосподарські потреби, до 2500-5300 гол. основних свиноматок і річною відгодівлею відповідно 54-108 тис. гол., або виробництвом 5,5–11,0 тис. т приросту живої маси за рік. Проте в колективних підприємствах найбільш широко поширені свинарські ферми з середньорічним поголів'ям 2-6 тис. гол. та промислові ферми і комплекси на 12-24 тис. гол.

Репродукторні ферми поділяють на племінні і товарні. Племінні постачають молодняк або спарованих свинок на репродукторні ферми, які забезпечують дорощеним молодняком віком 3-4 міс відгодівельні дільниці або окремі ферми.

Відгодівельні ферми одержують (закуповують) молодняк 30-36 кг і відгодовують його до певних встановлених кондицій: до 112-120 кг – при м'ясній відгодівлі і 90-110 кг- при беконній. До сальних кондицій відгодовують, як правило, вибракуване поголів'я свиноматок. Переважна більшість колективних підприємств України відгодовує свиней до м'ясних кондицій, а підсобні селянські (фермерські) господарства – до м'ясо-сальних.

Підприємства (промислові комплекси) та ферми із замкнутим циклом виробництва утримують всі статево-вікові групи тварин: свиноматок з приплодом, холостих та поросних, кнурів, поросят віком до 3-4 міс (дорощування і відгодівля).

Система утримання свиней залежить від зони розміщення підприємства, спеціалізації ферми, напрямів виробництва свинини, типу годівлі. їх поділяють на: вільновигульну групову систему, станково-вигульну групову (більшість ферм) і безвигульну.

Вівчарство. Вівці дають досить широкий асортимент цінної продукції: натуральну вовну, шкіру, смушки, м'ясо і молоко. Вони не вибагливі до умов утримання, можуть використовувати малопродуктивні угіддя та пасовища, а також порівняно з іншими галузями недорогі приміщення і обладнання. Вівчарство в Україні найбільш розвинуте в південних та західних (Закарпаття) районах, де для цієї галузі є сприятливі кліматичні умови. Вівчарські ферми (спеціалізовані підприємства) залежно від спеціалізації на певному виді продукції поділяються на такі типи: вовнового, вовново-м'ясного, м'ясо-вовнового, м'ясо-сального і смушкового напряму. Відповідно до типу ферми (підприємства) й визначається пріоритетний вид товарної продукції: вовна (тонкорунна і напівтонкорунна), баранина (м'ясна, сальна), каракулеві смушки.

Розміри вівчарських ферм коливаються в досить широких межах: від 500-600 гол. у підприємствах, де ця галузь є підсобною, до 12-20 тис. гол. у спеціалізованих. Основною структурною одиницею вівчарської ферми є отара. Отари комплектують за ознаками однорідності тварин (порода, колір вовни, вік). Розмір отари коливається від 600 до 1200 гол. У вівчарстві застосовують в основному дві системи утримання: пасовищну і пасовищно-стійлову.

Пасовищна поширена в південних районах та має свої різновиди: відгінно-пасовшцну, культурно-пасовищну і кочову,- які різняться між собою за характером випасання, строками кочівлі, типом таборів (укриттів), приміщень та системою підгодівлі (концентровані корми, сіном, силосом).

Пасовищно-стійлова система застосовується в переважній більшості сільськогосподарських підприємств України. Відповідно до неї з ранньої весни і до пізньої осені овець випасають як на природних, так і на культурних пасовищах із певною підгодівлею залежно від продуктивності останніх. Узимку овець утримують у вівчарнях, поблизу яких обладнують огороджені майданчики для вигулу і годівлі. У негожі дні та під час окотів овець годують у приміщеннях, які повинні бути обладнані годівницями.

Птахівництво – це скороспіла комплексна галузь у системі тваринництва. Тут вирощують курей, качок, індиків, гусей, а також менш поширених цесарок, м'ясних голубів, перепілок, фазанів. Птахівництво дає цінні продукти харчування – яйця, м'ясо, а також сировину для легкої промисловості – пух і перо. На виробництво 1 кг високоякісного дієтичного м'яса птиці витрачається 2–3 к. од., або в З– рази менше, ніж на 1 кг яловичини, і в 2-3 рази менше, ніж на 1 кг свинини. Потрібно відмітити, що птахівництво одна з найбільш динамічно зростаючих галузей тваринництва в Україні. Птахівницькі підприємства та ферми поділяють на такі типи: птахофабрики, інкубаторно-птахівничі станції, племзаводи та птахоферми колективних сільськогосподарських підприємств. Вони виробляють майже 90 % продукції птахівництва.

Розміри птахівницьких підприємств і ферм залежать від виду птиці, виробничого напряму, системи утримання та наявності кормової бази. Птахофабрики яєчного напряму утримують від 300 тис. до 1,5 млн і більше курей-несучок та виробляють за рік 70-350 млн яєць. Птахофабрики м'ясного напряму відгодовують 5-10 млн курей, 1-3 млн качок, 5-1 млн індиків.

У птахівництві більш, ніж в інших галузях тваринництва, розвинута кооперація. Деякі підприємства спеціалізуються на виробництві продукції окремих технологічних стадій: виведенні курчат, вирощуванні молодняка птиці, виробництві яєць. Взаємовідносини між підприємствами за умов кооперації грунтуються на договірній основі. Системи утримання птиці також залежать від її виду, спеціалізації, напряму і технології виробництва. Серед них розрізняють: кліткову; вигульну на незмінюваній протягом виробничого циклу підстилці або змінній через певні періоди (декаду, місяць); підлогову; вольєрну; комбіновану.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і підприємництво, менеджмент» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація тваринницьких галузей“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Методологічні та методичні засади дослідження курсу

  • Особливості сільського господарства як галузі суспільного виробництва

  • Тема 2. ПІДПРИЄМСТВО ЯК СУБ'ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Класифікація підприємств та характеристика їх видів

  • Форми об'єднань підприємств

  • Тема 3. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

  • Державний земельний кадастр

  • Земельний кодекс України

  • Ефективність використання земельних ресурсів

  • Тема 4. ТРУДОВІ РЕСУРСИ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ТА її ОПЛАТА

  • Продуктивність праці: поняття і види

  • Поняття, види і методи мотивації праці

  • Оплата праці персоналу підприємства

  • Тема 5. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Енергетичні ресурси підприємства

  • Машинно-тракторний парк і ефективність його використання

  • Транспортні засоби та їхнє використання

  • Тема 6. КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА

  • Амортизація основних засобів підприємства

  • Показники руху, відтворення, забезпеченості та ефективності використання основного капіталу підприємства

  • Економічна суть, склад та ефективність використання оборотного капіталу

  • Тема 7. ІНВЕСТИЦІЙНІ РЕСУРСИ

  • Капітальні вкладення та їхня структура

  • Оцінка економічної ефективності капітальних вкладень

  • Тема 8. ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Показники інтенсифікації сільськогосподарського виробництва

  • Поняття і види інноваційної діяльності

  • Науково-технічний прогрес і основні його напрями в сільському господарстві

  • Тема 9. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА Й СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

  • Методика визначення собівартості сільськогосподарської продукції

  • Тема 10. ЦІНИ І ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Принципи ціноутворення на сільськогосподарську продукцію

  • Якість і конкурентоспроможність продукції

  • Стандартизація та сертифікація продукції

  • Тема 11. РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА

  • Сутність і методи визначення рентабельності виробництва

  • Поняття і сутність ефективності

  • Тема 12. РОЗМІЩЕННЯ, СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ТА КОНЦЕНТРАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Суть і об'єктивні умови розвитку спеціалізації аграрних підприємств

  • Концентрація сільськогосподарського виробництва

  • Інтеграційні процеси в сільськогосподарському виробництві

  • Тема 13. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА

  • Розвиток і розміщення виробництва зерна

  • Формування ринку зерна в Україні

  • Тема 14. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

  • Економіка виробництва цукрових буряків

  • Економіка виробництва олійних культур

  • Тема 15. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ ТА ОВОЧІВ

  • Економіка виробництва овочів

  • Тема 16. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА ПЛОДІВ, ЯГІД ВИНОГРАДУ

  • Економіка виробництва винограду

  • Тема 17. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА КОРМІВ

  • Джерела кормових ресурсів та їх економічна характеристика

  • Економічна оцінка кормових культур

  • Тема 18. ЕКОНОМІКА ТВАРИННИЦТВА

  • Економіка вівчарства

  • Економіка птахівництва

  • Розділ II. ПІДПРИЄМНИЦТВО

  • Суб'єкти та об'єкти підприємницької діяльності. Функції та моделі підприємництва

  • Мета та завдання курсу. Предмет і методи науки

  • Тема 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

  • Принципи підприємництва. Свобода підприємницької діяльності

  • Державне регулювання і державна підтримка підприємництва

  • Ліцензування підприємницької діяльності

  • Тема 3. ПІДПРИЄМНИЦЬКА ІДЕЯ, ДЖЕРЕЛА І МЕТОДИ ПОШУКУ ШЛЯХІВ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ФОРМУВАНЬ

  • Пошук шляхів та джерела підвищення економічної ефективності підприємництва в аграрній сфері

  • Тема 4. ВЛАСНІСТЬ НА ЗАСОБИ ВИРОБНИЦТВА І ЗЕМЛЮ ТА її ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА НА СЕЛІ

  • Визначення потреби в машинах і знаряддях та організація їх використання

  • Організація матеріально-технічного постачання та агросервісного обслуговування

  • Тема 5. МАРКЕТИНГОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ В АГРОПРОМИСЛОВІЙ СФЕРІ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК УСПІШНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Комплекс маркетингу

  • Роль і риси сучасної реклами

  • Тема 6. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ФОРМУВАНЬ

  • Товариство з обмеженою відповідальністю

  • Повне товариство

  • Акціонерне товариство

  • Сільськогосподарський кооператив

  • Структура, установчі документи підприємств

  • Вимоги до змісту установчих документів

  • Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив

  • Міжгосподарські і агропромислові підприємства, об'єднання

  • Особисті підсобні господарства

  • Тема 7. ОРГАНІЗАЦІЯ СЕЛЯНСЬКИХ (ФЕРМЕРСЬКИХ) ГОСПОДАРСТВ ТА ЇХ ВИРОБНИЧО-ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Передовий досвід фермерства України

  • Тема 8. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК МАЛИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

  • Шляхи удосконалення виробничо-підприємницької діяльності в підсобних господарствах населення

  • Тема 9. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕФЕКТИВНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – ОСНОВА ПІДПРИЄМНИЦТВА В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

  • Спеціалізація підприємств та принципи раціонального поєднання галузей

  • Принципи організації праці та трудових процесів

  • Тема 10. ОРГАНІЗАЦІЯ РОСЛИННИЦЬКИХ ГАЛУЗЕЙ У ВЕЛИКИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУРАХ

  • Організація кормо виробництва

  • Організація овочівництва

  • Організація садівництва і виноградарства

  • Тема 11. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТВАРИННИЦЬКИХ ГАЛУЗЕЙ

  • Організація відтворення стада

  • Організація тваринницьких галузей
  • Тема 12. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДСОБНИХ І ДОПОМІЖНИХ ГАЛУЗЕЙ

  • Тема 13. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕРОБКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

  • Організація зберігання і переробки цукрових буряків

  • Організація зберігання і переробки овочів та картоплі

  • Організація зберігання і переробки плодів та ягід

  • Тема 14. БІЗНЕС-ПЛАН АГРАРНОГО ФОРМУВАННЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО СКЛАДАННЯ

  • Тема 15. ОРЕНДНІ ВІДНОСИНИ В ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ФОРМУВАННЯХ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Внутрішньогосподарські економічні взаємовідносини при оренді у виробничих підрозділах

  • Доходи і видатки орендних колективів

  • Тема 16. МОТИВАЦІЯ, ОПЛАТА ТА НОРМУВАННЯ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

  • Форми, види та системи оплати праці в сільському господарстві

  • Економічна суть і функції нормування праці. Класифікація норм праці

  • Способи вивчення трудових процесів і затрат робочого часу

  • Тема 17. РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЇ ТА КООПЕРАЦІЇ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ

  • Інтеграція та міжгосподарська кооперація

  • Тема 18. ОПОДАТКУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Особливості оподаткування аграрних підприємств

  • Тема 19. КРЕДИТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА СІЛЬГОСПТОВАРОВИРОБНИКА

  • Особливості кредитування аграрного сектора

  • Розділ III. МЕНЕДЖМЕНТ

  • Завдання і принципи менеджменту

  • Функції та види менеджменту

  • Менеджмент в умовах переходу до ринкової економіки. Підприємництво і менеджмент

  • Розвиток теорії і практики менеджменту

  • Тема 2. МЕНЕДЖМЕНТ ЯК СИСТЕМА

  • Організація як система. Характеристика організації

  • Зовнішнє і внутрішнє середовище організаційних систем як об'єктів управління

  • Структуризація управління підприємством

  • Регулювання і самоуправління в системі менеджменту

  • Комунікації в менеджменті

  • Тема 3. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Поняття організаційної структури і структури управління підприємств та їх вплив на організацію менеджменту

  • Основні типи та принципи формування структур управління

  • Організаційні цілі та плани. "Дерево цілей" організації у менеджменті

  • Зміст понять "делегування повноважень" і "відповідальність" у менеджменті

  • Формування центрів відповідальності в сільськогосподарському підприємстві

  • Організація вироблення, прийняття і реалізації управлінських рішень

  • Основні типи управлінських рішень в аграрному виробництві

  • Чинники ризику та невизначеності при прийнятті управлінських рішень

  • Тема 4. МЕНЕДЖЕР В ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Сутність та основні засади керівництва, стилі керівництва

  • Влада і лідерство в менеджменті. Види влади

  • Вимоги до особистості сучасного менеджера, його саморозвиток. Роль знань та умінь менеджера

  • Оптимізація поведінки менеджера

  • Тема 5. МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Система методів менеджменту. Організаційний, економічний, соціально-психологічний механізми управління

  • Тема 6. МОТИВАЦІЇ В СИСТЕМІ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Теорії мотивації

  • Процесуальні (процесні) теорії мотивації

  • Формування мотиваційного механізму управління поведінкою працівників

  • Механізм підвищення рівня мотивації працівників галузі рослинництва

  • Тема 7. СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

  • Процес стратегічного менеджменту, його особливості

  • Методи стратегічного планування

  • Вибір, формування та реалізація стратегії. Види стратегій

  • Процес планування реалізацій стратегії

  • Управління процесами диверсифікації на сільськогосподарських підприємствах. Проблеми гнучкості і синергізму в стратегічному менеджменті

  • Тема 8. ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В УПРАВЛІННІ ВИРОБНИЦТВОМ

  • Загальні проблеми фінансування аграрних підприємств. Роль і функції фінансового менеджменту в аграрному підприємстві

  • Інвестиційна діяльність у підприємстві

  • Фінансові ресурси в реалізації інновацій

  • Фінансові стратегії підприємства, їх складові елементи

  • Фінансове забезпечення інноваційного розвитку галузі рослинництва

  • Тема 9. УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

  • Екологічна безпека й екологічна стратегія. Види і принципи екологічної політики

  • Сутність екологічного менеджменту. Предмет і задачі екологічного менеджменту

  • Мета і завдання екологічного менеджменту як наукової дисципліни, зв'язок з іншими дисциплінами

  • Стан екологічного менеджменту в Україні. Система екологічного менеджменту

  • Концепція становлення екологічного менеджменту в Україні

  • Тема 10. УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРАЦІ І ПРОДУКЦІЇ

  • Комплексна система управління якістю праці і продукції

  • Методи управління якістю

  • Механізм оцінювання якості праці управлінського персоналу

  • Тема 11. УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВИМИ ПРОЦЕСАМИ

  • Принципи, завдання та функції маркетингу

  • Система засобів маркетингу та його структура. Види маркетингу

  • Еволюція концепції маркетингового менеджменту

  • Стратегії маркетингу

  • Управління маркетинговими процесами

  • Маркетинг в контексті підприємницької діяльності

  • Механізм забезпечення розвитку виробництва сільськогосподарської продукції на основі маркетингового підходу

  • Тема 12. УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА ЇХ ГАЛУЗЕЙ

  • Організаційні зміни та організаційний розвиток як об'єкти управління

  • Управління організаційним розвитком організацій

  • Поняття, цілі і напрями інноваційного менеджменту. Інновації в системі розвитку

  • Інноваційний потенціал організації рослинницької галузі. Пріоритетні напрями інноваційного розвитку рослинництва

  • Визначення та класифікація ризиків

  • Тема 13. ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА

  • Склад і взаємозв'язок елементів організації

  • Проектування виробничого процесу

  • Оперативне управління виробництвом

  • Особливості операційного менеджменту в рослинництві

  • Тема 14. УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМУВАННЯХ АПК

  • Особливості управління в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання

  • Організація функціонування товариства з обмеженою відповідальністю

  • Організація функціонування акціонерних товариств

  • Організація функціонування фермерського господарства

  • Організація функціонування приватного підприємства

  • Агропромислова інтеграція

  • Організація управління матеріально-технічним та іншим агросервісним забезпеченням галузі рослинництва

  • Тема 15. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ МЕНЕДЖЕРА РОСЛИННИЦЬКОЇ ГАЛУЗІ

  • Об'єктивні основи виникнення, сутність, предмет, об'єкт та засоби організації праці менеджера

  • Зміст роботи менеджера та ΰ класифікація. Психофізіологічні дослідження

  • Сутність, значення та завдання наукової організації праці на сучасному етапі

  • Планування особистої роботи менеджера

  • Організація робочих місць. Умови праці управлінського працівника і його працездатність

  • Особливості праці менеджера рослинницької галузі

  • Тема 16. УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

  • Зміст категорії "ефективність" та "результативність" управління

  • Концепції визначення ефективності управління

  • Значення ефективності діяльності, її критерії

  • Ресурсно-потенціальний підхід до оцінки ефективності системи менеджменту

  • Механізм управління в системі забезпечення результативності функціонування рослинницької галузі