Тема 3. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Економіка і підприємництво, менеджмент


Земельний фонд України


У сільському господарстві земля – головний засіб виробництва, без якого не можливий сам процес виробництва продукції рослинництва й тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва. Вона значно визначає темпи розвитку й рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

Перший етап земельної реформи в Україні бере свій відлік з 1990 року в зв'язку з прийняттям Земельного кодексу України. На цьому етапі було проведено інвентаризацію земельних угідь та їх перерозподіл між землекористувачами. Постановою Верховної Ради України "Про земельну реформу" (15 березня 1991р.) було проголошено, що об'єктом земельної реформи визнавався весь земельний фонд України, головним завданням якої є перерозподіл земель з метою створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на селі.

Початок другого етапу пов'язують з прийняттям Закону України "Про форми власності на землю" та новою редакцією Земельного кодексу. Головним досягненням на цьому етапі слід вважати визнання трьох форм власності на землю: приватної, колективної і державної. Важливим є також те, що всі форми власності визнавались рівноправними.

Третій етап земельної реформи розпочався з прийняттям Указів Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" (листопад 1994 р.), "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (серпень 1995 р.) та "Про оренду землі" (1997р.), "Про захист прав власників земельних часток (паїв)" (квітень 1998р.), прийняттям Закону України "Про оренду землі" (1998р.). На підставі зазначених директивних документів була проведена безоплатна передача землі у колективну та приватну власність для виробництва сільськогосподарської продукції. Фактично на даному етапі відбулося реальне роздержавлення земель, проведено їх поділ на земельні паї (частки) без виділення в натурі, а також видані сертифікати на право на земельний пай. Відповідно до цього власники земельних сертифікатів одержали право розпоряджатись своїм земельним паєм на власний розсуд (подарувати, обміняти, заставити).

Розвиток земельної реформи знайшов своє продовження на четвертому етапі, який більшість українських вчених-економістів (зокрема В.Г.Андрійчук) пов'язують з прийняттям Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" (грудень 1999р.). Цим Указом передбачено вільний вихід членів КСП із складу підприємства зі своїми земельними і майновими паями та створення на їх основі інших суб'єктів господарювання, що базуються на приватній власності (приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів тощо). Зазначеним Указом було поставлено вимогу, що орендна плата за земельні паї не повинна бути меншою одного відсотка вартості земельної ділянки.

Починаючи з 2000 року стала реалізовуватись вимога Указу про заміну земельних сертифікатів на Державні акти на право приватної власності на землю. Це стало передумовою створення умов для започаткування ринку землі.

Специфічні особливості землі як засобу виробництва в сільському господарстві:

• 1) на відміну від інших засобів виробництва земля не є результатом людської праці (як дар природи й продукт її багатовікового розвитку земля передує праці, є природною та невід'ємною її умовою);

• 2) земля є незамінним засобом виробництва (якщо всі інші засоби виробництва можна замінити новими й більш продуктивними, то без землі виробничий процес здійснюватись не може);

• 3) земля просторово обмежена й у процесі розвитку продуктивних сил сільського господарства її не можна заново створити або збільшити її розміри, але в умовах раціонального використання землі її продуктивні сили постійно розвиваються і зростають;

• 4) у процесі виробництва земля не зношується, а за правильного використання постійно поліпшується. Отже, на відміну від усіх інших засобів виробництва, які зазнають фізичного і морального зносу і стають непридатними для дальшого використання, земля є вічним засобом виробництва. Ця особливість землі зумовлена такою важливою її властивістю, як родючість, що є основою теорії раціонального ведення землеробства.

Родючість землі – це здатність грунту створювати врожай, рівень якого характеризує її продуктивні сили. Родючість землі на різних її ділянках неоднакова. Продуктивність землі залежить від об'єктивних властивостей грунту і рівня культури землеробства.

Зростання продуктивності землі досягається систематичним підвищенням родючості грунту на основі природних і економічних процесів відповідно до конкретних умов і систем ведення землеробства. Розрізняють природну, штучну та економічну родючість грунту.

Природна родючість грунту характеризується запасом поживних речовин, що створився в результаті природного процесу грунтоутворення. Вона зумовлена дією природних і біологічних властивостей грунту, а також кліматичних умов. Природна родючість грунту залежить від його хімічного складу, тобто вмісту необхідних для рослин поживних речовин.

Штучна родючість грунту створюється в процесі виробничої діяльності людини за допомогою праці і засобів виробництва шляхом підвищення культури землеробства. Вона є результатом додаткових вкладень праці і засобів виробництва шляхом підвищення культури землеробства. Вона є результатом додаткових вкладень праці і коштів в обробіток землі, проведення ґрунтозахисних та меліоративних заходів. Природна і штучна родючість пов'язані між собою, практично існують у нерозривній єдності.

Економічна родючість грунту – це сукупність його природної і штучної родючості в умовах певного розвитку продуктивних сил. Вона характеризує потенціальні можливості грунту, які реалізуються в процесі сільськогосподарського виробництва, і відображує дійсний та ефективний рівень його родючості. Отже, економічна родючість грунту є сукупним вираженням його природної і штучної родючості, що визначається досягнутою в певний період продуктивністю земель.

Економічна родючість ґрунту виявляється в результаті використання його в сільському господарстві, а її рівень характеризується врожайністю сільськогосподарських культур. Розрізняють абсолютну і відносну економічну родючість грунту. Абсолютна родючість грунту характеризується кількістю продукції з одиниці земельної площі, а відносна – на одиницю виробничих витрат.

Від характеру і рівня ефективності використання землі у сільському господарстві залежить розвиток продуктивних сил і масштаби суспільного виробництва, матеріальне благополуччя країни.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і підприємництво, менеджмент» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 3. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Методологічні та методичні засади дослідження курсу

  • Особливості сільського господарства як галузі суспільного виробництва

  • Тема 2. ПІДПРИЄМСТВО ЯК СУБ'ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Класифікація підприємств та характеристика їх видів

  • Форми об'єднань підприємств

  • Тема 3. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
  • Державний земельний кадастр

  • Земельний кодекс України

  • Ефективність використання земельних ресурсів

  • Тема 4. ТРУДОВІ РЕСУРСИ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ТА її ОПЛАТА

  • Продуктивність праці: поняття і види

  • Поняття, види і методи мотивації праці

  • Оплата праці персоналу підприємства

  • Тема 5. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Енергетичні ресурси підприємства

  • Машинно-тракторний парк і ефективність його використання

  • Транспортні засоби та їхнє використання

  • Тема 6. КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА

  • Амортизація основних засобів підприємства

  • Показники руху, відтворення, забезпеченості та ефективності використання основного капіталу підприємства

  • Економічна суть, склад та ефективність використання оборотного капіталу

  • Тема 7. ІНВЕСТИЦІЙНІ РЕСУРСИ

  • Капітальні вкладення та їхня структура

  • Оцінка економічної ефективності капітальних вкладень

  • Тема 8. ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Показники інтенсифікації сільськогосподарського виробництва

  • Поняття і види інноваційної діяльності

  • Науково-технічний прогрес і основні його напрями в сільському господарстві

  • Тема 9. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА Й СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

  • Методика визначення собівартості сільськогосподарської продукції

  • Тема 10. ЦІНИ І ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Принципи ціноутворення на сільськогосподарську продукцію

  • Якість і конкурентоспроможність продукції

  • Стандартизація та сертифікація продукції

  • Тема 11. РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА

  • Сутність і методи визначення рентабельності виробництва

  • Поняття і сутність ефективності

  • Тема 12. РОЗМІЩЕННЯ, СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ТА КОНЦЕНТРАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Суть і об'єктивні умови розвитку спеціалізації аграрних підприємств

  • Концентрація сільськогосподарського виробництва

  • Інтеграційні процеси в сільськогосподарському виробництві

  • Тема 13. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА

  • Розвиток і розміщення виробництва зерна

  • Формування ринку зерна в Україні

  • Тема 14. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

  • Економіка виробництва цукрових буряків

  • Економіка виробництва олійних культур

  • Тема 15. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ ТА ОВОЧІВ

  • Економіка виробництва овочів

  • Тема 16. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА ПЛОДІВ, ЯГІД ВИНОГРАДУ

  • Економіка виробництва винограду

  • Тема 17. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА КОРМІВ

  • Джерела кормових ресурсів та їх економічна характеристика

  • Економічна оцінка кормових культур

  • Тема 18. ЕКОНОМІКА ТВАРИННИЦТВА

  • Економіка вівчарства

  • Економіка птахівництва

  • Розділ II. ПІДПРИЄМНИЦТВО

  • Суб'єкти та об'єкти підприємницької діяльності. Функції та моделі підприємництва

  • Мета та завдання курсу. Предмет і методи науки

  • Тема 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

  • Принципи підприємництва. Свобода підприємницької діяльності

  • Державне регулювання і державна підтримка підприємництва

  • Ліцензування підприємницької діяльності

  • Тема 3. ПІДПРИЄМНИЦЬКА ІДЕЯ, ДЖЕРЕЛА І МЕТОДИ ПОШУКУ ШЛЯХІВ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ФОРМУВАНЬ

  • Пошук шляхів та джерела підвищення економічної ефективності підприємництва в аграрній сфері

  • Тема 4. ВЛАСНІСТЬ НА ЗАСОБИ ВИРОБНИЦТВА І ЗЕМЛЮ ТА її ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА НА СЕЛІ

  • Визначення потреби в машинах і знаряддях та організація їх використання

  • Організація матеріально-технічного постачання та агросервісного обслуговування

  • Тема 5. МАРКЕТИНГОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ В АГРОПРОМИСЛОВІЙ СФЕРІ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК УСПІШНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Комплекс маркетингу

  • Роль і риси сучасної реклами

  • Тема 6. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ФОРМУВАНЬ

  • Товариство з обмеженою відповідальністю

  • Повне товариство

  • Акціонерне товариство

  • Сільськогосподарський кооператив

  • Структура, установчі документи підприємств

  • Вимоги до змісту установчих документів

  • Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив

  • Міжгосподарські і агропромислові підприємства, об'єднання

  • Особисті підсобні господарства

  • Тема 7. ОРГАНІЗАЦІЯ СЕЛЯНСЬКИХ (ФЕРМЕРСЬКИХ) ГОСПОДАРСТВ ТА ЇХ ВИРОБНИЧО-ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Передовий досвід фермерства України

  • Тема 8. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК МАЛИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

  • Шляхи удосконалення виробничо-підприємницької діяльності в підсобних господарствах населення

  • Тема 9. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕФЕКТИВНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – ОСНОВА ПІДПРИЄМНИЦТВА В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

  • Спеціалізація підприємств та принципи раціонального поєднання галузей

  • Принципи організації праці та трудових процесів

  • Тема 10. ОРГАНІЗАЦІЯ РОСЛИННИЦЬКИХ ГАЛУЗЕЙ У ВЕЛИКИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУРАХ

  • Організація кормо виробництва

  • Організація овочівництва

  • Організація садівництва і виноградарства

  • Тема 11. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТВАРИННИЦЬКИХ ГАЛУЗЕЙ

  • Організація відтворення стада

  • Організація тваринницьких галузей

  • Тема 12. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДСОБНИХ І ДОПОМІЖНИХ ГАЛУЗЕЙ

  • Тема 13. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕРОБКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

  • Організація зберігання і переробки цукрових буряків

  • Організація зберігання і переробки овочів та картоплі

  • Організація зберігання і переробки плодів та ягід

  • Тема 14. БІЗНЕС-ПЛАН АГРАРНОГО ФОРМУВАННЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО СКЛАДАННЯ

  • Тема 15. ОРЕНДНІ ВІДНОСИНИ В ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ФОРМУВАННЯХ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Внутрішньогосподарські економічні взаємовідносини при оренді у виробничих підрозділах

  • Доходи і видатки орендних колективів

  • Тема 16. МОТИВАЦІЯ, ОПЛАТА ТА НОРМУВАННЯ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

  • Форми, види та системи оплати праці в сільському господарстві

  • Економічна суть і функції нормування праці. Класифікація норм праці

  • Способи вивчення трудових процесів і затрат робочого часу

  • Тема 17. РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЇ ТА КООПЕРАЦІЇ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ

  • Інтеграція та міжгосподарська кооперація

  • Тема 18. ОПОДАТКУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Особливості оподаткування аграрних підприємств

  • Тема 19. КРЕДИТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА СІЛЬГОСПТОВАРОВИРОБНИКА

  • Особливості кредитування аграрного сектора

  • Розділ III. МЕНЕДЖМЕНТ

  • Завдання і принципи менеджменту

  • Функції та види менеджменту

  • Менеджмент в умовах переходу до ринкової економіки. Підприємництво і менеджмент

  • Розвиток теорії і практики менеджменту

  • Тема 2. МЕНЕДЖМЕНТ ЯК СИСТЕМА

  • Організація як система. Характеристика організації

  • Зовнішнє і внутрішнє середовище організаційних систем як об'єктів управління

  • Структуризація управління підприємством

  • Регулювання і самоуправління в системі менеджменту

  • Комунікації в менеджменті

  • Тема 3. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Поняття організаційної структури і структури управління підприємств та їх вплив на організацію менеджменту

  • Основні типи та принципи формування структур управління

  • Організаційні цілі та плани. "Дерево цілей" організації у менеджменті

  • Зміст понять "делегування повноважень" і "відповідальність" у менеджменті

  • Формування центрів відповідальності в сільськогосподарському підприємстві

  • Організація вироблення, прийняття і реалізації управлінських рішень

  • Основні типи управлінських рішень в аграрному виробництві

  • Чинники ризику та невизначеності при прийнятті управлінських рішень

  • Тема 4. МЕНЕДЖЕР В ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Сутність та основні засади керівництва, стилі керівництва

  • Влада і лідерство в менеджменті. Види влади

  • Вимоги до особистості сучасного менеджера, його саморозвиток. Роль знань та умінь менеджера

  • Оптимізація поведінки менеджера

  • Тема 5. МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Система методів менеджменту. Організаційний, економічний, соціально-психологічний механізми управління

  • Тема 6. МОТИВАЦІЇ В СИСТЕМІ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Теорії мотивації

  • Процесуальні (процесні) теорії мотивації

  • Формування мотиваційного механізму управління поведінкою працівників

  • Механізм підвищення рівня мотивації працівників галузі рослинництва

  • Тема 7. СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

  • Процес стратегічного менеджменту, його особливості

  • Методи стратегічного планування

  • Вибір, формування та реалізація стратегії. Види стратегій

  • Процес планування реалізацій стратегії

  • Управління процесами диверсифікації на сільськогосподарських підприємствах. Проблеми гнучкості і синергізму в стратегічному менеджменті

  • Тема 8. ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В УПРАВЛІННІ ВИРОБНИЦТВОМ

  • Загальні проблеми фінансування аграрних підприємств. Роль і функції фінансового менеджменту в аграрному підприємстві

  • Інвестиційна діяльність у підприємстві

  • Фінансові ресурси в реалізації інновацій

  • Фінансові стратегії підприємства, їх складові елементи

  • Фінансове забезпечення інноваційного розвитку галузі рослинництва

  • Тема 9. УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

  • Екологічна безпека й екологічна стратегія. Види і принципи екологічної політики

  • Сутність екологічного менеджменту. Предмет і задачі екологічного менеджменту

  • Мета і завдання екологічного менеджменту як наукової дисципліни, зв'язок з іншими дисциплінами

  • Стан екологічного менеджменту в Україні. Система екологічного менеджменту

  • Концепція становлення екологічного менеджменту в Україні

  • Тема 10. УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРАЦІ І ПРОДУКЦІЇ

  • Комплексна система управління якістю праці і продукції

  • Методи управління якістю

  • Механізм оцінювання якості праці управлінського персоналу

  • Тема 11. УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВИМИ ПРОЦЕСАМИ

  • Принципи, завдання та функції маркетингу

  • Система засобів маркетингу та його структура. Види маркетингу

  • Еволюція концепції маркетингового менеджменту

  • Стратегії маркетингу

  • Управління маркетинговими процесами

  • Маркетинг в контексті підприємницької діяльності

  • Механізм забезпечення розвитку виробництва сільськогосподарської продукції на основі маркетингового підходу

  • Тема 12. УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА ЇХ ГАЛУЗЕЙ

  • Організаційні зміни та організаційний розвиток як об'єкти управління

  • Управління організаційним розвитком організацій

  • Поняття, цілі і напрями інноваційного менеджменту. Інновації в системі розвитку

  • Інноваційний потенціал організації рослинницької галузі. Пріоритетні напрями інноваційного розвитку рослинництва

  • Визначення та класифікація ризиків

  • Тема 13. ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА

  • Склад і взаємозв'язок елементів організації

  • Проектування виробничого процесу

  • Оперативне управління виробництвом

  • Особливості операційного менеджменту в рослинництві

  • Тема 14. УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМУВАННЯХ АПК

  • Особливості управління в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання

  • Організація функціонування товариства з обмеженою відповідальністю

  • Організація функціонування акціонерних товариств

  • Організація функціонування фермерського господарства

  • Організація функціонування приватного підприємства

  • Агропромислова інтеграція

  • Організація управління матеріально-технічним та іншим агросервісним забезпеченням галузі рослинництва

  • Тема 15. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ МЕНЕДЖЕРА РОСЛИННИЦЬКОЇ ГАЛУЗІ

  • Об'єктивні основи виникнення, сутність, предмет, об'єкт та засоби організації праці менеджера

  • Зміст роботи менеджера та ΰ класифікація. Психофізіологічні дослідження

  • Сутність, значення та завдання наукової організації праці на сучасному етапі

  • Планування особистої роботи менеджера

  • Організація робочих місць. Умови праці управлінського працівника і його працездатність

  • Особливості праці менеджера рослинницької галузі

  • Тема 16. УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

  • Зміст категорії "ефективність" та "результативність" управління

  • Концепції визначення ефективності управління

  • Значення ефективності діяльності, її критерії

  • Ресурсно-потенціальний підхід до оцінки ефективності системи менеджменту

  • Механізм управління в системі забезпечення результативності функціонування рослинницької галузі