Джерела кормових ресурсів досить різноманітні. Раціональне використання їх є одним з найважливіших завдань кормовиробництва. Основні джерела кормів такі: польове кормовиробництво, природні сіножаті та пасовища і відходи переробної промисловості. Головним джерелом кормів є польове кормовиробництво, частка якого в структурі кормової бази в цілому по країні становить понад 85%.
З розвитком сільського господарства польове кормовиробництво перетворилося на велику спеціалізовану галузь. Основними кормовими культурами є багаторічні та однорічні трави, кукурудза на силос і зелений корм та кормові коренеплоди. (табл. 17.1).
Посіви кормових культур – це лише одне з джерел надходження кормів від польового кормовиробництва. Багато кормів дають зернові і зернобобові культури. Основні зернофуражні культури – ячмінь, овес, кукурудза на зерно і горох.
Структура польового кормовиробництва вимагає вдосконалення, насамперед значного розширення посівів кукурудзи на зерно. У структурі посівів зернових культур ще недостатньо зернобобових культур, які містять багато протеїну (20-40%) і забезпечують повноцінність кормових раціонів. У вирішенні білкової проблеми важливого значення набуває також вирощування сої, боби якої містять 36-44% білка, 18-27% олії, а також вуглеводи, мінеральні речовини і вітаміни.
Таблиця 17.1
Динаміка посівних площ кормових культур в Україні (усі категорії господарств), тис. га
| Показник | 2010 р. | 2011р. | 2012 р. | 2013 р. | 2014 р.[1] |
| Площа кормових культур | 2599 | 2477 | 2475 | 2289 | 2101 |
| У тому числі: багаторічні трави | 1267 | 1207 | 1195 | 1152 | 1119 |
| однорічні трави | 583 | 531 | 499 | 469 | 408 |
| кукурудза на силос і зелений корм | 469 | 445 | 497 | 393 | 346 |
| силосні культури без кукурудзи | 17,2 | 19,0 | 16,6 | 14,8 | 10,7 |
| кормові коренеплоди | 240 | 236 | 230 | 224 | 216 |
В умовах Полісся для поповнення ресурсів кормового білка вирощують білий солодкий люпин, який за своєю цінністю не поступається перед соєю. Зерно білого люпину районованих сортів містить 38-44% протеїну, а також необхідні для тварин амінокислоти.
Істотним джерелом надходження кормів є побічна продукція галузей рослинництва. Багато таких кормів дають зернове господарство та технічні культури, на корм худобі використовують також відходи овочівництва і певну частину валового збору некондиційної картоплі. В господарствах, які вирощують цукрові буряки, для годівлі худоби використовують гичку.
Важливим джерелом кормів є природні кормові угіддя. Вони дають найбільш дешеві грубі і зелені корми. В структурі сільськогосподарських угідь природні сіножаті та пасовища займають всього 13,1%, що свідчить про порівняно низьку забезпеченість ними господарств. З природних сіножатей одержують значну кількість грубих кормів. Проте врожайність сіна ще низька (8-12 ц/га), тоді як при докорінному поліпшенні сіножатей вона підвищується до 40-60 ц/га.
Для годівлі тварин використовують відходи переробної промисловості і борошномельної, олійної, цукрової, пивоварної та ін. У, господарствах, які вирощують цукрові буряки для промислової переробки, відходи цукрового виробництва (жом і меляса) є значним джерелом кормів для тваринництва. Макуха як продукт переробки насіння олійних культур – цінний концентрований корм, який містить 25-35% перетравного протеїну. Соняшникова і лляна макуха широко використовується для годівлі худоби, особливо дійних корів. Кормові ресурси свинарства, особливо в приміських зонах, поповнюють відходи підприємств громадського харчування.
Економічна оцінка кормових культур
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і підприємництво, менеджмент» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джерела кормових ресурсів та їх економічна характеристика“ на сторінці 1. Приємного читання.
