Цілі, мета і завдання державного управління в економічній сфері

Державне управління в економічній сфері

Велику депресію 1930-х років в США вдалося подолати завдяки активній політиці уряду Ф. Рузвельта, спрямованій на всебічне стимулювання попиту. Реформа Р. Рейгана 1980-х років поставила в центр економічної політики вплив на суб'єктів ринкового господарства через стимулювання зростання ефективності виробництва. У даний час серед глобальних чинників виробничого процесу принципово важливого значення набуває науково-технічна, інноваційна діяльність, на підтримку якої після 1960-х років почали спрямовувати свої зусилля уряди всіх розвинутих держав [7, с. 309].

Зараз для державної економічної політики виникло чергове випробування – світова фінансово-економічна криза. Механізми, які застосовуються для її подолання урядами різних країн, будуть оцінені як позитивні чи негативні тільки у майбутньому. Але вже зараз можна зазначити, що без співпраці всіх суб'єктів економічних відносин, а особливо органів державної влади як законодавців економічної політики, подолати негативний вплив кризи не вдасться.

• 6. Суперечливий характер впливу фінансової глобалізації на національну економіку вимагає активної економічної політики держави відносно вироблення зваженого підходу до регулювання валютно- фінансової сфери. Особливої актуальності набувають проблеми розроблення теоретико-методологічних засад розвитку міжнародного переміщення капіталу, з'ясування його ролі та місця у світовій валютно-фінансовій системі, визначення основних закономірностей і тенденцій у період формування інформаційної економіки в розвинутих країнах.

• 7. Здійснення ефективної економічної взаємодії суб'єктів господарської діяльності на ринку більш розвинутої інфраструктури. Створення і підтримка такої інфраструктури – завдання не лише однієї держави, часто це вимагає узгодженої політики декількох країн чи міжнародних економічних об'єднань.

Проте ринок не є здатним до самостійного регулювання, навіть за умов високої конкуренції. Участь держави у цих процесах є обов'язковою. Йдеться про два основних напрями економічної політики держави у процесі регулювання ринкових відносин:

• 1. Державне регулювання економічної діяльності господарюючих суб'єктів. Ринкові відносини не можуть охоплювати усі існуючі макроекономічні взаємозв'язки. Наслідком взаємодії виробників і споживачів часто є негативний результат, який не вимірюється в грошових одиницях. Наприклад, ринкові відносини не поширюються на регулювання такого випадку як нанесення шкоди промисловістю навколишньому середовищу.

• 2. Державне регулювання споживання суспільних благ. До таких суспільних благ належать національна оборона, охорона правопорядку, державне управління, комунікаційні мережі тощо. Розподіл суспільних споживання благ є однією з регуляторних функцій держави в системі вільної конкуренції.

Мабуть, саме державне регулювання економіки є швидше не метою, а засобом здійснення цілей більш високого рівня, до яких можна віднести забезпечення загальнонаціональних інтересів (національна безпека, суспільне благополуччя). Стосовно ж більш конкретних засобів державне регулювання виступає саме як мета.

Отже, безпосередньо в основу економічної політики держави має бути покладено два головних пріоритети: забезпечення ефективного функціонування ринкової економіки та захист суспільно-політичної системи від соціальних потрясінь, тобто, в широкому розумінні - забезпечення добробуту населення.

Цілі державної економічної політики можливо досягти у ході реалізації наступних стратегічних завдань:

• 1. Досягнення максимального добробуту населення країни можливе:

  – за рахунок встановлення норм і правил конкуренції;

  – завдяки цілеспрямованому проведенню політики, орієнтованої на зростання і забезпечення її стабільності з використанням економіко- політичних інструментів, що якомога менше обмежують економічну свободу;

  – шляхом забезпечення повної зайнятості, що зумовлено, в першу чергу, соціальними причинами, оскільки це дозволить гарантувати дохід кожній особі, здатній працювати;

  – завдяки забезпеченню свободи зовнішньої торгівлі, вільного обміну валют і розширення міжнародного поділу праці в рамках світової економіки.

• 2. Забезпечення економічно ефективної і соціально спрямованої грошової політики, в першу чергу підтримання стабільності цін:

  – завдяки стабільній грошово-кредитній політиці;

  – за рахунок стабільності та збалансованості державного бюджету;

  – шляхом досягнення збалансованості платіжного балансу та рівноваги у зовнішній торгівлі.

• 3. Соціальна забезпеченість, соціальна справедливість та

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Цілі, мета і завдання державного управління в економічній сфері“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ"

  • Генезис наукового уявлення про зміст і сутність економічної політики держави

  • Основи державного управління в економічній сфері

  • Цілі, мета і завдання державного управління в економічній сфері
  • Системи державного регулювання економічної політики

  • Світовий досвід формування моделей економічної політики

  • Висновки до глави 1

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Економічний потенціал країни: поняття та особливості

  • Види економічного потенціалу країни

  • Правове регулювання економічної політики держави в сфері зовнішньоекономічної діяльності

  • Висновки до глави 2

  • ВПЛИВ ВНУТРІШНЬОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

  • Пріоритетні напрями державної політики у сфері управління земельними ресурсами

  • Державне управління водними ресурсами

  • Державне управління лісовими ресурсами

  • Державне управління мінерально-сировинним комплексом

  • Державна політика розвитку людського потенціалу

  • Висновки до глави 3

  • ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

  • Державне управління ринком сировинних товарів

  • Державне управління ринком сільськогосподарських товарів

  • Державне управління ринком інтелектуальної продукції

  • Ринок капіталів і можливості доступу до інвестиційних ресурсів

  • Висновки до глави 4

  • ПРІОРИТЕТНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Інтеграційні можливості України

  • Критерії оцінки добробуту населення, його показники

  • Формування державної політики, спрямованої на забезпечення достойного рівня добробуту населення країни

  • Висновки до глави 5