Велику депресію 1930-х років в США вдалося подолати завдяки активній політиці уряду Ф. Рузвельта, спрямованій на всебічне стимулювання попиту. Реформа Р. Рейгана 1980-х років поставила в центр економічної політики вплив на суб'єктів ринкового господарства через стимулювання зростання ефективності виробництва. У даний час серед глобальних чинників виробничого процесу принципово важливого значення набуває науково-технічна, інноваційна діяльність, на підтримку якої після 1960-х років почали спрямовувати свої зусилля уряди всіх розвинутих держав [7, с. 309].
Зараз для державної економічної політики виникло чергове випробування – світова фінансово-економічна криза. Механізми, які застосовуються для її подолання урядами різних країн, будуть оцінені як позитивні чи негативні тільки у майбутньому. Але вже зараз можна зазначити, що без співпраці всіх суб'єктів економічних відносин, а особливо органів державної влади як законодавців економічної політики, подолати негативний вплив кризи не вдасться.
• 6. Суперечливий характер впливу фінансової глобалізації на національну економіку вимагає активної економічної політики держави відносно вироблення зваженого підходу до регулювання валютно- фінансової сфери. Особливої актуальності набувають проблеми розроблення теоретико-методологічних засад розвитку міжнародного переміщення капіталу, з'ясування його ролі та місця у світовій валютно-фінансовій системі, визначення основних закономірностей і тенденцій у період формування інформаційної економіки в розвинутих країнах.
• 7. Здійснення ефективної економічної взаємодії суб'єктів господарської діяльності на ринку більш розвинутої інфраструктури. Створення і підтримка такої інфраструктури – завдання не лише однієї держави, часто це вимагає узгодженої політики декількох країн чи міжнародних економічних об'єднань.
Проте ринок не є здатним до самостійного регулювання, навіть за умов високої конкуренції. Участь держави у цих процесах є обов'язковою. Йдеться про два основних напрями економічної політики держави у процесі регулювання ринкових відносин:
• 1. Державне регулювання економічної діяльності господарюючих суб'єктів. Ринкові відносини не можуть охоплювати усі існуючі макроекономічні взаємозв'язки. Наслідком взаємодії виробників і споживачів часто є негативний результат, який не вимірюється в грошових одиницях. Наприклад, ринкові відносини не поширюються на регулювання такого випадку як нанесення шкоди промисловістю навколишньому середовищу.
• 2. Державне регулювання споживання суспільних благ. До таких суспільних благ належать національна оборона, охорона правопорядку, державне управління, комунікаційні мережі тощо. Розподіл суспільних споживання благ є однією з регуляторних функцій держави в системі вільної конкуренції.
Мабуть, саме державне регулювання економіки є швидше не метою, а засобом здійснення цілей більш високого рівня, до яких можна віднести забезпечення загальнонаціональних інтересів (національна безпека, суспільне благополуччя). Стосовно ж більш конкретних засобів державне регулювання виступає саме як мета.
Отже, безпосередньо в основу економічної політики держави має бути покладено два головних пріоритети: забезпечення ефективного функціонування ринкової економіки та захист суспільно-політичної системи від соціальних потрясінь, тобто, в широкому розумінні - забезпечення добробуту населення.
Цілі державної економічної політики можливо досягти у ході реалізації наступних стратегічних завдань:
• 1. Досягнення максимального добробуту населення країни можливе:
– за рахунок встановлення норм і правил конкуренції;
– завдяки цілеспрямованому проведенню політики, орієнтованої на зростання і забезпечення її стабільності з використанням економіко- політичних інструментів, що якомога менше обмежують економічну свободу;
– шляхом забезпечення повної зайнятості, що зумовлено, в першу чергу, соціальними причинами, оскільки це дозволить гарантувати дохід кожній особі, здатній працювати;
– завдяки забезпеченню свободи зовнішньої торгівлі, вільного обміну валют і розширення міжнародного поділу праці в рамках світової економіки.
• 2. Забезпечення економічно ефективної і соціально спрямованої грошової політики, в першу чергу підтримання стабільності цін:
– завдяки стабільній грошово-кредитній політиці;
– за рахунок стабільності та збалансованості державного бюджету;
– шляхом досягнення збалансованості платіжного балансу та рівноваги у зовнішній торгівлі.
• 3. Соціальна забезпеченість, соціальна справедливість та
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Цілі, мета і завдання державного управління в економічній сфері“ на сторінці 3. Приємного читання.
