Загальний об'єм ресурсів зростає відповідно до підвищення темпів розвитку економіки. Зростання об'єму зазначених ресурсів набуватиме такої стрімкості, що їх абсолютні розміри досягатимуться навіть за умов незначної частини державних витрат. Прикладом може бути стратегічний маневр, здійснений Китаєм у 1979-1996 роках, внаслідок якого за 17 років відбулося не лише збільшення величини номінального ВВП країни у 5 раз, а й подвоєння абсолютного обсягу державних витрат. У наступний період державні витрати Китаю зросли з ІЗ % до 20 % ВВП, а високі темпи піднесення економіки нівелюють негативний вплив збільшення частки державних витрат [8, с. 40].
Для вивчення перетворень у сучасній соціально-економічній структурі в науці широко застосовуються положення структурних трансформацій. Так, в російській науковій літературі наголошується, що утворення економічної політики є результатом поєднання різноманітних моделей інституціональної економіки [9, с. 32]. Проте серед науковців практично відсутні дискусії стосовно того, що сучасна система економіки належить до змішаного типу.
У цілому можна визнати, що отриманий Україною економічний потенціал повною мірою не реалізований, не сформовані стійкі стратегічні конкурентні переваги у світовій економіці. Ця ситуація з кожним роком обумовлює загострення політичного й економічного стану країни. Тому для визначення загального вектора подальшого розвитку, на рівні управління державою розробляються концептуальні документи. Наприклад, "Цілі розвитку тисячоліття 2000+5" – це довгострокові орієнтири економічного і соціального розвитку України на перспективу до 2015 року, що були адаптовані з урахуванням певних особливостей національного розвитку, узагальнені й кількісно вимірювані. А саме:
• 1) подолання бідності;
• 2) забезпечення якісної освіти впродовж життя;
• 3) сталий розвиток довкілля;
• 4) поліпшення здоров'я матерів і зменшення дитячої смертності;
• 5) обмеження поширення ВІЛ-інфекції / СНІД і туберкульозу, започаткування тенденції до скорочення їх масштабів;
• 6) забезпечення тендерної рівності [10].
Підсумовуючи викладене, зазначимо, що політична нестабільність в Україні, низька ефективність заходів адміністративної реформи, нерозробленість дієвої концепції державної економічної політики, спрямованої на забезпечення добробуту населення, відсутність в літературі єдиного погляду на природу формування управлінських механізмів, недостатність відповідних комплексних теоретичних напрацювань, а також ряд інших чинників багато в чому визначають актуальність та практичну значущість дослідження формування державної економічної політики в епоху глобальних трансформацій. Адже ефективність прийняття керівних рішень значною мірою є базовим важелем для розвитку економіки, пріоритетною метою якої є забезпечення добробуту населення.
Аналіз теоретичних джерел свідчить про актуальність наукових пошуків даного напряму, їх гостроту і багатогранність в умовах динамічних суспільних перетворень, що відбуваються в Україні. Проте комплексне дослідження теоретико-методологічних основ формування державної економічної політики в епоху глобальних трансформацій до цього часу не проводилося, як і відсутні відповідні публікації, якщо не брати до уваги фрагментарних досліджень.
Потреба наукової розробки даного напряму зумовлена ще й тим, що для України ефективний механізм державної економічної політики спрямованої на забезпечення добробуту населення, що набув критичного характеру в останній час, попередження та локалізація негативних наслідків від останніх кризових явиш тощо. має досить вагоме й одночасно принципове значення.
Основи державного управління в економічній сфері
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Генезис наукового уявлення про зміст і сутність економічної політики держави“ на сторінці 3. Приємного читання.
