ВПЛИВ ВНУТРІШНЬОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

Державне управління в економічній сфері

Основний фонд орних земель України формують чорноземи (62 %) та сірі лісові грунти (11%); серед решти переважають грунти з низькою родючістю (лугово-болотні, болотні, буроземи й інші), рис. 3.2., 3.3.

Структура земельних ресурсів України, %

Рис. 3.2. Структура земельних ресурсів України, %

Джерело: Розроблено автором на основі даних Державної служби статистики України

Структура грунтів за типами, %

Рис. 3.3. Структура грунтів за типами, %

Джерело: Розроблено автором на основі даних Державної служби статистики України

Площа сільськогосподарських угідь України становить 22 % площі цих угідь у 27 країнах членах Європейського Союзу. З розрахунку на одного жителя України припадає 0,8 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 0,67 га ріллі, тоді як у середньому по країнах ЄС дані показники становлять відповідно 0,38 та 0,22 га.

Найбільшу частку посівної площі в Україні відведено під зернові та зернобобові культури, її частка становила 50,2 % у 2000 році й до 2005-го мала тенденцію до збільшення і закріпилася на відмітці 57,6 %, на сьогодні вона залишається на рівні 56 %. Серед негативних тенденцій у рослинництві слід відзначити суттєве скорочення посівних площ під кормові культури та дуже швидкі темпи зростання посівних площ під технічні культури.

Протягом останніх років частка посівної площі під технічні культури продовжувала стрімко зростати та сягнула 27 %, тобто майже третини всіх посівних площ. За таких темпів розповсюдження посівів технічних культур відбуватиметься скорочення посівних площ культур, важливих для виробництва продовольчих товарів, до того ж відбуватиметься виснаження землі й зниження її родючості. Внаслідок посилення нераціонального використання посівних площ відбулося суттєве скорочення площ, що відведені для вирощування кормових культур, частка яких у 1995 році становила 35,2 % а до 2000-го впала майже на 10 %. Ще більше падіння, на 12 %, сталося за наступні п'ять років, а за результатами 2010-го вона взагалі була менша 10%. За таких обставин все гострішою буде проблема забезпечення кормовими культурами сфери тваринництва, дефіцит їх збільшуватиметься, що у значній мірі вплине на подальший розвиток тваринництва в Україні.

Поряд із нераціональним використанням посівних площ роботу в Україні сільськогосподарських підприємств, фермерських і приватних господарств ускладнюють не сприятливі кліматичні умови. Внаслідок цього в останні роки урожайність за всіма категоріями продукції рослинництва знизилася.

Для сільського господарства в Україні характерна тенденція до збільшення в структурі посівної площі питомої ваги господарств населення та суттєве скорочення сільськогосподарських підприємств, що справляє свій негативний вплив на ефективність використання сільськогосподарських угідь, а значить і земельних ресурсів у цілому.

Позитивно характеризує розвиток сільського господарства в Україні зростання рівня рентабельності сільськогосподарської продукції (Додаток Б). Після неефективного господарювання впродовж 1997– 2001 pp., коли сільськогосподарське виробництво було нерентабельним, почався період підвищення його ефективності. Найвищий рівень рентабельності продукції сільського господарства, починаючи з 2002 р., спостерігався у 2010-2011 pp., вона становила 21,1 і 27,0 %, відповідно. При цьому більш рентабельною впродовж досліджуваного періоду була продукція рослинництва. У 2001-2002, 2004, 2008, 2011 роках рівень рентабельності продукції рослинництва був достатньо високим і перевищував 30 %. Серед видів продукції рослинництва спостерігається найвища рентабельність виробництва соняшнику, найменша - овочів відкритого грунту.

Слід відзначити, що з 1996-го по 2009-й рік, за винятком 2006 р., продукція тваринництва була нерентабельною. Але ситуація дещо виправилася, зокрема, три роки поспіль, у 2009-2011 pp. продукція тваринництва була не тільки рентабельною, а й зростав щорічно її рівень, й у 2011 р. він сягнув 13 % - найвищий показник із 1995 р. Зростання рівня рентабельності продукції тваринництва у 2009-2011 р. обумовлено зростанням рентабельності таких її видів, як м'яса свиней, молока, яєць. Виробництво м'яса великої рогатої худоби, овець та кіз, птиці залишається нерентабельним.

У цілому в сфері тваринництва має місце складна ситуація. За останні 10 років поголів'я худоби в усіх господарствах скоротилося вдвічі, з 9423,7 тис. голів до 4494,4 тис., причому більша його частка, 65 %, припадає на господарства населення та лише 33,9 тис. – на сільськогосподарські підприємства, майже відсутня рогата худоба у фермерських господарствах. Цей вид тваринництва, на сьогоднішній день залишається самим нерентабельним. Погіршилася ситуації й у виробництві м'яса свиней.

З урахуванням того, що продукція сільського господарства - основне джерело продуктів харчування для населення, продовження таких тенденцій може призвести до нестабільної діяльності переробних підприємств, підприємств харчової промисловості, дестабілізації ринку продовольства, зростання соціальної напруги в суспільстві й негативних економічних наслідків. В цілому Україна має досить високий природно- ресурсний потенціал для розвитку аграрного сектора, раціональне та ефективне використання якого може перетворити сільське господарство в одну з найбільш перспективних галузей економіки країни. Проте екстенсивне використання сільськогосподарських угідь, виснаження їх продуктивного потенціалу й низка інших проблем, які пов'язані з нераціональним використанням земельних ресурсів в Україні, навіть спричиняють суттєву небезпеку продовольчій безпеці країни. Лише раціоналізація та підвищення ефективності користування земельними ресурсами, у тому числі сільськогосподарськими угіддями, певною мірою вирішать дану проблему.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВПЛИВ ВНУТРІШНЬОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ"

  • Генезис наукового уявлення про зміст і сутність економічної політики держави

  • Основи державного управління в економічній сфері

  • Цілі, мета і завдання державного управління в економічній сфері

  • Системи державного регулювання економічної політики

  • Світовий досвід формування моделей економічної політики

  • Висновки до глави 1

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Економічний потенціал країни: поняття та особливості

  • Види економічного потенціалу країни

  • Правове регулювання економічної політики держави в сфері зовнішньоекономічної діяльності

  • Висновки до глави 2

  • ВПЛИВ ВНУТРІШНЬОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ
  • Пріоритетні напрями державної політики у сфері управління земельними ресурсами

  • Державне управління водними ресурсами

  • Державне управління лісовими ресурсами

  • Державне управління мінерально-сировинним комплексом

  • Державна політика розвитку людського потенціалу

  • Висновки до глави 3

  • ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

  • Державне управління ринком сировинних товарів

  • Державне управління ринком сільськогосподарських товарів

  • Державне управління ринком інтелектуальної продукції

  • Ринок капіталів і можливості доступу до інвестиційних ресурсів

  • Висновки до глави 4

  • ПРІОРИТЕТНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Інтеграційні можливості України

  • Критерії оцінки добробуту населення, його показники

  • Формування державної політики, спрямованої на забезпечення достойного рівня добробуту населення країни

  • Висновки до глави 5