У пришляховому просторі під час зльоту літака приблизно 50 % викидів у вигляді мікрочастинок, серед яких – багато важких металів, одразу розсіюється на прилеглих до аеропорту територіях. Інша частина протягом декількох годин знаходиться в повітрі у вигляді аерозолів, а потім також осідає на ґрунт.
Кожний розроблений двигун (для літаків) перед запуском у серійне виробництво проходить серію випробувань (сертифікацію), серед яких є дослідження на екологічну безпечність, тому Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) розробила жорсткі норми на емісію авіаційних двигунів.
Кількісною характеристикою викидів шкідливих речовин авіаційними двигунами є індекс емісії (EI), який показує, скільки грамів даної шкідливої речовини викидається в повітря при спалюванні 1 кг пального в двигуні. Розмірність індексу емісії – г/кг. Існують та інші.
Надалі розглядатимемо тільки ці три інгредієнти, адже вони найбільше забруднюють атмосферу і викиди у них найбільші.
EI характеризує якість організації процесу згоряння в камері згоряння кожного зразка двигуна і пов'язаний з конструктивними і експлуатаційними характеристиками камери. Тому його часто називають емісійною характеристикою двигуна.
Індекси емісії визначають у процесі їх сертифікаційних випробувань. Вміст інгредієнтів CO та CxHy у відпрацьованих газах авіадвигунів обумовлений неповним згорянням палива в двигуні, а цей процес, у свою чергу, залежить від характеристики його параметрів згоряння, тобто, величини коефіцієнта повноти згоряння ή та режиму роботи двигуна.
З метою створення єдиного підходу до нормування викидів забруднюючих речовин, IKAO було введено поняття стандартного злітно-посадкового циклу, який включає всі операції літака з моменту запуску двигунів до набору висоти 1000 м, а також з моменту заходу на посадку з висоти 1000 м до зупинки двигуна після посадки літака. Параметри злітно-посадкового циклу IKAO наведено в таблиці 6.5. Значення відносної тяги двигунів на етапах злітно-посадкового циклу є середньостатистичними для світового парку літаків цивільної авіації, а значення тривалості етапів зорієнтовано на великі міжнародні аеропорти.
Відносну тяга двигуна визначають за формулою:
(6.1)
де: R – тяга двигуна за заданого режиму;– злітна тяга двигуна (максимальна тяга за злітного режиму).
Злітна тяга двигуна – це тяга, що забезпечує підйом у повітря необхідної та встановленої для даного типу судна ваги.
Очевидно, що найбільш тривалим і шкідливим з екологічної точки зору є режим малого газу (відносна тяга становить 3...9 % від її максимального значення). Такі малі значення відносної тяги двигуна мають місце при рулінні перед зльотом і після посадки, а також шд час прогрівання двигуна після запуску.
Таблиця 6.5
Середньостатистичні характеристики злітно-посадкового циклу літаків цивільної авіації
| № режиму | Режим роботи двигуна | Відносна тяга, R | Тривалість режиму, t, хв |
| 1 | Малий газ (холостий хід) під час руління перед зльотом | 0,07 | 15 |
| 2 | Злітний режим | 1 | 0,7 |
| 3 | Режим набору висоти 1000 м | 0,85 | 2,2 |
| 4 | Режим заходу на посадку | 0,3 | 4 |
| 5 | Малий газ (холостий хід) під час руління після посадки | 0,07 | 7 |
Максимальна повнота згоряння палива в двигуні має місце на розрахунковому режимі – злітному (режимі максимальної тяги двигуна).
На цьому режимі сучасні двигуни мають ή = 0,97...0,99, (ή = 1,0 за абсолютно повного згоряння, чого в дійсності досягнути неможливо).
На всіх інших режимах ή нижча, тобто, повнота згоряння менша, (ή = 0,75.. .0,85), у двигуна в атмосферу викидається більше продуктів неповного згоряння і, відповідно, забруднення повітря збільшується.
Очевидно, що викид шкідливих речовин (емісія авіадвигуна) залежить від режиму його роботи й тривалості роботи на цьому режимі. На рисунку 6.16 показано зміну емісії трьох згаданих компонентів забруднень від режиму роботи авіадвигуна.
Емісія буде неоднаковою в зоні аеропорту і під час польоту по маршруту, адже двигуни в цих випадках працюють на принципово різних режимах.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив повітряних джерел авіаційного транспорту на навколишнє природне середовище“ на сторінці 2. Приємного читання.
