Розділ 1. Предмет та завдання транспортної екології

Транспортна екологія

Ландшафтне забруднення полягає у руйнуванні природних ландшафтів, що знищує місце проживання популяцій живих організмів, чи у порушенні регенераційних властивостей природних ландшафтів.

Обсяги використання матеріальних і енергетичних ресурсів у транспортній діяльності та обсяги забруднень, що утворюються, мають максимально узгоджуватися з природними процесами в екосистемах і не порушувати природні процеси поглинання, регенерації і регулювання, адже будь-яка екосистема обмежена в ресурсах і в здатності до регенерації. Без урахування цього транспортна діяльність призводить до втрати стійкості екосистем, їх деградації і руйнування. Розмикається біогеохімічний кругообіг речовин і, як наслідок, природні ресурси перестають відтворюватися в межах колишніх природних коливань.

Природні екосистеми руйнуються також унаслідок змін клімату, спричинених змінами концентрацій окремих газів (О3, СО2) в тропосфері й стратосфері, зниження прозорості атмосфери за рахунок її забруднення, закислення атмосфери та гідросфери, спричиненого підвищенням концентрації іонів водню через викиди в атмосферу оксидів азоту й сірки. Наслідки цих та інших явищ для здоров'я людини недостатньо вивчені.

Руйнування природних екосистем призводить до локальних екологічних криз та локальних екологічних катастроф.

Локальна екологічна криза – порушення біогеохімічного кругообігу внаслідок руйнування і пригноблення антропогенною діяльністю природних екосистем.

Локальна екологічна катастрофа – перевищення допустимих значень параметрів стану навколишнього середовища, внаслідок яких порушусться стійкість локальних екосистем. Порушення біогеохімічного кругообігу знижує стійкість екосистем, що у свою чергу, поглиблює порушення біогеохімічного кругообігу і так далі. Таким чином, виникає підсилюючий зворотний зв'язок.

Забезпечення екологічної безпеки транспортних процесів – це обмеження дії об'єктів транспорту, за яких допустимі рівні небезпеки не перевищують порогу стійкості екосистем.

Можна виділити прямі та непрямі ознаки виходу екосистем за межі стійкості. Серед прямих можна назвати:

• скорочення запасів ресурсів;

• збільшення концентрації забруднюючих речовин;

• порушення в роботі природних механізмів очищення від забруднень.

До непрямих належать:

• збільшення капіталів, матеріальних та трудових ресурсів, спрямованих на добування бідних, віддаленіших, розсіяніших ресурсів або на види діяльності, які раніше виконувались самою природою (обробка стічних вод, очищення повітря, відновлення поживних речовин у ґрунтах, збереження біорізноманіття тощо), а також на види діяльності, пов'язані з охороною, забезпеченням доступу до ресурсів, що залишилися;

• збільшення кількості конфліктів за право володіння джерелами ресурсів чи місцями скидання стоків. Відстеження прямих ознак потребує постійного моніторингу параметрів навколишнього середовища, оскільки унаслідок відстеження лише непрямих ознак можна отримати недостовірну інформацію про процеси, що відбуваються.

Однією з найпоширеніших помилок суспільства є спроба закривати очі на ознаки виходу екосистем з рівноваги й сліпо вірити в технічний прогрес і можливості вільного ринку.

Насправді ринок потрібний для привернення уваги до проблем (виснаження ресурсів, збільшення забрудненості середовища), для дослідження засобів їх вирішення й вибору кращих варіантів. Технології забезпечують людство засобами для цього. Вільний ринок та технології тісно пов'язані між собою. Вони створюють негативний зворотній зв'язок, який корегує ситуацію, знижує концентрації забруднень, відновлює роботу природних механізмів очищення, тобто відновлює рівновагу екосистем. Завдяки таким негативним зворотним зв'язкам суспільство може продовжувати розвиток.

Стійкий розвиток – це забезпечення умов, коли позитивні та негативні зворотні зв'язки врівноважують одне одного, а основні планетарні екосистеми перебувають у стані динамічної рівноваги й залишаються незмінними.

Суспільство у стані стійкого розвитку має відрізнятися стабільним (не зростаючим) споживанням природних ресурсів (нові заводи, будівлі, машини, об'єкти транспорту вводять в експлуатацію замість старих, які, в свою чергу, доправляють на повторну переробку), потік матеріальних благ, що припадає на одну людину, не збільшується в абсолютному вимірі, але стає різноманітнішим за складом. Суспільство здобуває нові знання, підвищує ефективність виробничих процесів, змінює технології, удосконалює систему управління тощо. При цьому темпи споживання відновлюваних ресурсів (вода, деревина, біоресурси) не перевищують темпів їх регенерації. Темпи споживання невідновлюваних ресурсів (викопне паливо, викопні руди, ґрунтові води) не перевищують темпів їх заміни на відновлювані або невичерпні ресурси (сонячна та вітрова енергія, енергія приливів та хвиль, геотермальна енергія тощо). Наприклад, нафтове родовище можна експлуатувати в стабільному режимі, якщо частину доходів від нього систематично спрямовувати на виробництво пристроїв перетворення сонячної, вітрової, геотермальної чи інших невичерпних видів енергії або на висаджування дерев як відновлюваного ресурсу. Як наслідок, після вичерпання нафтового родовища забезпечується еквівалентний потік енергії від невичерпного або відновлюваного ресурсу. Інтенсивність викидів забруднюючих речовин в такому суспільстві не перевищує темпів, з якими ці речовини поглинаються, або їх переробляють, або вони втрачають свої шкідливі властивості.

Сучасне суспільство має прагнути забезпечення стійкого розвитку транспортної системи, а саме: підвищення кількості та якості транспортних перевезень при збереженні екологічно безпечного рівня впливу на навколишнє середовище.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. Предмет та завдання транспортної екології“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Предмет та завдання транспортної екології
  • Коротка характеристика різних видів транспорту

  • Розділ 2. Єдина транспортна система України та її інтеграція у міжнародну систему транспортних коридорів

  • Структура єдиної транспортної системи України

  • Міжнародні транспортні коридори, що проходять через Україну

  • Національна мережа транспортних коридорів України

  • Європейські транспортні вісі

  • Розділ 3. Характеристика впливу об'єктів транспорту на навколишнє природне середовище

  • Основні забруднювачі на транспорті

  • Фізико-хімічні процеси на транспорті, що впливають на навколишнє природне середовище

  • Горіння вуглеводневих палив

  • Утворення токсичних речовин під час горіння

  • Випаровування палива та експлуатаційних матеріалів

  • Зношування поверхонь

  • Утворення шкідливих речовин із продуктів згоряння в атмосфері

  • Забруднення від стаціонарних джерел на транспорті

  • Вплив викидів пересувних та стаціонарних джерел на навколишнє природне середовище та здоров'я людини

  • Шумовий вплив транспорту

  • Фактори, що впливають на рівень транспортного

  • Особливості впливу шуму на організм людини

  • Екологічні наслідки аварій на транспорті

  • Екологічні проблеми транспортних тунелів

  • Розділ 4. Характеристика впливу на навколишнє природне середовище автомобільного транспорту

  • Автомобільний транспорт як джерело забруднення навколишнього природного середовища

  • Вплив рухомого складу автотранспорту на навколишнє природне середовище

  • Шум на автотранспорті

  • Вібрації на автотранспорті

  • Електромагнітне випромінювання автомобілів

  • Забруднення продуктами зношування автотранспортних засобів

  • Експериментальне визначення екологічних показників автомобільних двигунів

  • Вплив властивостей паливно-мастильних матеріалів на екологічні показники автомобільних двигунів

  • Вплив технічного стану автомобіля на його екологічні показники

  • Екологічні вимоги до підприємств дорожнього господарства

  • Відходи автотранспортних підприємств

  • Вплив автомобільних доріг на навколишнє природне середовище

  • Основні напрями і форми впливу доріг на навколишнє середовище

  • Вплив дорожнього покриття на витрату пального автомобілем

  • Забруднення придорожніх територій автомобільних доріг

  • Підвищення екологічної безпеки при експлуатації автомобільного транспорту

  • Альтернативні привідні механізми

  • Удосконалення конструкції автомобіля

  • Організаційні заходи зі зменшення негативного екологічного впливу автотранспорту

  • Пришвидшення транспортного потоку

  • Раціональне водіння

  • Вплив на режим роботи світлофора

  • Заходи зі зниження негативного впливу автодоріг на навколишнє природне середовище

  • Розділ 5. Характеристика впливу на навколишнє природне середовище залізничного транспорту

  • Вплив рухомого складу залізничного транспорту на навколишнє природне середовище

  • Вплив магістральних тепловозів на навколишнє природне середовище

  • Вплив маневрових тепловозів та тепловозів промислового залізничного транспорту на навколишнє природне середовище

  • Вплив стаціонарних джерел залізничного транспорту на навколишнє природне середовище

  • Вплив підприємств з переробки щебеню на навколишнє природне середовище

  • Вплив рейково-зварювальних підприємств на навколишнє природне середовище

  • Вплив вагоноремонтних, локомотиворемонтних та ремонтно-механічних заводів на навколишнє природне середовище

  • Вплив шпалопросочувальних заводів на навколишнє природне середовище

  • Вплив вагонних і локомотивних депо на навколишнє природне середовище

  • Утворення стічних вод на підприємствах залізничного транспорту

  • Інші забруднення, що утворюються на підприємствах залізничного транспорту

  • Зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище виробничих процесів на стаціонарних об'єктах залізничного транспорту

  • Зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище під час експлуатації рухомого складу залізничного транспорту

  • Загальні екологічні вимоги до об'єктів залізничного транспорту

  • Розділ 6. Характеристика впливу на навколишнє природне середовище авіаційного транспорту

  • Характеристика сучасного авіаційного транспорту України

  • Технічно-експлуатаційні властивості авіаційного транспорту

  • Вплив наземних джерел авіаційного транспорту на навколишнє природне середовище

  • Викиди шкідливих речовин при експлуатації підприємств авіапаливозабезпечення

  • Способи зниження екологічної небезпеки від викидів парів нафтопродуктів

  • Витікання нафтопродуктів на підприємствах паливозабезпечення та методи їх скорочення

  • Вплив повітряних джерел авіаційного транспорту на навколишнє природне середовище

  • Викиди шкідливих речовин маршевими двигунами літаків

  • Простий метод розрахунку викидів маршевими двигунами літаків

  • Детальний метод розрахунку викидів маршевими двигунами літаків

  • Розрахунок викидів шкідливих речовин допоміжними силовими установками

  • Оцінювання стану атмосфери в районі аеропорту за аналізом опадів

  • Особливості забруднення грунтів авіаційним транспортом

  • Особливості забруднення вод авіаційним транспортом

  • Енергетичні забруднення від авіаційного транспорту

  • Шумове забруднення від авіаційного транспорту

  • Елементи управління природоохоронною діяльністю на авіаційному транспорті

  • Розділ 7. Характеристика впливу на навколишнє природне середовище водного транспорту

  • Річкові порти України

  • Характеристика морського транспорту України

  • Морські порти України

  • Особливості впливу водного транспорту на стан довкілля

  • Особливості впливу викидів стаціонарних джерел забруднень водного транспорту на довкілля

  • Заходи щодо попередження забруднення водного басейну

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Розділ 8. Характеристика впливу на навколишнє природне середовище трубопровідного транспорту

  • Характеристика трубопровідного транспорту України

  • Екологічна безпека трубопровідного транспорту

  • Розділ 9. Способи підвищення екологічної безпеки на транспорті

  • Заходи із захисту від забруднень поверхневих та ґрунтових вод

  • Заходи із захисту навколишнього середовища при застосуванні антиожеледних солей та гербіцидів

  • Заходи зі зниження негативного екологічного впливу при будівництві шляхопроводів

  • Охорона навколишнього природного середовища під час роботи з будівельними матеріалами

  • Запобігання ерозії на шляхопроводах

  • Заходи з охорони ландшафту, флори та фауни

  • Розділ 10. Природоохоронні заходи та управління екологічною діяльністю на транспорті

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє природне середовище пересувних та стаціонарних джерел забруднення на транспорті

  • Заходи щодо зниження шуму на транспорті

  • Заходи в зонах аварій транспортних засобів

  • Функції управління екологічною діяльністю

  • Екологічний облік

  • Екологічне страхування, ліцензування і сертифікація

  • Розділ 11. Законодавча база та екологічна документація транспортного підприємства

  • Загальна характеристика екологічної документації

  • Екологічний паспорт транспортного підприємства

  • Акустичний паспорт транспортного підприємства

  • Відповідальність за екологічні правопорушення