– охорона природи (навколишнього середовища, довкілля) – досліджує ті самі аспекти, як і природокористування, але природокористування методологічно побудовано на дослідженні в напрямку від господарства до природи, а охорона довкілля навпаки – від природи до господарства. Часто природокористування і охорону природи розглядають разом, як одну науку. Окремим напрямком охорони природи є заповідна справа;
– економіка природокористування та екологічний менеджмент – економічні методи регулювання природокористування і охорони природи;
– екологічний аудит – контроль і екологічна оцінка діяльності підприємств, вдосконалення регулювання впливу на довкілля та його інвестиційної привабливості;
– екологічний маркетинг – управлінська діяльність у складі загального менеджменту підприємств, спрямована на вивчення та використання ринку екологічної продукції та послуг;
– екологічне право (юридичні аспекти природокористування);
– екологічна стандартизація;
– управління природокористуванням і охороною довкілля – адміністративні методи природокористування, організація системи управління у сфері охорони довкілля, організація моніторингу, екологічної експертизи, організація екологічних аспектів діяльності окремих підприємств та організацій тощо;
– екологічний моніторинг – спостереження й оцінка стану навколишнього середовища;
– екологічне прогнозування – розробка прогнозів і програм розвитку регіонів, галузей та інших об'єктів у напрямку зменшення їх негативного впливу на навколишнє середовище;
– екологічна експертиза – запобігання негативного впливу на навколишнє середовище нововведень;
• в) радіаційна екологія – вивчає наслідки радіаційного забруднення й можливі наслідки експлуатації об'єктів, що використовують ядерну енергію і радіоактивні речовини;
• г) екологія Космосу – нова наука, що досліджує забруднення найближчого космічного простору Землі, розробляє методи спостереження за станом довкілля в планетарному масштабі.
Окрему позицію займають нові науки: "екологія культури" і "філософська екологія". Вони тільки починають розвиватися і якими вони будуть поки що важко визначити. Вони вивчають культурологічні і філософські аспекти існування системи "суспільство-природа".
Безумовно, що існує багато інших класифікацій структури екологічної науки. На наш погляд, вищенаведена є найбільш прийнятною.
Екологія – наука, що знаходиться на перехресті багатьох наукових напрямків. Вона тісно пов'язана з іншими науками. Правильніше було б сказати, що вона є конгломератом, а не системою, окремих наукових напрямів. Часто зв'язки між екологічним аспектом дослідження (напрямком екології) і базовою наукою (з якої він виник) є тіснішими, ніж зв'язки між окремими галузями екологічної науки. Так, наприклад, біоекологія тісніше пов'язана з біологією, ніж, наприклад, з економікою природокористування.
У цілому, екологічна наука співпрацює з блоками:
• природничих наук (біологія, географія, геологія, фізика, хімія, математика та ін.);
• суспільних наук (соціологія, економіка, управління та ін.);
• гуманітарних наук (філософія, історія, культура, психологія, етика тощо).
Автори навчального посібника ставили перед собою мету в компактному і доступному вигляді охарактеризувати найактуальніші проблеми раціонального природокористування, охорони природи і підвищення екологічної безпеки під час експлуатації транспортних засобів, визначити найголовніші тенденції розвитку комплексу екологічних наук, змін понятійного апарату, нових ідей та концепцій щодо поглядів на гармонізацію взаємовідносин суспільства і природи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вступ“ на сторінці 4. Приємного читання.
