Предметом дослідження екології є детальне вивчення структури та функціонування природних, природно-антропогенних і антропогенних екосистем, з метою розроблення теоретичних основ їх охорони (рис. В.2).
Рис. В.2. Структура сучасної екології
Умовно екологію можна поділити на дві великі сфери:
• загальну (теоретичну, фундаментальну);
• прикладну (практичну).
До загальної екології належать:
• біоекологія (в біологічній науці її прийнято називати "загальною екологією");
• геоекологія (географічна екологія, екологія довкілля, атмосфери, океану тощо);
• екологія природних зон (тундри, степу тощо);
• екологія регіонів (високогір'я, крайньої півночі та інших географічних об'єктів);
• теоретична екологія, або метаекологія – ця наука знаходиться у стадії становлення, по суті вона поки ще є конгломератом фундаментальних досліджень інших наук, таких як географія, біологія та ін.;
• інформаційна екологія – зовсім нова наука, тому визначити напрямки її майбутнього розвитку, крім геосистемного, поки що важко.
До прикладної (практичної) екології належать:
• а) екологія людини:
– медична екологія (біологічні аспекти людини, медичні, психічні, географічні та ін.);
– соціоекологія (екологія соціальних груп, екологічна демографія, екологія поселень, у тому числі урбоекологія, рекреаційна екологія та ін.);
• б) екологія господарства (природокористування):
– техноекологія (екологічні аспекти галузей господарства, використання природних ресурсів тощо);
– транспортна екологія – напрямок, що сьогодні інтенсивно розвивається. Він характеризується своїми поняттями, термінологією, аксіоматикою, методами дослідження процесів взаємодії транспортних процесів з навколишнім середовищем.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вступ“ на сторінці 3. Приємного читання.
