II технологічна група включає землі, розташовані на схилах 3- 7° із переважанням незмитих грунтів (за наявності також слабко- і середньозмитих, у рідких випадках – незмитих).
На землях II групи проектують зерно-трав'яні та грунтозахисні сівозміни з виключенням розміщення чорного пару, просапних культур (технічні, овочеві, баштанні, кормові коренеплоди, картопля) та інших ерозійно нестійких культур.
Для диференціації щільності протиерозійних заходів, у тому числі й агротехнічних, землі II групи поділяють на дві технологічні підгрупи:
ІІа – схили крутістю 3-5° без улоговин;
ІІ6 – схили крутістю 5-7°, а також ускладненні улоговинами схили 3-5°.
На землях технологічної підгрупи IIа розміщують зерно-трав'яні сівозміни, а на підгрупі ІІб – травопільні грунтозахисні сівозміни.
Землі III технологічної групи включають схили крутістю понад 7° та деградовані й малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним. Ці землі вилучають з інтенсивного використання, вони підлягають залуженню та виведенню з орних земель і трансформації їх у природні кормові угіддя або лісові насадження.
Ширина полів сівозмін (робочих ділянок) повинна, по можливості, бути кратна захвату основних сільськогосподарських агрегатів і, в першу чергу, посівних. Радіуси траєкторій робочого руху агрегатів, а отже, й лінійних рубежів, не повинні перевищувати допустимих значень.
Типи і види сівозмін, їх кількість визначають залежно від зони розміщення, спеціалізації; наявності ріллі, інших сільськогосподарських угідь та їхні площі; виду худоби та птиці, їх поголів'я, типу утримання та годівлі; наявності еродованих земель та ступінь їхньої ерозійної небезпеки; розміщення сільськогосподарських підприємств щодо великих населених пунктів, промислових центрів; забезпеченості сільськогосподарською технікою, трудовими та матеріальними ресурсами.
Типи сівозмін – сівозміни різного виробничого призначення, які різняться головним видом продукції:
польова – призначена в основному для виробництва зерна, технічних культур та картоплі;
кормова – призначена переважно для виробництва соковитих та грубих кормів;
прифермська – кормова сівозміна, яка розміщена поблизу тваринницьких ферм і призначена для виробництва соковитих та зелених кормів;
спеціальна – сівозміна, в якій вирощують культури, що потребують спеціальних умов та агротехніки їх вирощування;
сіножате-пасовищна – кормова сівозміна, де в основному вирощують багаторічні та однорічні трави для сінокосіння та випасання худоби.
Види сівозмін – розрізняють за співвідношенням сільськогосподарських культур і парів:
зернопарова – посіви зернових культур займають більшу частину ріллі і є поле чистого пару;
зерно-паропросапна – посіви зернових культур чергуються з чистими парами й просапними культурами і займають понад половину площі ріллі;
зерно-просапна – посіви зернових культур чергуються з посівами просапних культур і займають більшу половину площі ріллі;
зерно-трав'яна – більшу частину ріллі займають зернові, а решта засіяна багаторічним травами;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оптимізація розміщення сільськогосподарських культур і особливості формування сівозмін“ на сторінці 4. Приємного читання.
