• виконання планів щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції;
• раціональне використання всіх земель з їх природними властивостями;
• припинення ерозійних процесів і поліпшення ландшафту;
• відповідність встановленій спеціалізації галузей та їх раціональному поєднанню;
• забезпечення стійкої кормової бази для тваринництва;
• мінімальні затрати на транспортування і зберігання продукції без значних втрат;
• створення сприятливих умов для підвищення продуктивності праці й високопродуктивного використання машинно- тракторних агрегатів;
• мінімальні капітальні вкладення на освоєння нових земель і підвищення інтенсивності використання земель, які знаходяться в обробітку, найшвидша їхня окупність.
Проектування організації території здійснюють у такій послідовності:
• а) виділення технологічних груп і підгруп земель;
• б) визначення земельних ділянок із деградованими та малопродуктивними грунтами з метою їх консервації;
• в) розміщення польових, кормових і грунтозахисних сівозмін, ділянок залуження;
• г) розміщення багаторічних насаджень і природних кормових угідь;
ґ) розташування елементів облаштування території (лісосмуги, дорожня мережа, гідротехнічні споруди тощо);
• д) розміщення робочих і технологічних ділянок в середині полів;
• е) визначення ділянок, на яких необхідно провести заходи щодо захисту земель від ерозії та інших негативних факторів.
Орні землі поділяють на три технологічні групи:
до І технологічної групи належать нееродовані й слабоеродовані землі, розташовані на схилах крутістю до 3°, характер рельєфу і якісний стан яких (гранулометричний склад, відсутність перезволоження, інтенсивного засолення, солонцюватості, відсутність засмічення камінням, ступінь дефляційної стабільності тощо) дають змогу вирощувати районовані сільськогосподарські культури за інтенсивними технологіями, включаючи просапні. На цих землях розміщують польові сівозміни з максимальним, за необхідності, насиченням просапними культурами. У межах І групи виділяють дві технологічні підгрупи:
• 1а – рівнинні землі (крутістю до 1°), на яких немає обмеження у виборі напрямку обробітку й сівби;
• 1б – схилові землі (крутістю 1-3°), де обов'язкові обробіток та сівба упоперек або під припустимим кутом до схилу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оптимізація розміщення сільськогосподарських культур і особливості формування сівозмін“ на сторінці 3. Приємного читання.
