Я похитала головою.
— Я думаю, він сам про все здогадується. Мабуть, він уже збагнув мій план.
— Але ще не до кінця. Він не дозволить…
— А його ніхто й не питатиме, — втрутилась я. — Пан або пропав, Доку.
Док зітхнув. За хвилину він потягнувся й зиркнув на головний вихід.
— Побалакаю з Джебом, усе владнаю.
Він потягнувся до пляшечки. Хлороформ. Упевнена, що в душ є кращий препарат. Поки я ще тут, треба буде роздобути його для Дока.
— Кому вже відомо?
— Тільки Джебові, Аарону та Брандтові. Всі вони хочуть бути присутні під час операції.
Це зовсім не здивувало мене: Брандт та Аарон досі мені не довіряють.
— Більше нікому не кажіть. Не сьогодні.
Док кивнув і зник у темному тунелі.
Я сіла біля стіни подалі від розстеленого ліжка — скоро прийде моя черга лягти на нього. Намагаючись думати про щось інше, я раптом усвідомила, що давненько не розмовляла з Мелані… Коли вона востаннє озивалася? Як я укладала угоду з Доком? Я запізніло здивувалася: сьогодні вночі, коли ми з Джаредом спали біля джипа, вона ніяк не відреагувала.
«Мел?»
Мовчання.
Все було не так, як минулого разу, тож приводу для паніки не було. Я чітко відчувала її в себе в голові, але вона мене… ігнорувала? Що вона робить?
«Мел? Що відбувається?»
Мовчання.
«Гніваєшся на мене? Вибач за те, що сталося біля джипа. Я ж нічого не зробила, ти знаєш… Тому не зовсім чесно з твого боку…»
Вона роздратовано мене перебила:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господиня» автора Стефені Маєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 52 Вилучення“ на сторінці 3. Приємного читання.