— Сюди. — Девід штовхнув двері, а Йаель озирнулася, зачувши швидкі кроки за спиною.
Просто на них мчав смаглявий чоловік — як вовк за зайцем. Це й був напарник Джилліса, отой латиноамериканець, який учора в них стріляв.
— Біжімо! Хутчіш! — Йаель запхнула Девіда до кімнати і з силою зачинила за собою двері.
Девід зойкнув, ударившись гомілкою об ніжку бенкетного стола, що лежав боком.
— А, ч-ч-чорт!
Вони опинились у складському приміщенні, де були навалені столи, наставлені стоси стільців, помости, освітлювальне обладнання й навіть стояв рояль.
Девід подався до рояля.
— Допоможи мені!
Він уперся долонями в бік інструмента й наліг на нього всім тілом. Рояль не піддавався. Йаель узялася з іншого боку, і разом їм вдалося посунути його десь фути на три до дверей.
— Ну ж бо! Ще раз! — Із чола Девіда котився піт. Обличчя розчервонілося від напруги. У Йаелі страшенно боліли пальці, мало не ламалися від опору твердої деревини. Цього разу вони посунули рояль майже до самих дверей.
— Ще раз, — видихнув Девід, збираючись із силами.
Тієї самої миті двері прочинились і грюкнули об рояль.
Волосаті пальці вчепились у край дверей, — нападник сильно піддав плечем.
— Уперед! — крикнула Йаель.
Девід уперся руками, усі його м'язи напружилися. Рояль грюкнувся об двері й зачинив їх, затиснувши ті товсті пальці. З-за дверей почулося несамовите волання, а потім відчайдушне бухкання плечем об загорожу.
— Біжімо! — Девід схопив Йаель за руку, і, лавіруючи поміж бенкетних меблів і посудних шафок, вони забігли до сусіднього приміщення — величезної кухні в стилі техно. Якийсь коридорний у червоній лівреї жував сендвіч. Побачивши Девіда та Йаель, він упустив сендвіч на підлогу.
— Перепрошую, сер. — Він подався до них, ніби хотів перегородити їм шлях. Украй здивовані кухарі кліпали очима зі своїх робочих місць. — Перепрошую, сер, але гостям не можна заходити в це примі...
— Де тут задні двері? — гарикнув Девід.
Коридорний від подиву не міг знайти слів, і кухар-азіат, який саме різав цибулю, вказав напрямок ножем.
Девід і Йаель кинулися до виходу, а коридорний — туди, звідки доносилося волання латиноамериканця: «Якого... якого... дідька!»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Книга імен» автора Ґреґорі Джилл на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ тридцятий“ на сторінці 2. Приємного читання.