Розділ п'ятнадцятий

— Девіде, ти мені не докучаєш. Я з радістю тебе виручу. Будуть деякі формальності, зранку тобі доведеться прийти до мене в офіс ООН, але загалом зробити тобі терміново новий паспорт — не проблема.

— Скільки на це потрібно часу? — втрутилася Йаель, розгортаючи серветку з паличками.

— Після вечері я зроблю один дзвінок, і завтра до полудня паспорт буде готовий.

— Дякую, сер. — Розчулившись, Девід звернувся до нього так, як його вчили в дитинстві. Джадд широко посміхнувся.

— Думаю, твій батько зробив би те саме для моїх дітей.

— Як поживають Кеті, Ешлі й Марк? — поцікавився Девід, коли офіціант поставив перед ними дерев'яну тацю з вигадливо розкладеними суші й сашімі.

Девід відкусив шмат каліфорнійської булочки без жодного задоволення. Апетиту не було й близько. Сподіваючись, що Джадд не помітить, він неквапно пересував їжу паличками по тарілці. Розмова невимушено точилася довкола родини, знайомих, роботи. Йаель копирсала паличками свої макарони зі смаженим тофу, інколи вставляла репліку, але здебільшого лише слухала.

Тоді Джадд запитав про Стейсі. На якусь мить запала дивна мовчанка.

— Я вже кілька днів із нею не розмовляв, — швидко відповів Девід, намагаючись приховати тривогу. — Вона трохи знервована, відколи Мередіт знову вийшла заміж.

Обдурити Джадда було не так просто. Він зауважив, що в очах Девіда промайнув неспокій, а потім він знову себе опанував.

Зморшки на Джаддовому чолі поглибшали.

— Щось негаразд, Девіде, правда? — лагідно запитав він. — Я бачу тебе наскрізь, як власних дітей. Що, Стейсі хвора?

— Та ні, з нею все добре, — почав Девід, але відчувши біль у грудях, завертів головою. — Джадде, вона в небезпеці. Довго розповідати.

Посол поклав палички й подивився на Девіда довгим пильним поглядом, який свого часу подіяв не на одного свідка на слуханнях у конгресі.

— Про що йдеться?

— Вам це не потрібно. Я й сам усього не розумію.

— Розкажи мені. Якщо я тільки можу чимось допомогти, ти ж знаєш, я все зроблю.

Девід із Йаеллю перезирнулися. Та непомітно знизала плечима, і він вирішив послухатись інтуїції.

Девід подивився Джаддові просто в очі.

— Скажіть, ви колись чули про релігійну секту, що називається гносеї?