Розділ «48»

Дюна

— Ви ж і себе осліпите, й нас приречете на повільну смерть. Чи уявляєте ви, як це — позбутися меланжевого лікеру, коли ви вже від нього залежні?

— Око, що дивиться вперед, обираючи безпечний шлях, заплющиться навіки, — сказав Пол. — Гільдія розпадеться. Людство перетвориться на закриті громади на закритих планетах. Знаєте, а я міг би скоїти таке просто зі злості… чи від нудьги.

— Обговорімо це в приватному порядку, — запропонував вищий гільдієр. — Я певен, що ми дійдемо певного компромісу, який…

— Відправте повідомлення своїм людям над Арракісом, — сказав Пол. — Я вже стомився від базікання. Якщо той флот над нами найближчим часом не забереться, нам не буде про що розмовляти. — Він кивнув на зв’язківців біля стіни зали. — Можете скористатися нашим обладнанням.

— Спершу потрібно обговорити це, — заперечив високий гільдієр. — Ми не можемо просто…

— Виконуйте! — гарикнув Пол. — Абсолютна влада над чимось — це коли ти можеш навіть знищити цю річ. Ви самі погодилися, що таку владу я маю. Тож ми тут не для того, щоб обговорювати, торгуватися чи шукати компроміси. Ви виконуєте мої накази — або ж негайно відчуваєте на собі наслідки непокори!

— Він має на увазі саме це, — стиха мовив нижчий лоцман, і Пол побачив, як обох чоловіків охопив страх.

— Вони підкоряться? — запитав Ґурні.

— У них звужене бачення часу, — відказав Пол. — Як наслідок непокори вони бачать порожню стіну. Кожен лоцман на кожному кораблі над нами може побачити саме цю стіну. Вони підкоряться.

Пол озирнувся до Імператора:

— Коли вони дозволили вам сісти на батьків трон, то лише за умови, що ви стежитимете, аби прянощі текли. Ви їх підвели, Ваша Величносте. Усвідомлюєте наслідки?

— Ніхто не дозволяв мені…

— Годі клеїти дурня! — гарикнув Пол. — Гільдія — наче селище біля річки. Вони потребують води, але здатні черпати рівно стільки, скільки їм потрібно. Вони не можуть поставити на річці загату й контролювати її, адже це приверне увагу до того, що саме вони беруть, а отже, призведе до обов’язкової катастрофи. Прянощі течуть, і це ріка гільдієрів, а я побудував загату. Але моя загата така міцна, що ви не можете знищити її, не знищивши саму річку.

Імператор провів долонею по рудому волоссю і зиркнув на спини гільдієрів.

— Навіть ваша Бене-Ґессеритська Правдомовиця тремтить, — зауважив Пол. — Превелебні Матері можуть використовувати для своїх вивертів різноманітні отрути, але щойно в гру вступає меланжевий лікер, інші втрачають силу.

Стара щільніше загорнулася в безформні чорні шати й протиснулася крізь натовп до бар’єра зі списів.

— Превелебна Матір Ґай Єлена Могіям, — гмикнув Пол. — А багато часу з Каладана минуло, чи не так?

Вона зиркнула повз нього на його матір:

— Гаразд, Джессіко, я бачу, що твій син — і справді він. За це тобі навіть можна пробачити доньку-гидь.

Угамувавши холодну, люту злість, Пол сказав:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „48“ на сторінці 10. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи