TextBook У примружених Раббанових очах зблиснув страх. Він чудово знав, наскільки сильно старий Барон може озлобитися супроти родичів. До смерті доходило рідко — хіба що це давало особливу вигоду або ж жертва надто нахабніла. Однак родинні покарання бували доволі болісними.
— Вибачте мені, мілорде Бароне, — сказав Раббан. Він опустив очі, щоб продемонструвати догідливість і приховати власний гнів.
— Тобі мене не надурити, Раббане, — сказав Барон.
Не підводячи очей, Раббан ковтнув слину.
— Хочу дещо пояснити, — мовив Барон. — Ніколи не знищуй людину, не подумавши. Це ж тобі не просто формальна процедура передачі феоду з рук у руки. Завжди роби це з найвищою метою — і чудово розумій цю мету!
Гнів заговорив у Раббані:
— Але ж ви знищили зрадника Юе! Коли я прибув минулої ночі, то бачив, як витягували його тіло.
Раббан зиркнув на дядька, враз злякавшись гучності власних слів.
Але Барон усміхнувся.
— Я дуже обережний із небезпечною зброєю, — сказав він. — Лікар Юе — зрадник. Він видав мені Герцога, — голос Барона став лунати сильніше. — Я підбив на злочин лікаря із Сукської школи! Внутрішньої школи! Чуєш, хлопче? Але ця зброя надто дика, щоб дозволити їй просто валятися неподалік. Я не просто так його знищив.
— Чи знає Імператор, що ви підбили на злочин сукського лікаря?
«А це розумне запитання, — подумав Барон. — Невже я недооцінив цього племінничка?»
— Імператор іще не знає цього, — відповів Барон. — Але сардаукари, без сумніву, повідомлять йому. Проте перш ніж це трапиться, я подам йому власний звіт через канали ДАПТу. Поясню, що мені пощастило виявити лікаря, який удавав, що кондиціонований. Фальшивий лікар, розумієш? Оскільки всі знають, що обійти кондиціонування неможливо, з такою версією погодяться.
— Он як, розумію, — пробурмотів Раббан.
А сам Барон подумав: «Справді, я сподіваюся, що розумієш. І сподіваюся, усвідомлюєш, наскільки важливо зберегти це в таємниці, — Барон ураз сам собі здивувався. — Навіщо я це зробив? Навіщо хвалився перед цим придуркуватим небожем — небожем, якого маю використати й знищити?» Барон розгнівався на себе, бо почувався зрадженим.
— Це потрібно зберегти в таємниці, — сказав Раббан. — Я розумію.
Барон зітхнув.
— Цього разу я дам тобі інші накази щодо Арракіса, небоже. Коли ти востаннє владарював у цьому місці, я сильно стримував тебе. Цього разу в мене лише одна вимога.
— Мілорде?
— Прибуток.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „26“ на сторінці 7. Приємного читання.