Розділ «26»

— Фримени не використовують щитів.

— Можеш лишити собі трохи лазерострілів, якщо бажаєш.

— Так, мілорде. І в мене розв’язані руки.

— Так, доки ти чавиш.

Раббан зловісно усміхнувся:

— Я чудово розумію, мілорде.

— Ти нічого не розумієш чудово, — гарикнув Барон. — Прояснімо це із самого початку. Ти маєш розуміти лише, як виконувати мої накази. Чи спадало тобі на думку, небоже, що на цій планеті мешкає не менше ніж п’ять мільйонів осіб?

— Невже мілорд забув, що раніше я був тут сиридар-регентом? І якщо мілорд пробачить мені, його оцінка може бути заниженою. Складно порахувати навіть населення падин і низькодолів. А якщо вже казати про фрименів…

— Фрименів не варто брати до уваги!

— Вибачте, мілорде, але сардаукари іншої думки.

Барон завагався, витріщаючись на небожа:

— Ти щось знаєш?

— Мілорд уже відпочивав, коли я прибув минулої ночі. Я… наважився зв’язатися зі своїми помічниками… з минулого. Вони були провідниками для сардаукарів. Отже, вони доповідають, що ватага фрименів на південному сході влаштувала сардаукарам засідку і знищила їх.

— Знищила сардаукарів?

— Так, мілорде.

— Неможливо!

Раббан знизав плечима.

— Фримени, що розбивають сардаукарів, — Барон глузливо усміхнувся.

— Я лише повторюю те, що сказали мені, — мовив Раббан. — У звіті сказано, що фримени полонили славнозвісного Герцогового Зуфіра Хавата.

— Он як.