TextBook — Може, ми б іншого разу обговорили це, мілорде. Тут так багато…
Планетолог замовк, коли солдат у формі Атрідів швидко зайшов крізь службові двері, проминув охоронця й кинувся до Герцога. Чоловік нахилився, прошепотівши щось Лето на вухо.
Джессіка впізнала на кашкеті знак Хаватового корпусу й потамувала неспокій. Вона звернулася до компаньйонки виробника дистикостів — крихітної темноволосої жінки з ляльковим обличчям і з натяком на зморшки біля носа.
— Ви заледве доторкнулися до вечері, люба, — мовила Джессіка. — Чи можу я щось замовити для вас?
Перш ніж відповісти, жінка зиркнула на виробника дистикостів, а потім мовила:
— Я не дуже голодна.
Герцог різко підвівся й промовив командним тоном:
— Лишайтеся за столом. Прошу мені вибачити, але виникла ситуація, яка потребує моєї негайної уваги. — Він відступив убік. — Поле, будь ласка, побудь господарем за мене.
Пол підвівся. Йому дуже хотілося запитати, чому батько мав поїхати, але він знав, що має поводитися з елегантною величчю. Він обійшов навколо батькового стільця і сів на нього.
Герцог повернувся до ніші, у якій сидів Галлек, і мовив:
— Ґурні, сядь, будь ласка, за стіл, нехай кількість гостей буде парною. Коли закінчиться вечеря, тобі, можливо, потрібно буде привезти Пола на польовий командний пункт. Чекай на мій дзвінок.
Галлек вийшов із ніші в парадній формі. Його горбатість і бридкість яскраво вирізнялися на тлі блискучого вбрання. Він притулив балісет до стіни, підійшов до стільця, де раніше сидів Пол, і зайняв його.
— Нема причин хвилюватися, — сказав Герцог. — Але я мушу попросити всіх нікуди не йти, доки наші охоронці не скажуть, що це безпечно. Ви будете повністю захищені, доки лишатиметеся тут, а проблему ми скоро владнаємо.
Пол прочитав закодоване в батькових словах повідомлення: охоронці-безпека-захищені-скоро. Проблема полягала в безпеці, а не в нападі. Юнак побачив, що й матір прочитала це повідомлення. Вони обоє розслабилися.
Герцог коротко кивнув, розвернувся і вийшов крізь службові двері в супроводі солдата.
Пол сказав:
— Прошу вас продовжувати вечерю. Гадаю, доктор Кайнс розповідав про воду.
— Чи могли б ми обговорити це іншого разу? — запитав Кайнс.
— Беззаперечно, — відказав Пол.
Джессіка з гордістю зауважила, з якою гідністю тримався її син, відзначила його зрілу впевненість.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „16“ на сторінці 13. Приємного читання.