TextBook Джессіка помітила, що юнка діяла майже досконало, і збагнула: ця маленька пустоголова дівуля — зовсім не маленька пустоголова дівуля. Жінка зрозуміла принцип загрози і зауважила, що Галлек також його розгадав. Вони планували спокусити Пола сексом. Джессіка розслабилася. Певно, Пол і сам першим помітив це — його навчання не оминуло й такого очевидного маневру.
Кайнс звернувся до банкіра:
— Чи ж не настав час для нового вибачення?
Банкір вимучено посміхнувся до Джессіки і мовив:
— Міледі, боюся, я надто захопився вашими винами. Ви подали міцні напої, а я до таких не звик.
Джессіка, почувши лють у його голосі, солодко промовила:
— Коли зустрічаються чужинці, варто з розумінням ставитися до відмінностей у звичаях і підготовці.
— Дякую, міледі, — відказав чоловік.
Темноволоса супутниця виробника дистикостів нахилилася до Джессіки й мовила:
— Герцог казав, що тут ми в безпеці. Сподіваюся, не йдеться про нові бої?
Джессіка збагнула, що жінці наказали перевести розмову на цю тему.
— Сподіватимемося, це виявиться дрібницею, — сказала Джессіка. — Зараз просто так багато деталей вимагає особистої уваги Герцога. Доки між Атрідами й Харконненами триває ворожнеча, зайвої обережності не буває. Герцог оголосив канлі. Звісно ж, він не залишить серед живих на Арракісі жодного харконненівського агента, — вона зиркнула на агента Банку Гільдії. — І Конвенція підтримує його в цьому. — Вона перевела погляд на Кайнса. — Чи не так, докторе Кайнсе?
— Так і є, — підтвердив Кайнс.
Виробник дистикостів м’яко потягнув свою супутницю назад. Вона поглянула на нього і мовила:
— Гадаю, я б чогось з’їла. Мені б хотілося отієї страви з птиці, яку подавали раніше.
Махнувши офіціантові, Джессіка повернулася до банкіра:
— А ви, сер, раніше говорили про птахів і їхні звички. Я постійно дізнаюся стільки нового про Арракіс. Розкажіть, а де знаходять прянощі? Мисливці за ними мандрують далеко в пустелю?
— О ні, міледі, — відказав він. — Є дуже мало інформації про глибоку пустелю. А про південні регіони взагалі майже нічого не відомо.
— Існує легенда, що в південних широтах є велетенська Материнська жила прянощів, — сказав Кайнс, — але я підозрюю, що це витвір уяви, створений винятково для пісні. Деякі сміливі шукачі прянощів вряди-годи доходять аж до краю центрального поясу, але це неймовірно небезпечно: навігація — непевна, та й часто трапляються бурі. Що далі ти відходиш від Оборонної Стіни, то більшою стає кількість нещасних випадків. Тож заходити надто далеко на південь виявилося неприбутковим. Можливо, якби ми мали погодний супутник…
Бевт підвів погляд і заговорив із повним ротом їжі:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „16“ на сторінці 16. Приємного читання.