TextBook Банкір підняв дзбан із водою і кивнув Бевтові.
— Ніхто з присутніх тут не здатен перевершити пана Лінґара Бевта у красномовстві. Можна навіть запідозрити, що він претендує на статус Великого Дому. Ну ж бо, пане Бевте, проголосіть тост. Можливо, ви маєте трохи мудрості для хлопчика, до якого треба ставитися як до чоловіка.
Джессіка стиснула під столом праву руку в кулак. Вона бачила, як Галлек подав рукою знак Айдаго, бачила, як домашні солдати стали під стінами в позицію максимальної готовності.
Бевт кинув лютий погляд на банкіра.
Пол зиркнув на Галлека, зауважив оборонні позиції гвардійців і дивився на банкіра доти, доки той не опустив дзбан із водою. Юнак мовив:
— Якось на Каладані я бачив, як витягли тіло рибалки, що втопився. Він…
— Утопився? — перепитала донька виробника дистикостів.
Пол завагався і пояснив:
— Так. Занурювався у воду, доки не помер. Утопився.
— Який цікавий спосіб померти, — пробурмотіла вона.
Пол гостро посміхнувся та знову зосередився на банкірі.
— Але ось що цікаво: на плечах у чоловіка були рани — завдані шипами черевиків іншого рибалки. Тобто цей рибалка мав компанію на човні — засобі для подорожей на воді, — який затонув… зник під водою. Інший моряк, який допомагав витягувати тіло, сказав, що вже не вперше бачить такі рани. Вони означають, що інший рибалка-потопельник намагався стати на плечі цього бідолахи, аби досягнути поверхні — досягнути повітря.
— І чому ж це цікаво? — запитав банкір.
— Через заувагу, висловлену тоді моїм батьком. Він сказав, що можна зрозуміти потопельника, який лізе на твої плечі заради власного порятунку. Це припустимо на морі, а ось на прийомі — ні. — Пол завагався на достатньо довгий час, аби банкір збагнув, що буде сказано далі: — І, маю додати, на вечері також.
Раптова тиша огорнула кімнату.
«Він поквапився, — подумала Джессіка. — Цей банкір може мати достатньо влади, аби кинути виклик моєму синові». Вона бачила, що Айдаго приготувався до миттєвої реакції. Солдати стояли насторожі. Ґурні Галлек поглянув на чоловіка, який сидів навпроти.
— Ги-ги-ги-и-и-и! — контрабандист Туек весело зареготав.
За столом з’являлися нервові усмішки.
Бевт вищирився.
Банкір відсунув стілець і витріщився на Пола.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „16“ на сторінці 14. Приємного читання.