Розділ «14»

Пройшло кілька хвилин, перш ніж Гладдік зібрався з духом і заговорив до мене.

— Боюсь, я розчарував вас, — промовив він.

Я поглянула на нього.

— Що ви маєте на увазі?

— Коли ми востаннє спілкувалися на соціальному форумі, я сказав, що нам слід триматися подалі одне від одного, але це не через... не через вас, ви ж розумієте?

Що це означає?

— Мій батько — близький союзник Сенатора фон Пасуса, — пояснив Гладдік. — Для мене не важливо, у що вірить ваш батько, але мій тато затятий прихильник віри Геліоніки. Тому я не можу спілкуватися з вами стільки, скільки мені хотілося б! Я ненавиджу себе за те, що образив вас.

— А чому ви вирішили, що я образилася? — обережно запитала я.

— Тому... — він простодушно кліпнув очима, як дитина. — Тому, що після вашого приїзду ми жодного разу не розмовляли. Навіть приватно. Я думав, ви захочете побачити мене наживу. — Він опустив очі, і на його щоках заграв слабкий рум’янець. — Ви поводилися зі мною так холодно. Я знаю, що заслуговую на це, але мені дуже боляче.

Шокована його заявою, я витріщилася на нього, а потім схаменулася, і знову вдягла привітну маску. Значить на галактичних форумах Донія вела себе з Гладдіком зовсім не так, як поводила себе з ним я, після прибуття в Хризантеміум.

— Я не гніваюся на вас. Ви мене не образили. Я... — я підшукувала пояснення. — Я просто не хочу створювати нових проблем ні вам, ні собі. — Це було схожим на правду.

Він нервово ковтнув, коли ми звернули на стежку, що вела до величезного небесного куполу з нашими віллами.

— Я багато розмірковував про це і дійшов висновку, що не буде ніякої шкоди, якщо ми інколи спілкуватимемося під час... під час публічних заходів. Як ви гадаєте?

Ми підійшли до моєї вілли, і я повернулася, щоб зазирнути в його очі, що дивилися на мене з безнадійним обожнюванням.

І тут я зрозуміла: Гладдік був до нестями закоханий у Донію. І, очевидно, вона не робила нічого, щоб розвіяти його почуття.

Я забрала свою руку з його долоні, зрозумівши, що Донія не все мені розповідала.

— Звісно, я не бачу в цьому нічого страшного.

Донії доведеться дещо мені пояснити.

— Ти зустріла Гладдіка?

Донія запитала це без особливого захвату або хвилювання. Можливо, через те, що для наших розмов на галактичних форумах вона використовувала аватар своєї матері, а її холодним і цинічним голосом було складно виразити будь-яке почуття.