• експертних оцінок, який дає змогу складати прогнози відносно цін на туристичному ринку.
У чистому вигляді окремий метод використовується рідко. Як правило, туристичні організації обирають комбінований підхід до ціноутворення. Крім того, оскільки за всіх умов ціна повинна відшкодовувати витрати виробників продуктів і послуг, використовувати калькуляції доцільно у будь-якому випадку.
7. Розробка системи модифікації цін. У туризмі прийнято розробляти не одну (єдину) ціну, а систему цінових модифікацій, які використовують залежно від ринкових умов. Це дає змогу враховувати особливості якісних характеристик продуктів (послуг) і відмінності асортименту, а також зовнішні чинники реалізації: географічні відмінності витрат, інтенсивність попиту на окремих сегментах ринку тощо. У туристичному секторі економіки найчастіше використовується модифікація цін через систему знижок для стимулювання покупця.
Розрізняють сконто, гуртові, функціональні, сезонні і пільгові знижки. Сконто - це знижки або понижені ціни продукту (послуги), що стимулюють оплату за продукт (послугу) готівкою у формі авансу або передоплати. Гуртові знижки туристичні організації надають у разі отримання заявок на колективне обслуговування. Функціональні (торгові) знижки надаються тим підприємствам, які входять в збутову мережу підприємства-виробника. Сезонні знижки використовуються для стимулювання продажу в несезонний час, коли попит на туристичні продукти і послуги знижується. Пільгові знижки надаються окремим категоріям громадян (дітям, студентам, пенсіонерам інвалідам). Крім того, туристичні організації можуть використовувати багато інших цінових модифікацій. Так, багато готелів передбачають знижки за відсутність деяких зручностей, що входять у вартість номера, невдалий вигляд з вікна і ін.
Загалом модифікація цін для стимулювання збуту залежить від цілей підприємства, особливостей продуктів і послуг, інших чинників. Наприклад, спеціальні ціни можуть встановлюватися на час проведення фестивалів, виставок. Можлива модифікація цін за географічним принципом, з урахуванням регіональних особливостей попиту і пропозиції, а також рівня доходів населення ( можуть застосовуватися єдині або зональні ціни).
У будь-якому випадку модифікація цін можлива в межах встановленої ціни. Ціновий коридор, а точніше, його використання суттєво впливає на ефективність туристичного бізнесу. Підвищення або зниження цін змінює фінансовий результат діяльності підприємства: що вища ціна (за інших рівних умов), то більший прибуток. Зміна прибутку від реалізації туристичних продуктів і послуг (АП, грн) під впливом зміни цін на ці продукти і послуги визначається за формулою
де Цм і Цф - відповідно, максимальна і фактична ціни продажу туристичних продуктів і послуг.
8. Цінова поведінка підприємства на ринку туристичних продуктів і послуг згідно з обраною стратегією. На цьому етапі украй важливо донести суть стратегічної поведінки в сфері ціноутворення до кожного працівника туристичної організації. Саме кваліфікація працівників врешті-решт, визначає ефективність цінової стратегії і бізнесу. Важливо пам'ятати про необхідність систематичного перегляду цінової стратегії зі зміною ринковою кон'юнктури.
Ціни на туристський продукт повинні відповідати попиту і рекламі, їх необхідно орієнтувати не на середнього споживача (туриста), а на певні типові групи. Типологію споживання слід розглядати як основу підвищення ефективності комерційної діяльності турфірм.
Рівень цін помітно впливає на обсяг реалізації туристичного продукту. Проте цей вплив має свою специфіку зумовлену таким:
• o споживання туристичного продукту відбувається у вільний час, який має для туриста (для споживача турпродукту) самостійну цінність і якого у нього не так уже й багато. Звідси особлива вибірковість, підвищені вимоги і чутливість до якості та ціни туристичного продукту. На туристичному ринку виникають ситуації, коли турист в окремі місця туристичного відпочинку не поїде через низьку якість послуг і високу ціну на туристичний продукт;
• o між моментом продажу туристичного продукту й актом його споживання існує значний розрив у часі. Тури складаються і продаються зазвичай за декілька місяців до початку відпочинку, що позначається на політиці цін на туристичний продукт. Наприклад, запроваджується спеціальне додаткове страхування туристів, турпакета від інфляції, поганої погоди та ін.
• o ціна туристичного продукту складається з цін різних видів послуг, що входять до складу туру.
Тема взаємодії мети розвитку фірми і рівня цін знаходить своє продовження при аналізі діяльності фірми за ринкових умов. Так, низькому рівню цін можуть відповідати два цільових підходи: збут представлених на ринок товарів і послуг (максимізація збуту, досягнення певної частки ринку) і виживання (забезпечення окупності витрат, збереження існуючого стану). У першому випадку усе підприємство або його туристичний продукт перебувають на стадії зростання, і підприємству або туристичному продукту необхідно закріпитися на ринку. В цьому випадку, враховуючи довгостроковий характер досягнення мети, застосовують принцип встановлення низьких цін.
У другому випадку підприємство (туристичний продукт) вже "виробило" себе. Тому або необхідна його кардинальна перебудова, або об'єкт підлягає ліквідації. Характер досягнення мети - короткостроковий, але рівень цін, зважаючи на безперспективність об'єкта, - украй низький. Експлуатаційний термін такого підприємства або туристичного продукту триватиме доти, поки ціни покривають витрати.
Високі ціни на турпродукт (послуги) можуть бути зумовлені такими двома цілями: поточним прибутком (максимізація поточного прибутку, швидке отримання наявних засобів); якістю (забезпечення лідерства за показниками якості, збереження цього лідерства).
В обох випадках підприємство (напрям) досягло або досягає свого граничного рівня діяльності, але при цьому йде до мети різними шляхами: у першому випадку - коротким, пов'язаним з поточними цілями; у другому - довгим, розрахованим на використання повного циклу життя туристичного продукту протягом 5-7 років.
Отже, цілі розвитку підприємства повинні відповідати стратегії ціноутворення, тобто вибору підприємством можливої динаміки (зростання або зниження) початкової ціни. При цьому застосовують одну з двох стратегій:
• 1. Стратегія "зняття вершків". Суть її зводиться до такого: спочатку на туристичний продукт встановлюють максимально високу ціну, орієнтуючись в основному на осіб з високими доходами. Коли початковий попит слабшає, ціну знижують до середнього рівня (збут зростає за рахунок осіб з середнім достатком). Процес повторюється до насичення масового попиту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічні основи ціноутворення“ на сторінці 6. Приємного читання.
