Перелічені цілі зазвичай довгострокові. Окрім довгострокових підприємство може ставити і короткострокові цілі: стабілізації ринкової ситуації, збереження лідерства в цінах тощо.
• 2. Визначення попиту на туристичні продукти і послуги. Ціна і попит перебувають в оберненій залежності, тобто що вища ціна, то нижчий попит, і навпаки. Попит, як правило, визначає максимальну ціну, яку підприємство може встановити на свій продукт або послугу.
• 3. Аналіз рівня і структури витрат. Витрати визначають нижню межу ціни, а також можливості підприємства в сфері зміни цін і в конкурентній боротьбі. Ціна не може опускатися нижче певної межі, що відображає витрати виробництва і прийнятний для підприємства рівень прибутку, інакше виробництво стане економічно невигідним. Різницю між верхньою межею ціни, яку визначає платоспроможний попит і нижньою, що формується витратами, називають діапазоном цін. Саме у цьому діапазоні зазвичай і встановлюється конкретна ціна на вироблений підприємством продукт (або послугу).
• 4. Аналіз цін продуктів і послуг конкурентів. Вивчаючи послуги конкурентів, їх цінові каталоги, опитуючи споживачів, туристична організація повинна об'єктивно оцінювати свої позиції ринку і на цій основі корегувати ціни на продукти (послуги). Ціни можуть бути вищими, ніж у конкурентів, якщо вироблюваний продукт (або послуга) перевершує їх за якісними характеристиками і навпаки, якщо продукт (послуга) поступаються за споживчими властивостями продуктам (послугам) конкурентів. Якщо пропонований підприємством продукт (послуга) аналогічний продукту (або послузі) основних конкурентів, то його ціна буде близькою до цін продуктів (послуг) конкурентів.
• 5. Розробка цінової стратегії з урахуванням особливостей продукту (послуги) і ситуації на ринку. Туристична організація може обрати пасивну цінову стратегію, йдучи за лідером у цінах або основною масою виробників на ринку, або спробувати реалізувати активну цінову стратегію, що насамперед враховує її власні інтереси. Вибір цінової стратегії багато в чому залежить від того, пропонує організація на ринку новий чи традиційний продукт (послугу). Випускаючи новий туристичний продукт, організація обирає, як правило, одну з наступних цінових стратегій.
Стратегія високих цін, або стратегія "зняття вершків" , передбачає максимально високі ціни під час виведення на ринок нового продукту, а потім поступове зниження цін (товар при цьому пропонується новим сегментам ринку).
Стратегія проникнення, або стратегія низьких цін, передбачає встановлення низьких цін на продукт з метою проникнення на нові ринки, завоювання попиту, значної частки ринку, а потім - підвищення ціни.
Стратегія ціни у співвідношенні "ціна - просування товару на ринок" враховує залежність ціни від витрат, пов'язаних з виведенням нових товарів чи послуг на ринок.
Стратегія поступового зниження цін (послідовного проходження сегментами ринку) передбачає зниження ціни в міру насичення якогось сегмента ринку цим товаром і пропонування його іншому сегменту (іншій групі споживачів), в якому вища цінова еластичність.
Стратегія цінового лідера характерна для ринків олігополії і передбачає, що одна фірма-лідер виступає ініціатором зміни (в тому числі підвищення) цін на ринку, а інші фірми наслідують її.
Стратегія наслідування лідера передбачає, що фірма у визначенні ціни орієнтується на ціну фірми-лідера.
Стратегія переважних цін - встановлення на продукт цін, трохи нижчих ніж у конкурентів. Основа стратегії - менші, ніж у конкурентів, витрати.
Стратегія цільових цін (або цільового прибутку) передбачає отримання певного розміру прибутку або певного відсотка прибутку на вкладений капітал.
Стратегія диференційованих цін передбачає встановлення певних шкал можливих знижок і надбавок до середнього рівня цін для різних ринків, сегментів, покупців. Різновидами стратегії диференційованих цін є стратегія пільгових і стратегія дискримінаційних цін.
Стратегія пільгових цін передбачає встановлення найнижчих цін на продукцію покупцям, у яких фірма-продавець має певну зацікавленість.
Стратегія дискримінаційних цін передбачає, на противагу стратегії пільгових цін, встановлення цін на найвищому рівні при продажу продукції певним сегментам ринку.
Стратегія гнучких цін передбачає зміну ціни залежно від здатності покупця торгуватися.
Стратегія стабільних цін передбачає продаж товарів за незмінними цінами протягом тривалого часу.
Стратегія ціни у співвідношенні "ціна - якість" продукту передбачає встановлення ціни з урахуванням показників ціни та якості продукту.
6. Вибір методу ціноутворення і встановлення остаточної ціни. Маючи уявлення про закономірності формування попиту на туристичні продукти і послуги, загальну ситуацію в сфері цін і витрат конкурентів, визначивши власну цінову стратегію, туристична організація переходить до вибору методу ціноутворення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічні основи ціноутворення“ на сторінці 4. Приємного читання.
