Т = 15/1,15 = 13,04= 13 (днів).
6. Встановлюємо часові параметри виробничого циклу по виробничих періодах (табл. 155). Основна вимога технологічного процесу, щоб переміщення тварин із одного виробничого періоду (фази) до іншого відбувалося синхронно, а тому тривалість кожного виробничого періоду (фази) має бути кратна такту процесу. На молочній фермі тривалість виробничого циклу дорівнює тривалості між отельного періоду кожної корови, який у свою чергу залежить від тривалості сервіс-періоду. Так, при сервіс-періоді 70-80 днів (запліднення в третю охоту) його тривалість орієнтовно складе один рік (тільність 285 днів + 80 днів сервіс-періоду = 365 днів). Якщо ж сервіс-період буде коротший, то і тривалість виробничого циклу (Дп) буде меншою, а більший сервіс-період — то довший виробничий цикл.
Часові параметри виробничого циклу
Періоди виробничого циклу (фази) | Місяці виробничої експлуатації | Можливі межі тривалості періоду, днів | Тривалість періодів | |
у днях | у тактах | |||
Сухостійний | 1-2 | 50-60 | 52 | 4 |
Отелення | 3 | 20-30 | 26 | 2 |
Роздоювання та запліднення | 4-6 | 90-120 | 91 | 7 |
Виробництва молока | 7-12 | 170-200 | 195 | 15 |
Усього | - | 364 | 28 |
Примітка: Розрахункова тривалість виробничого циклу (сума тривалості виробничих періодів у днях) повинна співпадати із запланованою, або відрізнятись на більше ніж на 0,5 такта.
7. Визначаємо кількість технологічних груп по періодах (фазах) виробничого циклу за залежністю:
де Гц; — кількість технологічних груп у і-тому виробничому періоді; Дп; — тривалість перебування корів у і-тому виробничому періоді, днів; Т — такт процесу, днів.
Для нашого прикладу це відповідно дорівнює:
ГЦ1 = 52/13 = 4 (групи); Гц2 = 26/13 = 2 (групи); Гщ = 91/13 = 7 (груп); ГЦ4 = 195/13 = 15 (груп).
8. Для подальших розрахунків необхідно знати, скільки корів буде утримуватися в тому чи іншому виробничому періоді (чисельність виробничої групи), тобто фронт робіт ферми (табл. 156). Чисельність тієї чи іншої виробничої групи розраховуємо шляхом множення кількості корів у технологічній групі на кількість технологічних груп.
Фронт робіт по виробничих періодах ферми
Періоди виробничого циклу (фази) | Кількість корів у технологічній групі, голів (Кт; | Кількість технологічних груп у періоді, (Гщ) | Загальна чисельність виробничої групи, голів |
1 | 2 | 3 | 4 |
Сухостійний | 15 | 4 | 60 |
Отелення | 15 | 2 | 30 |
Роздоювання та запліднення | 15 | 7 | 105 |
Виробництва молока* | 15/12 | 7/8 | 201 |
Усього | - | 28 | 396 |
Примітка: — у чисельнику чисельність тварин у технологічній групі і кількість технологічних груп до Вибракування корів, у знаменнику — після.
Вказані зміни кількості корів у виробничому періоді "Виробництво молока" викликані тим, що при складанні плану осіменінь, отелень і вибракувань корів (див. табл.150), ми планували вибраковувати корів через сім місяців на восьмий, рахуючи першим місяць отелення. Враховуючи тривалість перебування корів у відповідному виробничому періоді, згідно з часовими параметрами виробничого циклу, ця операція має виконуватися у виробничому періоді "Виробництво молока", а саме, по закінченню сьомого такту перебування корів у ньому. У зв'язку з цим, чисельність технологічної групи корів впродовж перших 7-ми тактів четвертого виробничого періоду буде такою ж, як і при формуванні групи (Кт), а з 8-го і до закінчення виробничого циклу — зменшена на % вибракування корів. Таким чином, для нашого при
кладу в виробничій групі "Виробництво молока" буде постійно знаходитися 7 технологічних груп корів з чисельністю 15 голів і 8 груп по 12 голів (на 21% менше).
9. Середньорічне поголів'я корів у кожному виробничому періоді розраховуємо за залежністю:
де Пері — середньорічне поголів'я корів у і-тому виробничому періоді, голів, визначаємо з точністю до десятих; Ор — річна кількість отелень на фермі, голів; Дпі — тривалість і — того виробничого періоду, днів.
Для нашого прикладу це складатиме: Пср1 = 418 х 52/365 = 59,6 (голів); Пср2 = 418 х 26/365 = 29,8 (голів); Пср3 = 418 х 91/365 = 104,2 (голів); Пср4 = 418 х 195/365 = 223,3 (голів);
10. Потребу в приміщеннях для розміщення поголів'я ферми розраховуємо через визначення кількості головомісць у кожному виробничому періоді за залежністю:
де Мці — потреба головомісць для і-того виробничого періоду ферми; КВі — кількість тварин у виробничій групі і-того періоду, голів (остання графа табл. 4); кп — коефіцієнт нерівномірності отелень по місяцях року, (розраховується відношенням максимальної кількості отелень за якийсь із місяців року до мінімальної або середньомісячної їх кількості):
де max — максимальна кількість отелень за місяць; min — мінімальна кількість отелень за місяць; Оср — середньомісячна кількість отелень.
Відповідно до плану отелень (табл. 152) у плановому році, максимальна їх кількість буде у грудні (43 отелення), а мінімальна — у липні (27 отелень). Отже коефіцієнт нерівномірності буде: kn = 43/27 = 1,59. Якщо ж врахувати середньомісячну кількість отелень, то він складе: kn = 43/35 = 1,23. Доцільніше скористатися значенням другого коефіцієнта, оскільки за першим на фермі буде не зайнята значна кількість головомісць в результаті таких нерівномірних отелень.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія виробництва молока і яловичини» автора Костенко В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 7. МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СКОТАРСТВІ“ на сторінці 18. Приємного читання.