Розділ «ТЕМА 7. МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СКОТАРСТВІ»

Технологія виробництва молока і яловичини

Т = 15/1,15 = 13,04= 13 (днів).

6. Встановлюємо часові параметри виробничого циклу по виробничих періодах (табл. 155). Основна вимога технологічного процесу, щоб переміщення тварин із одного виробничого періоду (фази) до іншого відбувалося синхронно, а тому тривалість кожного виробничого періоду (фази) має бути кратна такту процесу. На молочній фермі тривалість виробничого циклу дорівнює тривалості між отельного періоду кожної корови, який у свою чергу залежить від тривалості сервіс-періоду. Так, при сервіс-періоді 70-80 днів (запліднення в третю охоту) його тривалість орієнтовно складе один рік (тільність 285 днів + 80 днів сервіс-періоду = 365 днів). Якщо ж сервіс-період буде коротший, то і тривалість виробничого циклу (Дп) буде меншою, а більший сервіс-період — то довший виробничий цикл.

Часові параметри виробничого циклу

Періоди виробничого циклу (фази)Місяці виробничої експлуатаціїМожливі межі тривалості періоду, днівТривалість періодів
у дняху тактах
Сухостійний1-250-60524
Отелення320-30262
Роздоювання та запліднення4-690-120917
Виробництва молока7-12170-20019515
Усього-36428

Примітка: Розрахункова тривалість виробничого циклу (сума тривалості виробничих періодів у днях) повинна співпадати із запланованою, або відрізнятись на більше ніж на 0,5 такта.

7. Визначаємо кількість технологічних груп по періодах (фазах) виробничого циклу за залежністю:

де Гц; — кількість технологічних груп у і-тому виробничому періоді; Дп; — тривалість перебування корів у і-тому виробничому періоді, днів; Т — такт процесу, днів.

Для нашого прикладу це відповідно дорівнює:

ГЦ1 = 52/13 = 4 (групи); Гц2 = 26/13 = 2 (групи); Гщ = 91/13 = 7 (груп); ГЦ4 = 195/13 = 15 (груп).

8. Для подальших розрахунків необхідно знати, скільки корів буде утримуватися в тому чи іншому виробничому періоді (чисельність виробничої групи), тобто фронт робіт ферми (табл. 156). Чисельність тієї чи іншої виробничої групи розраховуємо шляхом множення кількості корів у технологічній групі на кількість технологічних груп.

Фронт робіт по виробничих періодах ферми

Періоди виробничого циклу (фази)Кількість корів у технологічній групі, голів (Кт;Кількість технологічних груп у періоді, (Гщ)Загальна чисельність виробничої групи, голів
1234
Сухостійний15460
Отелення15230
Роздоювання та запліднення157105
Виробництва молока*15/127/8201
Усього-28396

Примітка: — у чисельнику чисельність тварин у технологічній групі і кількість технологічних груп до Вибракування корів, у знаменнику — після.

Вказані зміни кількості корів у виробничому періоді "Виробництво молока" викликані тим, що при складанні плану осіменінь, отелень і вибракувань корів (див. табл.150), ми планували вибраковувати корів через сім місяців на восьмий, рахуючи першим місяць отелення. Враховуючи тривалість перебування корів у відповідному виробничому періоді, згідно з часовими параметрами виробничого циклу, ця операція має виконуватися у виробничому періоді "Виробництво молока", а саме, по закінченню сьомого такту перебування корів у ньому. У зв'язку з цим, чисельність технологічної групи корів впродовж перших 7-ми тактів четвертого виробничого періоду буде такою ж, як і при формуванні групи (Кт), а з 8-го і до закінчення виробничого циклу — зменшена на % вибракування корів. Таким чином, для нашого при

кладу в виробничій групі "Виробництво молока" буде постійно знаходитися 7 технологічних груп корів з чисельністю 15 голів і 8 груп по 12 голів (на 21% менше).

9. Середньорічне поголів'я корів у кожному виробничому періоді розраховуємо за залежністю:

де Пері — середньорічне поголів'я корів у і-тому виробничому періоді, голів, визначаємо з точністю до десятих; Ор — річна кількість отелень на фермі, голів; Дпі — тривалість і — того виробничого періоду, днів.

Для нашого прикладу це складатиме: Пср1 = 418 х 52/365 = 59,6 (голів); Пср2 = 418 х 26/365 = 29,8 (голів); Пср3 = 418 х 91/365 = 104,2 (голів); Пср4 = 418 х 195/365 = 223,3 (голів);

10. Потребу в приміщеннях для розміщення поголів'я ферми розраховуємо через визначення кількості головомісць у кожному виробничому періоді за залежністю:

де Мці — потреба головомісць для і-того виробничого періоду ферми; КВі — кількість тварин у виробничій групі і-того періоду, голів (остання графа табл. 4); кп — коефіцієнт нерівномірності отелень по місяцях року, (розраховується відношенням максимальної кількості отелень за якийсь із місяців року до мінімальної або середньомісячної їх кількості):

де max — максимальна кількість отелень за місяць; min — мінімальна кількість отелень за місяць; Оср — середньомісячна кількість отелень.

Відповідно до плану отелень (табл. 152) у плановому році, максимальна їх кількість буде у грудні (43 отелення), а мінімальна — у липні (27 отелень). Отже коефіцієнт нерівномірності буде: kn = 43/27 = 1,59. Якщо ж врахувати середньомісячну кількість отелень, то він складе: kn = 43/35 = 1,23. Доцільніше скористатися значенням другого коефіцієнта, оскільки за першим на фермі буде не зайнята значна кількість головомісць в результаті таких нерівномірних отелень.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія виробництва молока і яловичини» автора Костенко В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 7. МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СКОТАРСТВІ“ на сторінці 18. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ПРАВИЛА З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ВЕЛИКОЮ РОГАТОЮ ХУДОБОЮ

  • ТЕМА 1. ВИРОБНИЧИЙ І ПЛЕМІННИЙ ОБЛІК У СКОТАРСТВІ

  • 2. Визначення віку великої рогатої худоби

  • 3. Ведення виробничого і племінного обліку у скотарстві

  • ТЕМА 2. ВИРОЩУВАННЯ МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

  • ТЕМА 3. ВІДТВОРЕННЯ СТАДА

  • ТЕМА 4. МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

  • 3. Оцінка органолептичних показників та визначення густини молока

  • 4. Визначення у незбираному та збираному молоці вмісту жиру, білка, лактози, сухої речовини і сухого знежиреного молочного залишку

  • 2. Визначення в молоці вмісту сухої речовини та сухого знежиреного молочного залишку

  • 3. Визначення в молоці вмісту білка та лактози з використанням рефрактометра ІРФ-464

  • 4. Визначення в молоці вмісту загальної кількості білка методом формольного титрування

  • 5. Визначення титрувальної кислотності титрометричним методом (ГОСТ 3624-92)

  • 6. Визначення точки замерзання молока. Термісторний кріоскопічний метод (ДСТУ 30562:2003; ISO 5764-87)

  • 7. Контроль санітарно-гігієнічних показників одержання молока

  • 8. Визначення домішок анормального молока (ГОСТ 23453-90)

  • 9. Визначення натуральності молока

  • 10. Планування надою за лактацію для окремої корови та групи корів стада

  • 11. Планування обсягів виробництва молока по стаду ферми (господарства)

  • ТЕМА 5. М'ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

  • ТЕМА 6. ПЛЕМІННА РОБОТА У СКОТАРСТВІ

  • ТЕМА 7. МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СКОТАРСТВІ
  • ТЕМА 8. ТЕХНОЛОГІЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО М'ЯСНОГО СКОТАРСТВА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи