зниження соціального психологічного збудження, щоб перешкодити появі детонізуючих ситуацій у відносинах сторін.
Використовуються різні методи вирішення соціального конфлікту:
Метод уникнення конфлікту — відхід з політичної арени того або іншого політичного діяча або загроза такого відходу; уникнення зустрічей з супротивником. Проте уникнення конфлікту не означає його ліквідацію, оскільки залишається сама його причина.
Метод переговорів дозволяє уникнути застосування насильства, оскільки в процесі переговорів сторони обмінюються думками, що неминуче знижує гостроту конфлікту, допомагає зрозуміти аргументи сторін, об'єктивно оцінити істинне співвідношення сил і умови примирення. Переговори дозволяють розглянути альтернативні ситуації, добитися взаєморозуміння, прийти до згоди, консенсусу, відкрити шляхи до співпраці.
Метод використання посередництва — примирлива процедура, коли підібраний посередник (організації або приватна особи) може швидко врегулювати конфлікт там, де без його участі злагода була б неможлива.
Метод відкладання — ніби тимчасова "здача своїх позицій", проте у міру накопичення сил, засобів, в ході зміни ситуації на її користь сторона, яка "здала свої позиції", здійснює спробу повернути втрачене.
Метод третейського розгляду, або арбітраж. При розборі суворо керуються нормами законів, у тому числі міжнародного права.
Для прискорення процесу вирішення конфлікту рекомендується звертати увагу на наступні моменти методологічного характеру:
під час переговорів пріоритет повинен віддаватися обговоренню питань, шо стосуються змісту конфлікту;
сторони повинні прагнути зняти психологічну і соціальну напруженість;
необхідно демонструвати взаємну повагу одного до іншого;
учасники переговорів повинні гласно і доказово розкривати позиції один одного і свідомо створювати атмосферу публічного обміну думками;
всі учасники переговорів повинні проявляти схильність до консенсусу, тобто до згоди.
В сучасному суспільстві, в якому зростають відмінності між людьми в прибутках, статусі, культурі і т.п. соціальні конфлікти будуть неминучі. Існують ще дві категорії методів управління конфліктом: структурні і міжособистісні.
І. Структурні методи включають:
Метод роз'яснення вимог, що дає можливість попереджати дисфункціональні конфлікти. Він передбачає чітке роз'яснення того, яких результатів чекають від кожної людини або підрозділу. Тут важливо враховувати всі параметри: і рівень досягнутих результатів, і хто дає і отримує різноманітну інформацію, і яка система повноважень і відповідальності, а також наскільки чітко окреслені мета, політика, процедури і правила спільної діяльності.
Метод координації і інтеграції сумісних дій, де головним механізмом є послідовність команд. В управлінні конфліктною ситуацією дуже корисними виступають такі засоби інтеграції, як управлінська ієрархія, використання спеціальних служб, що здійснюють зв'язок між функціями, а також між функціональні цільові групи, спільні наради відділів і підрозділів.
Метод загально-організаційних і комплексних цілей перед вбачає об'єднання зусиль людей, груп, підрозділів для досягнення певної мети.
Метод системи винагород використовується з метою здійснення впливу на поведінку і дії людей, щоб уникнути дисфункціональних наслідків. Важливо також, щоб система винагород не стимулювала неконструктивну поведінку і дії окремих індивідів або груп.
II. Серед міжособистісних методів управління конфліктами можна виділити наступні:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія: 100 питань 100 відповідей» автора Подольська Є.А на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Які причини і типи конфліктних відносин? Яким є механізм розв'язування соціального конфлікту?“ на сторінці 4. Приємного читання.
