Сутність управління розкривається не тільки через його функції, але і через принципи:
принцип єдино начальства, адже люди краще реагують на той факт, що ними керує один начальник;
принцип мотивації, адже чим ретельніше керівники розробляють методи заохочень і санкцій, тем ефективніше буде результат процесу мотивації;
принцип лідерства, адже люди схильні йти за керівником, якщо бачать можливість здійснення своїх цілей;
принцип науковості, тобто побудови всієї системи управління на новітніх досягненнях науки;
принцип відповідальності — це певні інструкції, положення і система матеріальної адміністративної відповідальності, чітке оформлення наказів і розпоряджень, спрямованих на підвищення вимогливості і якісного виконання покладених на кожного працівника професійних обов'язків і доручених завдань в точно установлені терміни;
принцип правильності підбору та розстановки кадрів, який здійснюється тільки на основі ділових якостей, з урахуванням рекомендацій відповідних консультантів по кадровому потенціалу організації;
принцип економічності, оскільки прибуток — це не тільки чистий доход організації, але і розумні витрати на відновлення трудового потенціалу і матеріальних ресурсів;
принцип інформаційної забезпеченості —- це не тільки отримання інформації про результати роботи, але і наявність зворотного зв'язку, що дозволяє порівняти фактичний стан керованої системи з заданим планом;
принцип розподілу праці, адже він є необхідним і природним процесом спеціалізації виробництва. Метою розподілу праці є виконання роботи, що є більшою за обсягом і кращою за якістю, за тих же заданих умов цілісності. Такий результат досягається за рахунок скорочення кількості цілей, на які повинні бути спрямовані увага і зусилля виконавців;
принцип повноважень, адже повноваження являють собою право застосовувати, використовувати організаційно-розподільчі методи управління: не тільки віддавати накази, розпорядження, але і нести відповідальність, яка виступає в якості протилежності повноваженням. Там, де даються повноваження, там, цілком природно, виникає і відповідальність;
принцип дисципліни, що передбачає виконання і повагу до всіх пунктів згоди, досягнутої між фірмою і її працівниками. Встановлені договірні відносини між ними визначають права і обов'язки обох сторін цих відносин. При цьому розробка і відображення дисциплінарних вимог до співробітників в такому договорі є одним з основних завдань керівника. Саме поняття "дисципліна" обов'язково передбачає справедливе використання адміністративних санкцій при її порушенні;
принцип підкореності особистих інтересів, оскільки інтереси окремого працівника або цілої групи не повинні превалювати над цілями, завданнями і інтересами фірми і організації в цілому;
принцип централізації, адже як розподіл, так і централізація управління є природним процесом в управлінні. Проте відповідний ступінь централізації процесу управління буде варіюватися залежно від конкретних умов управління. Тому виникає питання про раціональність пропорції між централізацією і децентралізацією, Ця проблема полягає у визначенні міри, яка може забезпечити найефективніші результати;
принцип скалярного ланцюга. Скалярний ланцюг — певна кількість керівних працівників ієрархічної системи управління, починаючи від керівника вищого рангу до керівника низової структури управління. Було б помилкою відмовитися від наявних структур управління без певної в тому необхідності. Проте було б ще більшою помилкою підтримувати таку ієрархічну структуру, яка завдає збитку інтересам суспільства.
Природно, практичне застосування цих самих загальних принципів управління у кожному конкретному випадку, в кожній конкретній ситуації вимагає врахування особливостей організації і її цілей, освіти, кваліфікації, загальної культури і психологічних особливостей людей-виконавців і багатьох інших факторів.
Які завдання управління організацією і в організації?
Найпоширенішим видом соціальних систем, які формуються і свідомо створюються людьми в процесі їх життєдіяльності, є різні господарські і громадські організації. Поняття "соціальна організація" вживається в трьох значеннях:
штучне об'єднання інституційного характеру, призначене для виконання будь-якої функції. В цьому розумінні соціальна організація має свій соціальний статус (орган влади, асоціація, підпри- ємство). Система виступає як цільовий об'єкт, як цільова спільність, в якій досягнення індивідуальних цілей стає можливим тільки через висунення і досягнення загальних цілей. Колективне ціле досягання у свою чергу викликає необхідність ієрархії в управлінні;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія: 100 питань 100 відповідей» автора Подольська Є.А на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „На яких принципах здійснюється управління?“ на сторінці 1. Приємного читання.
