У чому сутність теорії постіндустріального суспільства?

Соціологія: 100 питань 100 відповідей

Теорія постіндустріального суспільства намагається представити те, що відбудеться після першої реалізації можливостей індустріального суспільства. Це теорія (Д. Белл, А. Турен та ін.), згідно якої індустріальне суспільство (в результаті науково-технічного прогресу) переростає у постіндустріальне суспільство, яке характеризується домінуючою роллю сфери послуг, переходом влади до вчених і технократів.

У постіндустріальному суспільстві на основі нових технологій (переважно мікроелектроніки) відбувається різке збільшення випуску продукції, здійснюється перехід від товаровиробничої до об- слуговуючої економіки, вводяться елементи планування і контролю над технологічними змінами.

У соціальній структурі такого суспільства зростає чисельність людей, задіяних у сфері послуг, формуються нові еліти (технократи, сцієнтисти). Технократи як верства технічних спеціалістів, що входять до складу вищих функціонерів управління, провідну роль у житті суспільства відводять техніці і технічним спеціалістам як основі сучасного промислового виробництва. В основі їх світоглядної орієнтації лежить сцієнтистські уявлення про наукове знання як вищу культурну цінність і достатню умову орієнтації індивіда у світі.

Виділивши в історії людства три фази (доіндустріальну, індустріальну і постіндустріальну), Данієл Белл описав риси постіндустріального суспільства: трансформація значення різних економічних секторів, домінування сектора послуг (адміністрація, банки, транспорт, охорона здоров'я, торгівля, освіта, наука, судочинство, мистецтво тощо) при зниженні промислового сектора і обмеженні значення сільськогосподарського сектора; зміна пануючої технології, перехід від енергетичної технології до інформаційної (поява роботів, розвиток комунікацій); зростання значення планування, прогнозування розвитку, контролю технологій; панування прагматичних і технологічних критеріїв при зниженні ролі ідеологічних і етичних критеріїв; розквіт "інтелектуальної технології", тобто цільового використання науки для потреб практики; перетворення класової структури, висунення в ролі пануючого не класу власників, а класу висококваліфікованих фахівців (економісти, інженери, менеджери).

У чому відмінність дискурсів прогресу, кризи і травми у трансформації суспільства?

В класичній соціології XIX століття панує дискурс прогресу, домінує історикософічний оптимізм — уявлення про те, що світ йде до кращого.

• Мінливість визнається не просто нормальним станом, але бажаним, що призводить до постійного удосконалення суспільства. Новаторство, інновації, оригінальність представляють собою цінності, але вони носять досить абстрактний характер і не вважаються сутнісними причинами і чинниками змін. Проте, вже в XIX столітті вносяться перші поправки в таке ідилічне уявлення про прогресивний розвиток суспільства. Карл Маркс показує, що до підсумкового прогресу розвиток йде мінливими хвилями і проходить через стадії кризи і регресу. Суперечності, напруження, конфлікти, відчуження Маркс оцінює як свого роду "розплату" суспільства за прогресивний в цілому напрям змін. Інші автори визнаючи в цілому прогресивний характер сучасної формації, підкреслювали досить відчутні вияви сучасності в окремих сферах суспільного життя. Так, Фердінанд Тьонніс (1887) жа- лкує про втрату природних, об'єднуючих людей цілісних структур і спонтанних суспільних зв'язків; Еміль Дюркгейм (1897) виявляє нормативний хаос, занепад моральних стандартів, позначаючи ці феномени як аномію Макс Вебер (1922) застерігає від можливості переродження дуже раціоналізованих і інструменталізованих організацій в "залізну клітку" бюрократії.

• Всі соціальні об'єкти існують тільки завдяки індивідуальним і колективним діям, повторюваність яких і забезпечує тривалість життя соціальних об'єктів, що знаходяться в безперервному русі, зміні. Через це соціальні об'єкти представляють собою не статичні сутності, а процеси, а для адекватного опису будь-якого соціального об'єкта більше підходить дієслово "стає", ніж "існує". Як справедливо відзначає Петер Штомпка, соціологічна інтерпретація соціальних змін також міняється: ототожнення змін з соціальним прогресом з часом поступається місцем ідеї криз, при яких зміни виявляють свої негативні (частіше всього ненавмисні) наслідки в різних сферах суспільного життя.

В XX столітті з'являються нові мотиви — критика сучасності, спрямована на окремі сторони сучасного суспільного життя. Наприклад, в праці "Повстання мас" (1930) Ортега-і-Гассет називає революції "чумою XX століття", оскільки вони знищують еліту суспільства і дозволяють привести до влади нетворчі маси із стандартизованим мисленням, не здатні до інновацій. З'являються мотиви "самотності в натовпі" (Девід Рісман), екологічні і сировинні мотиви, мотиви війни і геноциду, індустріалізації, урбанізації, а також бездуховності сучасного буття.

В другій половині ХХ століття критика окремих сторін сучасності перероджується в тотальне не сприймання сучасного суспільного життя — з'являються катастрофічні картини майбутнього, теорія прогресу втрачає значення, а соціальні зміни сприймаються як постійна, непереборна "хронічна" криза — в результаті формується "дискурс кризи". В той же час з'являється третя ідея, згідно якої сама по собі мінливість може підривати нормальний хід суспільного життя, завдавати членам суспільства свого роду удару, викликати стрес і породжувати стан своєрідної "травми".

Більшість дослідників негативні наслідки змін ще не сприймають як результат змін самих по собі. Тому в світоглядному і методологічному плані є дуже важливими міркування П. Штомпки про те, що негативні наслідки можуть виникати з самого факту змін. Зустрічаються також зміни з амбівалентним балансом.

Бувають ситуації, коли прогресивні за своєю суттю зміни, мають позитивні результати, виявляють свою негативну сторону, що виникає саме внаслідок того, що вони є змінами, що вони порушують сталий стабільний порядок, переривають безперервність, порушують рівновагу, ставлять під сумнів або позбавляють значення колишні навички і звички (прикладами можуть служити переможна революція, очікувана зміна ладу або устрою, реформа самоврядування). Вперше таку парадоксальну можливість позначив Еміль Дюркгейм поняттям "аномія успіху".

Петер Штомпка, аналізуючи соціальні зміни в сучасному суспільстві, пропонує позначити новий напрям соціальної думки як дискурс травми, включаючи сюди нові критичні мотиви, які мають відношення до самої мінливості життя, агресивності змін, а також незадоволеність темпами та спрямованістю перетворень сучасної формації.

Дискурс травми являє собою третю точку зору після дискурсу прогресу і дискурсу кризи. Джерелом травми частіше за всього стають зміни, що мають наступні ознаки:

вони носять різкий, раптовий характер, відбуваються за дуже короткий час;

охоплюють одночасно різні області суспільного життя;

це глибокі, радикальні зміни, що зачіпають головні для даної групи цінності, правила, переконання;

це шокуючи, несподівані зміни (революції, перевороти).

Навіть якщо травматогенні зміни очікувані і в цілому прогресивні, вони все рівно несприятливо впливають на суспільство, вносять дезорганізацію, порушують рівновагу в суспільстві.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія: 100 питань 100 відповідей» автора Подольська Є.А на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „У чому сутність теорії постіндустріального суспільства?“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • СОЦІОЛОГІЯ ЯК СИСТЕМНИЙ ПОГЛЯД НА СУСПІЛЬСТВО

  • Що спільного і які відмінності між соціологією та іншими суспільними науками?

  • У чому полягає специфіка соціологічного підходу до аналізу суспільства?

  • У чому полягають особливості соціологічних методів дослідження?

  • Що таке "соціальний інститут"? Які функції виконують соціальні інститути?

  • Що таке "соціальна організація"?

  • Які виділяються рівні соціологічного знання?

  • Яку роль виконують соціологічні теорії?

  • Які функції виконує соціологія?

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ

  • Як Огюст Конт визначав предмет, структуру та можливості нової науки — соціології?

  • Які основні положення соціальної теорії марксизму?

  • Завдяки яким ідеям Еміля Дюркгейма вважають творцем сучасної соціологічної науки?

  • У чому полягає сутність функціоналізму у соціології?

  • В чому сутність конфліктного підходу у соціології?

  • У чому полягає сутність символічного інтеракціонізму?

  • Які ідеї розвивали представники "натуралістичної соціології"?

  • Які концепції відносяться до психологічного напряму в соціології?

  • Як осмислювалися суспільні відносини за часів козацької доби?

  • У чому полягала ідейна поляризація поглядів на людину в суспільно-політичній думці України кінця XVI-XVII ст.?

  • Чим характеризуються соціологічні погляди Григорія Савича Сковороди?

  • Які основні риси українського романтичного світогляду?

  • Які об'єктивні закономірності суспільного розвитку виділяв Іван Якович Франко?

  • Як осмислюються проблеми мови національної ідеї та федерального устрою в соціології громадівців?

  • Які варіанти досягнення державного суверенітету пропонують В'ячеслав Липинський та Дмитро Донцов?

  • СОЦІОЛОГІЯ ЯК СИСТЕМНИЙ ПОГЛЯД НА СУСПІЛЬСТВО

  • У чому полягає сутність системного підходу до аналізу суспільства?

  • Які основні риси суспільства як соціальної системи?

  • Що означає цілісність суспільства?

  • Що таке "соцієтальна система"?

  • Які основні характеристики соціологічної уяви?

  • Як взаємопов'язані основні сфери життєдіяльності суспільства?

  • Що включає сфера управління соціальними процесами?

  • СУЧАСНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ І СОЦІАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ

  • В чому сутність еволюціоністських теорій розвитку суспільства?

  • Яких характеристик набуває суспільство в результаті модернізації?

  • У чому сутність теорії постіндустріального суспільства?
  • В яких формах можуть протікати соціальні зміни?

  • Які основні риси суспільства в умовах його пост модернізації?

  • На яких соціологічних ідеях формуються образи майбутнього суспільства?

  • В чому виявляються особливості соціологічного прогнозування?

  • Які існують види соціальних інновацій?

  • Які функції виконує інноваційна культура?

  • СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ. КУЛЬТУРА. СОЦІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ

  • Які існують моделі класового розподілу суспільства?

  • В чому сутність соціальної мобільності?

  • Які причини появи маргінальності в суспільстві?

  • Які функції виконує культура?

  • У чому сутність культурної інтеграції та асиміляції?

  • Які існують культурні форми? Що таке субкультура?

  • В чому сутність культурних конфліктів і які існують їх види? Що таке аномія?

  • Які особливості соціокультурних трансформацій у сучасному суспільстві?

  • Яка мета і функції управління?

  • На яких принципах здійснюється управління?

  • Які особливості формальної і неформальної організації? Що таке "ідеальний тип бюрократії",за Вебером?

  • Як співвідносяться категорії "управління", "менеджмент", "керівництво"?

  • Чим визначається характер команди?

  • Які існують моделі і типи команд?

  • Які принципи формування і розвитку управлінських рішень?

  • Які етапи і процедури процесу ухвалення рішення?

  • ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ

  • Які особливості та моделі економічної* поведінки?

  • Що вивчає соціологія політики?

  • У чому сутність громадянського суспільства? Які основні інститути громадянського суспільства?

  • Які основні рівні, типи та елементи політичної культури?

  • Що є предметом соціології освіти? Які функції виконує соціологія освіти?

  • Що являє собою сім'я як соціальний Інститут?

  • Які функції виконує сім'я як соціальна група?

  • Які критерії успішності шлюбу? Від чого залежить репродуктивна поведінка особистості?

  • Які функції виконує релігія в суспільстві?

  • ОСОБИСТІСТЬ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ ЗВ'ЯЗКІВ

  • Які існують основні форми та виміри влади?

  • Якою є структура влади?

  • Які механізми соціального контролю існують у суспільстві?

  • Що таке конформізм? Чим він викликаний у суспільстві?

  • Які існують методи реалізації соціального контролю у суспільстві?

  • Які існують теорії лідерства?

  • Які існують основні стилі управління? Які якості повинен мати лідер?

  • Як лідер може сприяти ефективній командній діяльності?

  • Які соціологічні категорії охоплюють сутність діяльності людини?

  • Які основні характеристики соціальної дії?

  • Що таке "соціальна група"? Які існують форми міжособистісних стосунків?

  • У чому полягає сутність мотивації?

  • Які існують концепції соціального конфлікту?

  • Які причини і типи конфліктних відносин? Яким є механізм розв'язування соціального конфлікту?