Які причини та основні риси глобальної трансформації?
Трансформація — це процес набуття суспільством нових рис, які відповідають вимогам часу. Відбуваються зміни в життєвих стандартах, зразках поведінки і потребах; частково вони супроводжуються негативними явищами, стражданнями багатьох людей. Концепцію трансформації можна порівняти з розглядом нинішнього етапу як перехідного від тоталітарної системи до ринкової економіки. Термін "перехід" недостатньо адекватно описує процеси, що відбуваються, оскільки не може позначати чіткого початку або певного кінця. Поняття ж "трансформація" більш чітко характеризує дане явище, воно є нейтральним відносно вектора переходу, а тому політично індиферентним. Трансформуватися — це міняти форму, змінюватися; тому необхідно вирішувати питання про механізми перетворень, початкову форму, риси і властивості нової форми.
Трансформація — це дія або процес зміни форми, вигляду, природи або характеру суспільства або окремої структури. Трансформація означає перетворення сутнісних компонентів соціуму, всіх сторін сфер суспільного життя.
Трансформація не передбачає вектора змін: вони можуть бути як прогресивними, так і регресивними. Головне в трансформації — саме перетворення форм і змісту суспільного життя, її інституційної сфери, норм, цінностей, ментальності та інших соціокультурних сторін соціуму.
Оскільки перетворенню піддаються всі сторони соціуму, то в літературі пропонується термін "системна трансформація", під якою розуміють поступові зміни, перетворення суспільних структур, в рамках яких можуть співіснувати паралельно як старі, так і нові елементи. При цьому відбувається поступова трансформація колишніх структур в нові, виникають нові соціальні структури.
Трансформації підлягають всі сторони суспільного життя: економічна, політична, культурологічна тощо. В Україні найрадикальнішими виступають політичні процеси, але за ними приховуються колишні структури влади. В економіці, навпаки: зовні ніби зберігаються старі структури, але їх сутність змінилася (наприклад, акціонерні суспільства працюють, як і раніше, або навіть краще, але природа власності вже інша. Глибинні, іноді зовні непомітні зміни в культурі стосуються найважливіших компонентів цивілізації: її базових мотивацій, ментальності, норм і цінностей.
Процес соціальної трансформації пов'язаний з наявністю суперечливих явищ кризи і прогресу, сплеску традиціоналізму і модернізації, соціального протесту і підтримки; в той же час некоректно абсолютизувати конфлікт сучасного і традиційного, адже реальні культурологічні явища свідчать про парадоксальне сприйняття традиційного як модернізації, і навпаки.
Оскільки теорія трансформації пояснює динаміку суспільства, всі інші концепції соціальних змін вимагають зіставлення. Так, циклічні теорії, синергетична теорія, теорія постіндустріального суспільства, теорія інформаційного суспільства, теорія суспільства стійкого розвитку, теорія суспільства ризику, теорія сіткового суспільства-і інші теорії в різних аспектах можуть бути корисними для розуміння трансформаційних процесів в Україні.
Ключовим аспектом соціальної трансформації виступає модернізація. В широкому розумінні вона позначає будь-які прогресивні зміни; тоді модернізацію можна описувати в різні історичні періоди (античність, середньовіччя, Новий час).
В сучасній літературі цей термін використовують для позначення змін в суспільстві за останні 200років, маючи на увазі перехід від традиційного суспільства до індустріального.
Термін "трансформація" — це не просто синонім термінів "розвиток", "зміни", "перетворення", "модернізація" і т.п., а самостійна соціологічна категорія теорії соціального розвитку. Ця категорія описує особливий стан суспільства, при якому відбуваються якісні зміни форм соціальних зв'язків, типу і способів розвитку. Трансформація включає компоненти модернізації, постмодернізації, традиційного відступу. Таке поєднання здавалося б несумісних процесів без категорії "трансформація суспільства" виглядало б еклектичним, механістичним, якби трансформація розглядалась би незалежно від глобалізації.
У наш час під впливом великомасштабних процесів, що стосуються всього людства в цілому, суспільство зазнає грандіозних метаморфоз. Багато хто справедливо вбачає причину подібних трансформацій у феномені глобалізації. Етимологічно термін "глобалізація" пов'язаний з латинським словом "глобус", тобто Земля, земна куля, і означає загально планетарний характер тих або інших процесів.
Глобалізація розглядається, в основному, з двох основних позицій: як наскрізна характеристика будь-якої сфери суспільства або соціально значущого процесу (наприклад, тісна інтеграція економічної сфери будь-якого суспільства в світову економіку, розмивання національних меж і міграція духовних цінностей); як самостійна сутність, що формує власні структури, інститу- ти, механізми і соціальні наслідки (всесвітні банки, транснаціональні корпорації, міжнародні культурні ініціативи, рухи, фундації та гранти).
Як відзначають Е. Гідденс, М. Кастельс, Ф. Феррароті, І. Валлерстайн, глобалізація передбачає цілком нове ставлення до простору і часу. На думку Маргарет Арчер, глобалізація — це процес, який призводить до охоплюючого весь світ поєднання структур, культур та інститутів; на її думку, глобалізація означає, що на сьогоднішній день суспільства не є більше первинними одиницями аналізу. М. Олброу доводить, що суспільства потрібно розглядати лише як систему в оточенні інших систем і, таким чином, як субсистему світової спільноти.
Особливу значущість при аналізі глобальних проблем сучасної цивілізації має "світ-системна" модель Еммануїла Валлерстайна, що вказує на наявність в світовому розподілі країн трьох різних кіл: 1) економічного "ядра" світової системи, 2) "напівпериферії" і 3) "повної периферії". Подібна модель зберігає головний чинник глобалізації — боротьбу наддержав за світове панування. Глобалізація — процес інтенсифікації економічних, фінансових, політичних, військових, культурних, ідеологічних зв'язків і залежностей між співтовариствами, що приводить до уніформізації світу у всіх областях і виявляється в появі соціальних зв'язків, солідарності і ідентичності в наднаціональному і надколоніальному масштабі.
Розвиток сучасної цивілізації характеризується рядом кардинальних тенденцій, які визначають образ суспільства в цілому і функціонування окремих сфер. Однією з найважливіших є тенденція прискорення і удосконалення суспільних процесів, яка виявилася з початку минулого сторіччя.
Істотною особливістю нашого часу є та, що темпи життя сучасних народів, у тому числі і конкретних індивідів, постійно зростають. Проілюструвати це можна фактом зростання чисельності населення нашої планети. С початку раннього палеоліту людей на нашій планеті було приблизно 100—200 тисяч, перший мільйон з'явився на початку пізнього палеоліту, а з переходом останнього в неоліт чисельність проживаючих на планеті досягла 10 млн. чоловік. Якщо в кінці неоліту населення Землі складало 50 млн., то на початку нашої ери на планеті налічувалося вже 230 млн. людей, а перший мільярд з'явився тільки на початку XIX сторіччя. Далі темпи збільшення чисельності жителів нашої планети стали зростати дуже стрімко. За 130 років з початку XIX сторіччя населення збільшилося удвічі. Третій мільярд з'явився вже за 31 рік, четвертий за 15 років, п'ятий — за 13 років. За наступних три роки людство досягло 5,5 млрд. чоловік. Пройшовши рубіж в 6 млрд., людство і сьогодні не знижує, а підвищує темпи свого кількісного зростання.
Взагалі, рубіж ХХ-ХХІ сторіч в житті сучасної цивілізації пройшов під знаком глобалізації — достатньо суперечливої і надзвичайно могутньої тенденції світового розвитку. Процес глобалізації — об'єктивне і закономірне явище в історії людства, адже світ рухається у напрямі посилення його цілісності у всіх сферах функціонування.
Об'єктивність глобалізації характеризується залученістю всіх людей, незалежно від їхньої волі, в цей процес. Глобалізація, звичайно, представлена певними авангардними силами і залишає значну частину людей на узбіччі сучасної цивілізації, але вона однаковою мірою впливає на всіх — успішних в ній і неуспішних.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія: 100 питань 100 відповідей» автора Подольська Є.А на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СУЧАСНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ І СОЦІАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ“ на сторінці 1. Приємного читання.
