Ч. Р. Міллс визначав соціологічну уяву як "здатність до розуміння" історії та біографії, а також відносин між ними в суспільстві". Розширюючи це визначення соціологічної уяви, Петер Штомпка виділив п ять основних положень:
Соціологічна уява визначається уявленням про те, що всі "соціальні феномени є результатом і наслідком яких-небудь дій, навмисних і ненавмисних, результатом миттєвим або поступовим "відкладеним у часі", безпосереднім або опосередкованим". А оскільки йдеться про вибір, рішення, що приймаються діючими соціальними суб'єктами, то соціологічна уява протистоїть фаталізму, детермінізму, уявленням про роль провидіння.
Соціологічна уява заснована на усвідомленні глибоких, прихованих структурних і культурних меж, що визначають шанси і межі суб'єктивних дій. Тим самим соціологічна уява ніби руйнує міф про абсолютну свободу людини і протистоїть волюнтаризму.
Важливою характеристикою соціологічної уяви є розуміння того, що будь-яке сучасне соціальне явище одночасно являє собою і спадок минулого, своєрідну культурну і соціальну традицію, яка різними способами чинить свій вплив на сучасні дії людей. Отже, соціологічна уява включає історизм і протистоїть так званому презентизму.
Соціологічна уява робить також акцент на динаміці і відмовляється від статичних підходів, оскільки різні постійні соціальні інститути, організації, політичні режими і економічні системи роз- глядаються як постійно мінливі, такі, що безперервно розвиваються, "становляться".
Соціологічна уява означає розуміння, здатність прийняти і зрозуміти величезну різноманітність форм соціального життя, тому вона спрямована супроти догматизму і етноцентризму, орієнтує на емпатію і толерантність.
Згідно зі Штомпкою, соціологічна уява — це здатність розпізнавати і відчувати взаємозв'язок всього, що відбувається в соціальному житті, зі всіма структурними, культурними і історичними умовами і передумовами, а також з діями, що чиняться в цих умовах окремими або колективними соціальними суб'єктами, утворюючими зрештою соціум (суспільство) у всій його складності і різнорідності.
Соціологічна уява дозволяє зв'язати біографію окремої людини, суспільства і історію. Потреба в соціологічній уяві, тобто в тому, щоб суспільство само себе усвідомило, є свого роду імперативом, ухваленим в кожному суспільстві, при будь-якому ладі і устрої.
Проте, ця потреба неймовірно зростає в демократичному суспільстві, в якому громадянські дії набагато сильніше позначаються на долях всіх разом і кожного окремо.
Чим характеризується соціальна взаємодія?
Будь-який вияв соціальної активності (діяльність, поведінка, реакція, позиція та інші), орієнтований на інших людей, являє собою соціальну дію. Соціальна дія — множина позитивних перетворюючих актів, спрямованих на створення і відтворення навколишнього середовища, простір самоствердження людини (реалізація свідомої поведінки, між індивідуальна комунікація, що охоплює сфери матеріальної, інтелектуальної, демографічної, культурної підтримки життя). Це найпростіша одиниця (одиничний акт) соціальної діяльності, що передбачає певні очікування і реакцію інших людей.
Соціальна дія, як правило, передбачає соціальну взаємодію, але вона може залишитися одностороннім актом (наприклад, людина, що кличе на допомогу, залишається не почутою, хоча й сподівається на взаємодію).
В соціології виділяються дві точки зору на мотивацію соціальної дії. На думку Еміля Дюркгейма, діяльність і поведінка людини жорстко детерміновані зовнішніми, об'єктивними чинниками (культурою, соціальною структурою, соціальними відносинами тощо). Макс Вебер, навпаки, вважав, що в будь-яких соціальних умовах людина має можливість вияву індивідуальності. Поняття "соціальна дія" введене в соціологію М. Вебером для позначення дії індивіда, свідомо зорієнтованого на інших людей і спрямованого на розв'язання життєвих проблем.
Основними ознаками соціальної дії, згідно Веберу, є усвідомлена мотивація і орієнтація на інших. Вебер виділяє чотири типи соціальної поведінки:
ціле раціональна дія — усвідомлена дія, спрямована на досягнення певної мети; ціль в цій дії є основним мотивом;
ціннісно-раціональна дія — дія, заснована на вірі в те, що вчинок, що коїться, має певну цінність;
традиційна дія — дія, що коїться ніби автоматично, підсвідомо, через звичку, традицію;
афектна дія, тобто детермінована емоціями, не усвідомлювана.Соціальна дія не є фізичною, не є біологічною; вона: символічна (детермінована ціннісними культурними програмами); нормативна (зв'язана з етосом); суб'єктивна (вільна, волюнтарна, егоїстична); часткова (не всеосяжна). Вимірювання соціальної дії передбачає врахування певних станів та зрізів, а саме;
Статика:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія: 100 питань 100 відповідей» автора Подольська Є.А на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Які основні характеристики соціологічної уяви?“ на сторінці 1. Приємного читання.
