В рамках кожної управлінської функції ухвалюються певні рішення, типові для різних функцій управління. Виконання загальних і конкретних функцій управління вимагає ухвалення рішення. Наприклад, при плануванні ухвалюються планові рішення, при організації — організаційні, при мотивації — стимулюючі рішення.
Ухвалення рішення, як і обмін інформацією — складова частина будь-якої управлінської функції. Виконання різних функцій управління можна представити як послідовність відповідних рішень.
Крім того, управлінське рішення зв'язує функції управління, оскільки процес управління, що являє собою послідовну реалізацію функцій управління і направлений на досягнення поставлених цілей, може в цілому розглядатися як ухвалення рішення. Так, планування, як вже раніше наголошувалося, передбачає постановку цілей і вибір альтернатив і заходів щодо їхнього досягнення, організація і мотивація організують головні дії по реалізації ухваленого планового рішення, а контроль передбачає оцінку рівня виконання ухваленого рішення.
Можна говорити, що функція ухвалення рішень виконує в процесі управління особливу роль — вона необхідна для здійснення всіх інших функцій.
Функції управління можна "вписати" в окремі етапи процесу ухвалення рішення. Так, наприклад, на етапі "визначення проблемної ситуації", з якого, власне, і починається процес прийняття рішення, можна виділити функцію планування (роботи на даному етапі треба планувати). Керуючись подібними міркуваннями, можна вести мову про виконання на даному етапі також функцій організації, мотивації і контролю.
Таким чином, має місце взаємне проникнення і взаємозв'язок функцій управління і процедур ухвалення рішень. По суті справи, це важковіддільні один від одного види управлінської діяльності. Знання методів, засобів і процедур процесу ухвалення рішень є не обхідною умовою підвищення ефективності виконання окремих функцій управління, управління в цілому.
Прийняття рішень відбувається в часі, тому вводиться поняття "процес ухвалення рішення", який складається з послідовності етапів і процедур і направлений на розв'язання проблемної ситуації.
Ухвалення рішень — це наука і мистецтво. Часто особа, шо ухвалює рішення, не в змозі проаналізувати і чітко осмислити прийняте рішення. Велике значення при ухваленні рішення відіграє інтуїція.
Усвідомлення процесу ухвалення рішень як логічно впорядкованої сукупності неформальних і формальних процедур вимагає описування технологічної схеми виконання цього процесу, яке дозволяє структурно упорядкувати процес прийняття рішень і вибрати методи, на основі яких раціонально проводиться пошук і ухвалення якнайкращого рішення. Розгляд проблем в суворій логічній послідовності дає можливість плідно поєднувати формальні і естетичні методи в процесі підготовки і ухвалення рішень і добиватися їх більш високої якості.
• Виявлення і опис проблемної ситуації.
Зміни в організації і оточуючому її середовищі, що безперервно виникають, призводять до появи проблемних ситуацій, для вирішення яких і будується система ухвалення рішень.
Проблема — це складне практичне або теоретичне питання, що вимагає вивчення і розв'язання, це невідповідність бажаного (нормативного) і фактичного рівнів досягнення цілей. Гострота проблеми, можливості її ефективного розв'язання залежать від конкретних умов, в яких вона виникла і буде розв'язуватися.
Ситуація — це поєднання умов і обставин, в яких виникла проблема. Проблемну ситуацію характеризує терміновість, необхідність ухвалення рішень, місце в організації і особа, яка повинна ухвалювати рішення.
Виявлення і опис проблемної ситуації дає початкову інформацію для оцінки часу, який є в наявності для ухвалення рішення, і величини ресурсів, необхідних для цього. Оцінка величини ресурсів, необхідних для реалізації прийнятого рішення, здійснюється на подальших етапах процесу ухвалення рішення. Кінцевим результатом прийняття рішення на даному етапі є складання загального списку проблем, що вимагають розв'язання, і стисле описування проблемної ситуації для окремих проблем.
Таким чином, етап постановки завдання повинен дати відповіді на питання: яку проблему і в яких умовах потрібно вирішувати; коли потрібно її вирішувати; якими силами і засобами буде розв'язуватися проблема?
З інформаційної точки зору в процесі ухвалення рішень відбувається зменшення невизначеності. Формулювання проблемної ситуації зумовлює послідовне виконання наступних процедур.
Аналіз проблем, більш глибокий опис умов їхнього виникнення і розвитку проводяться на етапі аналізу проблемної ситуації.
Важливим аспектом вивчення проблемної ситуації є класифікація проблем на зовнішні і внутрішні. Вирішувати зовнішні проблеми прямим чином керівники даної організації не можуть, не можна ж, наприклад, наказати конкуренту облишити ринок або державі змінити у вигідну сторону ввізне мито. Але можуть існувати непрямі методи можливого впливу на розв'язання таких проблем, у тому числі за рахунок внутрішніх можливостей організації (наприклад, підвищити якість продукції, понизити ЦІНИ і т.п.)
Кінцевим результатом робіт на даному етапі вироблення рішення є виявлення так званих базових, кардинальних проблем з детальним описом умов їхнього виникнення і розвитку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія: 100 питань 100 відповідей» автора Подольська Є.А на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Які етапи і процедури процесу ухвалення рішення?“ на сторінці 1. Приємного читання.
