Під громадянським суспільством частіше за всього розуміють або просто людське суспільство, або ті форми соціальності, які чинять вплив на політику, або опозиційні державі суспільні групи. У будь-якому разі, основне значення громадянського суспільства полягає в тому, шо воно знімає напруження між державою, локальними соціальними групами і індивідами, яке неминуче виникає у міру розширення суспільного простору і поглиблення соціальної диференціації.
Модель, в якій громадянське суспільство і держава співпрацюють один з одним, вважається самою оптимальною, проте умовою її дієвості є відносна однорідність інтересів і ціннісних установок індивідів і соціальних груп.
У ліберально-демократичній традиції (Дж. Ст. Мілль, А. де Токвіль, І. Берлін) акцент ставиться на свободу і самостійність громадянського суспільства, яке утворює ряд захисних структур між індивідом і державою. Таким чином забезпечується свобода від втручання ззовні, без вказівки, за допомогою яких ресурсів і яким чином вона може бути реалізована.
Соціал-демократична традиція заснована на переконанні в тому, що демократизація політичного життя повинна починатися з демократизації громадянського суспільства. Держава, згідно цієї точки зору, повинна брати участь в забезпеченні нормального функціонування громадянських інститутів як гарант їхнього демократичного управління і припинення експансіонізму окремих інститутів (наприклад, ринок може виявляти експансіонізм по відношенню до інших інститутів).
• Найпродуктивнішим представляється центристський підхід по аналізу громадянського суспільства, представлений в роботі М. Уолзера "Сфери справедливості": державі не потрібно намагатися формувати цілі, які люди переслідують в різних сферах життя; набагато важливішою виявляється її контролююча і регулююча роль у функціонуванні інститутів громадянського суспільства.
У вітчизняній літературі нерідко відзначається синонімічність понять "громадянське суспільство" і "політична демократія", хоча насправді поняття "політична демократія" більшою мірою характеризує політичний режим, а "громадянське суспільство" — соціологічне описування особливого типу суспільства і його взаємин з державою.
"Відкрите суспільство" і "громадянське суспільство" часто розглядають як супідрядні поняття. Перше указує на ту обставину, що суспільство, як і будь-яка відкрита система в природі, володіє засобами самоорганізації і самоудосконалюється. В якості вищих цінностей відкрите суспільство визнає владу закону, свободу людини, існування без насильства. Ця ідея сформульована Карлом Поп пером в праці "Відкрите суспільство і його вороги".
Поняття "громадянське суспільство" має на увазі спосіб здійснення і взаємозв'язку всіх видів законодоцільної людської активності, шо є автономною від влади і виступає джерелом суспільного розвитку.
Громадянське суспільство — це суспільство, яке складається з вільних, незалежних від сваволі держави громадян, здатних захищати свої права і інтереси.
Основні ознаки громадянського суспільства: — розмежування компетенції держави і суспільства, незалежність інститутів громадянського суспільства від держави в рамках своєї компетенції; —демократія і плюралізм в політичній сфері;
ринкова економіка, основу якої становлять недержавні підприємства;
високорозвинена економіка, заснована на індустріальних і постіндустріальних технологіях;
соціальну основу громадянського суспільства становить середній клас — економічно, політично і соціально незалежні від держави громадяни, які мають можливість і здатність за- безпечити себе самі;
в правовій сфері налагоджена тісна взаємодія з правовою державою, пріоритет прав і свобод індивіда перед інтересами держави;
ідеологічний і релігійний плюралізм;
свобода слова і засобів масової інформації.
Відношення між громадянським суспільством і державою не відторгає будь-яку форму державного правління за умови, якщо держава дозволяє політично активному населенню контролювати державну владу. Найбільш ефективні в цьому розумінні республіки і парламентські монархії. Структура державних органів припускає різні варіанти, але вона повинна перешкоджати (наприклад, через систему "розділення гілок влади") концентрації і безконтрольному здійсненню державної влади, а також включати незалежне правосуддя.
Громадянське суспільство припускає будь-яку форму державного устрою, будь-який тип місцевого управління, але за умов, що це не заперечує свободи локальних співтовариств громадян, а втручання держави в місцеві справи обмежено законом. Державний устрій в умовах громадянського суспільства забезпечує територіальне розосередження політичної влади, її демонополізацію.
Ураховуючи різнонаправленість приватних інтересів, громадянське суспільство не в змозі узяти на себе владні функції, але воно представляє собою сукупність неурядових інститутів, достатньо сильних для того, щоб бути противагою державі і, не роблячи замах на його роль гаранта миру і арбітра основних інтересів, бути здатним не припускати "атомізування ним суспільства і домінування над ним".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія: 100 питань 100 відповідей» автора Подольська Є.А на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „У чому сутність громадянського суспільства? Які основні інститути громадянського суспільства?“ на сторінці 1. Приємного читання.
