В цілому, можна виділити три аспекти (або виміри) влади:
директивний аспект, відповідно до якого влада розуміється як панування, що забезпечує виконання наказу, директиви;
функціональний аспект, тобто розуміння влади як здібності і уміння реалізовувати функцію соціального управління;
комунікативний аспект влади, пов'язаний з тим, що влада так чи інакше реалізується через спілкування і мову, зрозумілу обом сторонам.
Сутність владних відносин полягає в тому, що одні грають роль керівників, а інші — підлеглих. Поняття влади застосовується для позначення:
здатності людей (соціальних груп, класів) привласнювати собі волю інших людей шляхом обмеження їхньої свободи (Карл Маркс);
відносин, шо виникають результаті, з одного боку, реалізації цієї здатності, а з іншого — готовності людей підкорятися розпорядженням (Макс Вебер);
фактичній здатності людей, груп, підрозділів, окремих рольових позицій програмувати і модифікувати поведінку і діяльність інших людей на основі системи засобів (правових, економічних, психологічних, соціокультурних, силових) в ім'я досягнення певної мети.
• В більшості випадків влада в організації розглядається як вияв права або фактичної здатності одних людей, перш за все посадовців, забезпечувати "слухняність" інших людей.
Для того, щоб керувати, необхідно впливати, а щоб впливати — необхідно мати основу влади. Американські дослідники в області влади і лідерства Дж. Френч і Б. Равен розробили зручну класифікацію основ влади, шо включає п'ять її основних форм:
влада, заснована на примушенні, передбачає здатність карати співробітників за непокору, при цьому виконавець вірить, що управлінець має можливість карати таким чином, щоб перешкодити задоволенню його насущної потреби: наприклад, може заблокувати просування по службі;
влада, заснована на винагороді. В даному випадку особистість одержує владу за рахунок своєї можливості призначати винагороду, а виконавець вірить, що управлінець має можливість винагородити співробітника;
експертна влада (вплив за допомогою високого професіоналізму). Як правило керівники добиваються цього типу влади, завдяки своїм очевидним досягненням: виконавець представ- ляє, що управлінець володіє особливим експертним знанням відносно даного проекту або проблеми, і приймає на віру цінність цих знань;
еталонна влада (влада прикладу) — вплив, заснований на царизмі — влади не логіки або давньої традиції, а сили особистих якостей або здібностей лідера. Влада прикладу, або харизматичний вплив, визначається ототожненням виконавця з лідером або потягом до нього;
законна (легітимна) влада. В даному випадку виконавець вірить, що управлінець має право віддавати накази. Під цією владою мають на увазі здатність особистості чинити вплив на діяльність інших людей завдяки своєму службовому положенню.
Кожна з форм влади має свої переваги і недоліки:
Влада, заснована на примушенні (або вплив за допомогою страху) можлива тільки при ефективній системі контролю, створити яку нелегко і недешево. Продуктивність праці і якість продукції при такому типі влади більш низькі.
Влада, заснована на винагороді, дієва тільки в тому випадку, якщо керівник може визначити цінне і фактично запропонувати його, що складно через обмеженість ресурсів. Вплив за допомогою традиції можливий лише тоді, коли норми культури, зовнішні по відношенню до організації, підтримують точку зору, згідно якої підкорення начальству є бажаною поведінкою.
Непрозоре використання легітимної влади може породити зниження продуктивності праці, зростання незадоволеності працівників, недостатнє використання людського потенціалу та інші проблеми.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія: 100 питань 100 відповідей» автора Подольська Є.А на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Які існують основні форми та виміри влади?“ на сторінці 1. Приємного читання.
