Система влади включає відносини панування і підкорення, субординації (багаторівневого підкорення) і ієрархії. Якщо авторитет — це, перш за все, добровільне підкорення особистості, то влада — вимушене (але не примусове) підкорення безособовим правилам.
Авторитет являє собою сукупність високо оцінюваних якостей, якими підлеглі наділяють керівника. Саме оцінка цих якостей детермінує їх покору без переконання або загрози покарання, що ґрунтується на згоді і означає повагу до особистості управлінця або інституту, довіру до них.
Залежно від якостей, що лежать в його основі, авторитет буває науковим (якість ученості), діловим (компетентність, навички, досвід), моральним (високі моральні якості), релігійним (святість), статусним (пошана до посади) і т.п.
Авторитет підрозділяється на:
посадовий або формальний, який базується на організаційних нормах і структурах, пошані до керівних інстанцій і посад, переконаності в необхідності підкорятися і підтримувати порядок;
діловий, що передбачає високу професійну компетентність керівника, його здатність добиватися успіху;
персональний (особистий), формується на основі високооцінюваних індивідуальних якостей (порядність, розум, комунікабельність, турбота про людей і т.п.)
Діловий авторитет керівника безпосередньо пов'язаний з ефективною реалізацією цілей організації та її співробітників. Добровільна пошана базується на внутрішній мотивації, вдячності, прихильності. Напроти, формальне підкорення владі засновано на юридичних законах, дії соціального контролю і санкцій.
Іноді авторитет і влада тлумачаться як протилежні поняття, оскільки у разі авторитету підкорення повністю залежить не від можливостей примушення, а від згоди співробітників. Проте, це неправомірно, адже згода підкорятися притаманна і більшості інших виявів влади (покора через спільність інтересів або переконаності співробітників в необхідності виконувати вказівки керівництва).
Виходячи з цього, авторитет доцільно трактувати як різновид (а, точніше, засаду) влади. Його головна особливість полягає в тому, шо мотивація підкорення ґрунтується не стільки на вірі у володіння керівником значущими для підлеглих зовнішніми ресурсами або засобами або в його здатність застосувати їх, скільки на вірі в самого керівника і його особисту значущість для підлеглих. При цьому мається на увазі, що керівник володіє ресурсами, цінними для підлеглих.
Відмінність авторитету від інших підстав влади полягає, врешті решт, в обсязі довіри до керівника і перенесенні акцентів з очікування безпосередньої зовнішньої винагороди за принципом "стимул — реакція" на непряму, особистіснопосередковану, розтягнуту в часі і детально не диференційовану винагороду (наприклад, виправдання підкорення тим, що "з такою людиною рано або пізно успіх забезпечений"). У разі авторитету має місце опосередкування очікуваної винагороди особистістю керівника.
Якою є структура влади?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія: 100 питань 100 відповідей» автора Подольська Є.А на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Які існують основні форми та виміри влади?“ на сторінці 2. Приємного читання.
