Вебер же вважає, що партії можуть включати людей з різних класів суспільства, тобто вони можуть бути засновані, наприклад, на релігійних, націоналістичних та інших ідеалах.
Погляди М. Вебера на теорію стратифікації виявляються надзвичайно важливими в методологічному плані, оскільки вони показують, що крім класових відмінностей, вплив на життя і діяльність людей мають інші види соціальних відмінностей.
З певною часткою модифікацій ідеї К. Маркса і М. Вебера використовуються в соціології і сьогодні. У кожного з них є свої послідовники. їхні ідеї мають як певні точки зіткнення, так і відмінності.
Американський соціолог Е. Райт, розвиваючи положення Маркса, звертається також і до теорії Вебера. З точки зору Е. Райта, в сучасному капіталістичному виробництві існують наступні види контролю над економічними ресурсами, що і дає можливість визначати класи: контроль над грошовим капіталом; контроль над фізичними засобами виробництва (землею, заводами і т.д.); контроль над владою праці.
Е. Райт вважає, що до класу капіталістів відносяться люди, що здійснюють контроль над всією системою виробництва. Робочий же клас, не здійснює ніякого контролю. Між цими двома класами існує проміжний клас, представники якого здатні впливати лише на деякі аспекти виробництва, але позбавлені права здійснювати контроль над іншими сферами виробничої діяльності. Наприклад, спосіб життя службовців або професіоналів-управлінців подібний способу життя людей, що займаються фізичною працею. В той же час, вони здійснюють значно більший контроль над засобами виробництва і процесом праці, в порівнянні з робітничим класом. Це клас, представники якого не є ані капіталістами, ані працівниками фізичної праці, хоча мають спільні риси, як з тими, так і з іншими.
Погляди відомого британського соціолога Ф. Паркіна більш близькі до поглядів М. Вебера, ніж К Маркса. Він погоджується, що власність на засоби виробництва є основною ознакою класової структури суспільства. Разом з тим, Паркін вважає, що власність виступає лише однією з форм соціальної перешкоди, яку він визначає як процес, в результаті якого окремі соціальні групи намагаються отримати тотальний контроль над засобами виробництва, обмежуючи доступ до них. Окрім власності, соціальна перешкода включає відмінності в статусі людини, а також етнічні, мовні, релігійні відмінності.
Клас — поняття, яке вживається в соціології в декількох знаменнях:
для позначення соціальних страт, складових особливої, "відкритої" системи соціальної стратифікації, характерної для індустріального суспільства. Для неї, на відміну від "закритих" кастової і станової систем стратифікації, характерний переважно досяжний статус, "відкриті" соціальні межі і високий рівень соціальної мобільності;
як самий загальний термін в теоріях соціальної стратифікації для позначення певного положення в системі ієрархічних відмінностей (виший, нижчий і середній класи);
як теоретичне (аналітичне) поняття, шо лежить в основі класових теорій суспільства. В класичній і сучасній соціології є дві найвпливовіші класові теорії — марксистська і веберівська.
В марксизмі клас використовується як саме загальне поняття, що характеризує місце індивідів і соціальних груп в суспільній системі, перш за все в системі суспільного виробництва. Основним критерієм виділення класів вважається власність на засоби виробництва.
Всі класові системи характеризуються наявністю двох основних класів — експлуататорського і експлуатованого. Відносини між ними носять антагоністичний характер. Класова боротьба виступає вирішальним чинником соціальних змін.
Основними класами капіталістичного суспільства є буржуазія і пролетаріат. Маркс виділяв поняття "клас в собі" — це клас, члени якого ще не усвідомили своїх загальних класових інтересів, і "клас для себе" — клас, що виробив класову самосвідомість.
Таким чином, в марксизмі класи — це не просто описові поняття, але реальні соціальні спільноти і реальні соціальні сили, здатні змінити суспільство. Марксистська традиція класового аналізу і в даний час залишається однією з найвпливовіших.
Веберівська теорія класу альтернативна марксистській. Вебер розглядав класи як соціальні групи, що виділяються в економічній ієрархічній структурі, тобто як і у Маркса, класи у Вебера — це "економічні класи". Проте ставлення до власності у веберівській концепції стає приватним критерієм, головна роль відводиться відмінностям в ринкових позиціях.
В сучасній соціології існує тенденція до переоцінки центрального значення класів. Класи і класовий тип соціальної стратифікації розглядаються як ті, що мають обмежене історичне зна- чення — тільки в сучасному індустріальному суспільстві, передусім капіталістичному, розділення на класи складає головну основу соціальної організації і центральне джерело динаміки суспільства.
Постіндустріальне суспільство часто визначають як "посткласове", підкреслюючи ту обставину, що класи перестають визначати характерний для нього тип соціальної стратифікації, а високий рівень соціальної мобільності знижує вплив класової приналежності на індивідуальну кар'єру. Проте не дивлячись на заклики деяких теоретиків покінчити з класами, обидві версії класового аналізу продовжують існувати і розвиватися.
Приналежність до класу породжує відмінності в життєвих шансах на ринку товарів і ринку праці. Класом, за Вебером, є категорія людей, що розділяють схожі "можливості життя", перш за все перспективи соціальної мобільності, можливості висунення на більш високі статуси.
Однією з підстав ринкової позиції є капітал, іншим — кваліфікація і освіта. Відповідно цьому Вебер виділяв чотири "економічні класи" — клас власників; клас інтелектуалів, адміністраторів і менеджерів; дрібнобуржуазний клас дрібних бізнесменів і власників; робочий клас. Згідно Веберу, класовий конфлікт може виникати між будь-якими з цих груп, а не тільки між робітниками і капіта- лістами. Крім економічних чинників Вебер виділяв і інші чинники, шо ведуть до соціальної нерівності. Зокрема, як найважливіші він відзначав владу і престиж. Тому крім "економічних класів" і класової структури можливе існування в суспільстві інших ієрархічних структур (політичної, соціокультурної і т.п.) і соціальних груп, що виділяються в цих ієрархічних структурах.
Існує тісний взаємозв'язок між життєвими можливостями і соціальним класом. Люди розподіляються на групи відповідно до того соціального положення, яке вони займають в суспільстві.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія: 100 питань 100 відповідей» автора Подольська Є.А на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Які існують моделі класового розподілу суспільства?“ на сторінці 2. Приємного читання.
